ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/605/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.
та представників
позивача: Грекова Л. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024
та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2023
у справі № 912/605/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг"
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р."
про визнання недійсним акта, застосування наслідків недійсності,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р.", в якому просило:
- визнати недійсним акт приймання-передачі від 30.06.2015, укладений між ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р.", на підставі якого ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" передало, а ТОВ "Владен-В.Р." прийняло об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а -адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб - компресорна; ВВ1в -прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 - виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 - підсобне приміщення; М -склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І - вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101);
- застосувати наслідки недійсності акта приймання-передачі від 30.06.2015, який укладений між ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р." шляхом скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко Олександра Володимировича (індексний номер: 22537847 від 02.07.2015) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САК № 805008, індексний номер: 39989809 від 02.07.2015 року на об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а - адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб -компресорна; ВВ1в - прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 -виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 -підсобне приміщення; М - склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І -вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відчуження за оскаржуваним правочином комплексу нерухомого майна на користь відповідача-2 вчинено відповідачем-1 умисно, з метою приховування належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2023 (суддя Кабакова В.Г.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.), в позові відмовлено з підстав пропуску позовної давності.
Судами обох інстанцій встановлено, що 27.10.2014 ПАТ "Профін банк" (кредитор) та ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (позичальник) уклали кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) № 95/кл/2014 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитор відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надав кредит в розмірі 5 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 10.08.2015 та зі сплатою процентів за користування.
У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором, ПАТ "Профін банк" 06.04.2015 надіслав на адресу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" повідомлення № 437 від 30.03.2015 про дострокове стягнення кредиту, в якому зазначив про те, що якщо у випадку відмови ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" виконати в добровільному порядку зобов`язання за кредитним договором у встановлений в повідомленні строк, ПАТ "Профін банк" звернеться до суду.
Надсилання повідомлення підтверджується списком згрупованих відправлень від 06.04.2015 за формою № 103.
ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" добровільно не виконав свої зобов`язання в частині повернення кредитних коштів у строк, визначений умовами кредитного договору, та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, тому ПАТ "Профін банк" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.09.2015 у справі № 912/3204/15 позов ПАТ "Профін банк" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на користь ПАТ "Профін банк" 5 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 855 343,26 грн. заборгованості за процентами, 8 219,18 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 124 291,43 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 410,96 грн. 3 % річних від простроченого розміру кредиту та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.
05.10.2015 Господарським судом Кіровоградської області видано наказ на примусове виконання рішення.
ПАТ "Профін банк" пред`явив наказ суду від 05.10.2015 до виконання.
Постановою головного державного виконавця Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 26.07.2016 відкрито виконавче провадження № 51767757.
Постановою головного державного виконавця Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2016 судовий наказ від 05.10.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Пізніше, постановою державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області від 05.12.2019 відкрито виконавче провадження №60756465.
Постановою головного державного виконавця Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.02.2021 року судовий наказ від 05.10.2015 повернуто стягувачу - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в управлінні якого знаходився АТ "Профін банк", на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.01.2015 № 35/БТ "Про віднесення ПАТ "Профін банк" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.01.2015 № 11 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Профін банк", згідно з яким з 20.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 15.04.2015 № 258 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Профін банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.04.2015 № 78, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Профін банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Профін банк".
25.03.2020 відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 367 від 14.02.2020 відбулись відкриті торги (голландський аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № GL20N616958, до якого включено права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, які укладені із суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, основних засобів та нерухомого майна.
Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що оформлені протоколом № UA-EA-2020-03-19-000010-b від 25.03.2020, переможцем стало ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (позивач у даній справі).
За результатами проведених торгів 13.04.2020 між ПАТ "Профін банк" (Банк) ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (Новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги (далі - договір про відступлення прав вимоги). За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку до цього договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку до цього договору, далі за текстом - "Основні договори", далі за текстом - "Права вимоги".
Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірі, вказаних у додатку до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників тощо.
Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у додатку до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.
В пункті 4 договору про відступлення прав вимоги зазначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 261 037,07 грн. (двісті шістдесят одна тисяча тридцять сім гривень 07 коп), надалі за текстом - Ціна договору.
Ціна договору була сплачена Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту укладання цього договору на підставі протоколу № UA-EA-2020-03-19-000010-b від 25.03.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Доказом оплати позивачем лоту № GL20N616958, в суму якого включено ціну договору, що визначена пунктом 4 договору про відступлення прав вимоги, є наявна у справі копія платіжного доручення № 332 від 06.04.2020.
Відповідно до додатку до договору про відступлення прав вимоги, Банк відступає Новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № 95/кл/2014 від 27.10.2014.
Враховуючи повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором № 1 про відступлення прав вимоги від 13.04.2020, до ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", як нового кредитора, перейшло право вимоги до ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" за кредитним договором № 95/кл/2014 від 27.10.2014 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав.
Згідно доводів позивача, 01.03.2023 під час підготовки до подачі до суду заяви про заміну сторони (стягувача) - ПАТ "Профін банк" її правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" у справі № 912/3204/15 шляхом формування Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 324425293 від 01.03.2023, позивач дізнався про факт виведення з власності ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" ліквідного нерухомого майна, а саме: в період після закінчення строку користування кредитом та виникнення зобов`язання з його повернення, після надіслання ПАТ "Профін банк" вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" відчужило на користь ТОВ "Владен-В.Р." належне йому майно, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги кредитора, уклавши оскаржуваний правочин.
За актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ "Владен-В.Р." передано об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а - адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб - компресорна; ВВ1в - прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 - виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 - підсобне приміщення; М - склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І - вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101) (Комплекс).
ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" вважає, що оскаржуваний правочин з відчуження Комплексу на користь ТОВ "Владен-В.Р." вчинений ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" умисно, з метою приховування належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором. Акт з приймання-передачі майна до статутного капіталу укладений з метою вивести нерухоме майно з-під загрози звернення стягнення на нього, за рахунок чого ПАТ "Профін банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" можливо було б задовольнити свої вимоги за кредитним договором. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, однак у зв`язку з поданням відповідачем-2 заяви про застосування позовної давності - відмовив в позові з цих підстав.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовано положення Цивільного кодексу України, які регулюють питання застосування позовної давності та не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.01.2022 у справі № 904/5693/20, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 21.01.2024 у справі № 904/5417/18. За доводами скаржника, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можна довідатись про існування відповідно акта приймання-передачі тим більше про його зміст та те, що він укладений на шкоду кредитору, оскільки в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено тільки те, що ТОВ "ВЛАДЕН-В.Р." з 02.07.2015 є власником Комплексу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САК № 805008, індексний номер: 39989809 від 02.07.2015. Хибні висновки апеляційного суду про технічну можливість з боку Банку та його правонаступника Позивача щодо безперешкодного отримання інформації з Державного реєстру, у т.ч. тієї що містить відомості про оскаржуваний правочин: акт приймання-передачі, спростовуються відповіддю підпорядкованого Міністерству Юстиції України ДП "Національні інформаційні системи", від 04.04.2024 № 1617/13.1-16, згідно з якою: "в період до 06.06.2018 отримання інформації з державного реєстру прав про документи реєстраційної справи особами, які у відповідності до законодавства мають право на отримання відомостей з Державного реєстру прав шляхом безпосереднього доступу до нього (у т.ч. адвокатами) не було передбачено нормативно, відтак технічно не було можливим". Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ні ПАТ "ПРОФІН БАНК" ні ТОВ "ФК "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" не міг довідатися про існування не тільки оспорюваного акта приймання-передачі від 30.06.2015, а й не міг дізнатися його змісту та обставин за яких Комплекс був переданий ТОВ "КАПІТАЛ-РІЕЛТ-ІНВЕСТ-ГРУП" на користь ТОВ "ВЛАДЕН-В.Р.", адже в інформаційній довідці жодним чином не зазначено про цей оспорюваний акт приймання-передачі та не зазначено жодних посилань на обставини на підставі яких ТОВ "ВЛАДЕН-В.Р." став власником Комплексу. Також вказує на те, що застосування інституту позовної давності у даному випадку пов`язується саме із моментом отримання позивачем, який не є стороною договору, інформації про порушення його права, а не з фактом укладення між відповідачами оспорюваного акту приймання-передачі, що свідчить про звернення ТОВ "ФК "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" в межах строку позовної давності, і вказана позиція підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18, яких не врахованого судами попередніх інстанцій. Також скаржник зауважує, що можливість адвоката, як особи, якій відповідно до ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку із здійсненням нею повноважень, визначених законом, надано право безпосереднього доступу до Державного реєстру прав в електронній формі, виникла тільки після внесення Постановою КМУ від 06.08.2018 № 484, яка набрала чинності з 22.06.2018, змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141. Тобто, з 22.06.2018 адвокат мав можливість доступу до електронних копій документів реєстраційної справи. Саме з цієї дати, адвокат ПАТ "Профін банк" мав можливість ознайомитися з такими електронними копіями документів реєстраційної справи, як акт приймання-передачі Комплексу від 30.06.2015, протокол ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" № 11 від 26.06.2015 про вхід ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до складу учасників ТОВ "Владен-В.Р." та передачу Комплексу до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р.", тобто ознайомитися з відповідними документами, зміст яких свідчить про порушення прав ПАТ "Профін банк" як кредитора. Таким чином, скаржник вважає, що строк позовної давності має відліковуватися саме з 22.06.2018.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2024, зокрема, відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.05.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 05.05.2024.
До Верховного Суду 06.05.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів скаржника. Також вказує, що постанови, на неврахування висновків у яких посилається позивач, прийняті у справах з правовідносинами, які не ж подібними до розглядуваної справи.
Також до Верховного Суду 13.05.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, в якому він вказує, що постанови, на неврахування висновків у яких посилається позивач, прийняті у справах з правовідносинами, які не є подібними до розглядуваної справи.
Також до Верховного Суду 14.05.2024 від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.
У справі оголошувалася перерва з 14.05.2024 до 04.06.2024.
У зв`язку з запланованою відпусткою судді Случа О.В. 29.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/605/23, за результатами якого для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується лише за наявності порушення права особи. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Колегія суддів зазначає, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 904/5693/20, на яку посилається скаржник.
За змістом ст. 261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.