РІШЕННЯ
Іменем України
28 травня 2024 року
м. Київ
справа №990/56/24
адміністративне провадження № П/990/56/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Предоляк Н.Ю.
представника третьої особи Нарольської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 16 січня 2024 року № 2/пс-24,
В С Т А Н О В И В:
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16 січня 2024 року № 2/пс-24;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти рішення про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку зі скасуванням у судовому порядку рішень Вищої ради юстиції від 17 травня 2010 року № 344/0/15-10 та № 345/0/15-10 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги", а також постанови Верховної Ради України від 03 червня 2010 року № 2316-ІV "Про звільнення суддів" в частині його звільнення, з 16 березня 2006 року автоматично поновлена дія постанови Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 16 березня 2006 року № 3565-ІV, якою його обрано на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково. Відповідно, відпали всі перепони з реалізації права на здійснення професійної діяльності судді, проте станом на час звернення до суду він не може здійснювати правосуддя з незалежних від нього причин, а саме у зв`язку з невключенням до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, що призводить і до невиконання рішення Європейського Суду з прав людини від 19 січня 2017 року у справі "Куликов та інші проти України".
3. 29 листопада 2023 року позивач звернувся з заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) та ВККС про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, виконання рішення ЄСПЛ та вирішення питання щодо переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, на що отримав відмову.
4. Вважає рішення ВККС від 16 січня 2024 року № 2/пс-24 є незаконним та підлягає скасуванню оскільки у ньому здійснено покликання на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ (далі - Закон № 3511-ІХ), який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
5. Так, на переконання позивача, питання переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації чи ліквідації суду, стосується та вирішено нормами Закону № 3511-ІХ щодо судді, який знаходиться у штаті відповідного суду та отримує суддівську винагороду. У той же час позивач протиправно не зарахований до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а його заява про переведення до Київського окружного адміністративного суду є способом виконання рішення ЄСПЛ від 19 січня 2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 800/305/17 та рішення ВРП від 26 січня 2021 року.
6. Оскільки з заявою до ВРП та ВККС щодо реалізації свого права бути переведеним до іншого суду позивач звернувся до набрання чинності Закону № 3511-ІХ, то таким чином він вважає що положення вказаного Закону не можуть застосовуватися до спірних правовідносин в силу вимог статті 58 Конституції України. Враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, вважає що у його випадку не може бути застосована зворотна дія закону у часі, адже правовідносини між ним та ВРП, ВККС щодо переведення на посаду судді виникли до набрання чинності Законом № 3511-ІХ.
7. Також позивач наголошував на тому, що законодавством України не визначено що у разі незаконного звільнення судді, він не має права бути поновленим на посаді, у тому числі шляхом переведення на посаду до іншого суду, без підтвердження відповідності займаній посаді. Отже, у позивача, якого незаконно звільнили та незаконність такого звільнення встановлена в судовому порядку, існувало чітке розуміння свого права бути поновленим на посаді судді шляхом переведення на посаду до іншого суду, без підтвердження відповідності займаній посаді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
8. Звертав увагу на законні, легітимні очікування, що є одним із проявів справедливості у праві, бути поновленим на посаді судді шляхом переведення на посаду судді до іншого суду у разі незаконного звільнення та незаконність звільнення якого встановлена у судовому порядку.
9. Вважає, що саме зобов`язання ВККС прийняти рішення про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді до Київського окружного адміністративного суду забезпечить ефективний захист порушених прав в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та належне вирішення спору, адже виключить необхідність повторного звернення до суду із новим позовом.
10. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 11 березня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.
12. 28 березня 2024 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому висловив незгоду з доводами позивача, проти позову заперечував, вважав позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
13. Зазначав, що за загальним правилом, зокрема відповідно до статті 82 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) переведення судді здійснюється за результатами конкурсу.
14. За позицією відповідача, на підставі постанови Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV ОСОБА_1 обіймав і, з урахуванням скасування відповідних актів про його звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, продовжує обіймати посаду судді цього суду безстроково.
15. У відзиві відповідач вказував на те, що після набрання чинності Закону № 3511-ІХ, а саме з 30 грудня 2023 року, позивач, як суддя Окружного адміністративного суду міста Києва може бути рекомендований Комісією для переведення на посаду судді до іншого суду того самого рівня без конкурсу виключно після підтвердження відповідності займаній посаді судді.
16. З набранням чинності Законами України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та № 1402-VIII встановлено обов`язкову процедуру та передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до 30 вересня 2016 року, має бути оцінена у визначеному Законом порядку (підпунктом 4 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України).
17. Зважаючи на те, що станом на момент розгляду Комісією питання про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді до іншого суду, він не пройшов процедуру підтвердження відповідності займаній посаді, та з огляду вимоги пункту 61 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, відповідач звертав увагу на відсутність підстав для внесення рекомендації до ВРП про переведення позивача до Київського окружного адміністративного суду.
18. Також відповідач у відзиві на позовну заяву звертав увагу на те, що у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває касаційна скарга ОСОБА_1 на судові рішення у справі № 380/2696/21, у якій зокрема заявлено позовну вимогу зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва зарахувати позивача до складу суддів цього суду. З огляду на те, що процедуру ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва ще не завершено, відповідач вказує на відсутність підстав вважати, що розгляд питання про внесення Комісією рекомендацій про переведення позивача до Київського окружного адміністративного суду є належним способом виконання рішення ЄСПЛ у справі "Куликов та інші проти України".
19. Також відповідач вважає помилковим твердження позивача про те, що при вирішенні Комісією питання про внесення рекомендації до ВРП про його переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду застосуванню підлягав Закон у редакції, чинній на час подачі заяви, тобто станом на 29 листопада 2023 року.
20. З огляду на те, що правовідносини, пов`язані з реалізацією Комісією своїх повноважень щодо внесення до ВРП рекомендацій про переведення суддів ліквідованих судів, зокрема суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, виникли до набрання чинності Закону № 3511-ІХ та є триваючими, то відповідач наполягав на тому, що на момент ухвалення спірного рішення Комісія, як суб`єкт владних повноважень, не мала підстав для застосування норм Закону, які втратили чинність.
21. Твердження позивача про несвоєчасність розгляду його заяви також вважає помилковим з огляду на те, що матеріали стосовно переведення судді ОСОБА_1 передано члену Комісії 15 грудня 2023 року, останнє засідання Комісії у пленарному складі у 2023 році відбулося 21 грудня 2023 року, а з урахуванням обов`язку завчасного повідомлення про засідання розгляд спірного питання відбувся 16 січня 2024 року.
22. З огляду на те, що повноваження Комісії щодо ухвалення рішення про внесення до ВРП рекомендації про переведення судді є дискреційними та належать до виключної компетенції Комісії як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в системі правосуддя України, звернення позивача до суду з такими позовними вимогами, на думку відповідача, не є належним способом захисту у розумінні статті 5 КАС України.
23. Представник третьої особи надіслала пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких, враховуючи принцип обов`язковості судового рішення, здійснивши перевірку наявності підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, ВРП 26 січня 2021 року ухвалила рішення № 116/0/15-21 "Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва".
24. 07 грудня 2023 року ВРП надіслала ОСОБА_1 відповідь № 12421/0/9-23 з повідомленням що відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ) переведення судді з одного суду до іншого здійснюється ВРП на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів. Оскільки до ВРП не надійшла рекомендація ВККС про переведення ОСОБА_1 на посаду судді Київського окружного адміністративного суду, то заява позивача від 29 листопада 2023 року та додані до неї документи були надіслані до ВККС для розгляду в межах повноважень.
25. У судових засіданнях позивач та його представник надали свої пояснення, просили задовольнити позовні вимоги.
26. Звертали увагу на те, що на засіданнях Комісії як під час розгляду його заяви про переведення, так і заяви ОСОБА_2 враховувалося, що розглядається питання виконання рішення ЄСПЛ у справі "Куликов та інші проти України", проте результати розгляду їх заяв є різними.
27. Оскільки ОСОБА_1 фактично не поновлений на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва, то відповідно відсутні підстави для застосування норм Закону № 3511-ІХ під час розгляду його заяви від 29 листопада 2023 року, як і не передбачено це вимогами Конституції України.
28. Представник позивача також звертала увагу на помилковість посилання відповідача щодо дискреційних повноважень при вирішення питання про переведення судді до іншого суду Вказувала на дискримінацію позивача за професійною ознакою, оскільки при ухваленні судового рішення про поновлення на посаді, наприклад, державного службовця, співробітника поліції, прокурора чи працівника підприємства вказується про поновлення на посаді та дата поновлення. У той же час такого судового рішення щодо позивача не ухвалено.
29. Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та наданих пояснень.
30. Представник третьої особи підтримала надані письмові пояснення, які просила врахувати при ухваленні рішення у справі.
Установлені судом обставини справи
31. Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV ОСОБА_1 обраний безстроково суддею окружного адміністративного суду міста Києва, а Указом Президента України від 09 червня 2006 року № 501/2006 призначений головою цього суду.
32. 17 травня 2010 року Вищою радою юстиції ухвалені рішення № 344/0/15-10 та № 345/0/15-10 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги.
33. Постановою Верховної Ради України від 03 червня 2010 року № 2316-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
34. Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року у справі №П-88/10-131/10 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про скасування рішення Вищої ради юстиції "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги" від 17 травня 2010 року та до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України від 03 червня 2010 року № 2316-VI в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
35. У лютому 2011 року ОСОБА_1 подав до ЄСПЛ заяву проти України, в якій скаржився на порушення статей 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), посилаючись на те, що провадження стосовно його звільнення було несправедливим, суперечило принципу незалежного і безстороннього суду, а незаконне звільнення суттєво, негативно вплинуло на його приватне життя.
36. З огляду на схожість заяви ОСОБА_1 з іншими заявами, поданими до Суду громадянами України, які раніше обіймали посади суддів у національних судах, усі ці заяви було об`єднано в одне провадження відповідно до пункту 1 правила 42 Регламенту ЄСПЛ.
37. 19 січня 2017 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1 (№ 9740/11), яким постановив, що Україна порушила стосовно позивача: пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності; статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.
38. Рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного 19 квітня 2017 року.
39. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року на підставі частини другої статті 238 КАС України.
40. Постановою Верховного Суду України від 03 липня 2017 року у справі № П-88/10-131/10 скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року, адміністративну справу передано на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
41. Постановою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року у справі №800/305/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Вищої ради юстиції "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги" від 17 травня 2010 року №№ 344/0/15-10, 345/0/15-10.
Визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 03 червня 2010 року № 2316-VІ у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
В іншій частині позову відмовлено.
42. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 800/305/17 постанову Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково.
Передано на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В іншій частині постанову Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року залишено без змін.
43. Після надходження постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 800/305/17 ВРП здійснено перевірку наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, за результатами якої рішенням від 26 січня 2021 року №116/0/15-21 відмовлено у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
44. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва та Державної судової адміністрації України.
45. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №380/2696/21 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду.
Зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду м. Києва час з дня звільнення з 06 вересня 2010 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва.
Стягнуто за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (ЄДРПОУ 26255795), на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2010 року до 25 травня 2023 року у сумі 3 098 604,33 грн, що визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів;
46. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та ухвалено нове про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді судді, зобов`язання до вчинення дій.
47. Такі дії позивача свідчать про вирішення ним питання відновлення свого становища також і у інший спосіб.
48. 30 листопада 2023 року позивач надіслав голові ВРП заяву від 29 листопада 2023 року, у якій просив вжити у межах визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" повноважень щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя заходи, спрямовані на виконання рішення ЄСПЛ від 19 січня 2017 року у справі "Куликов та інші проти України" (заява № 9740/11), та вирішення питання щодо переведення ОСОБА_1 на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
49. У обґрунтування поданої заяви звертав увагу на те, що станом на час звернення не може здійснювати правосуддя з незалежних від нього причин, а саме у зв`язку з невключенням до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, що призводить і до невиконання рішення ЄСПЛ в частині, яка стосується його. Вказував, що за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Окружний адміністративний суд міста Києва з 30 грудня 2022 року перебуває в стані припинення.
50. У копії таку заяву адресовано та надіслано і до ВККС.
51. 04 грудня 2023 року заяви були отримані адресатами - ВРП та ВККС.
52. ВРП листом від 07 грудня 2023 року № 12421/0/9-23 повідомила позивача, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 Закону № 1798-VІІІ переведення судді з одного суду до іншого здійснюється ВРП на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів. Оскільки до ВРП не надходило рекомендації ВККС про переведення ОСОБА_1 на посаду судді Київського окружного адміністративного суду, то подану ним заяву від 29 листопада 2023 року та додані до неї документи надіслано до ВККС для її розгляду в межах повноважень та повідомлення про результати такого розгляду.
53. Протоколом розподілу від 15 грудня 2023 року матеріали стосовно переведення судді ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва для підготовки до розгляду і доповіді передано члену Комісії ОСОБА_3 .
54. Питання про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді до іншого суду призначено до розгляду Комісією на 16 січня 2024 року та у засідання Комісії позивач з`явився, підтримав заяву про переведення до іншого суду, а також надав пояснення щодо необхідності застосування статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої його права мають бути поновлені.
55. Позивач на засіданні Комісії також стверджував, що оцінювання на відповідність займаній посаді не проходив, оскільки до штату Окружного адміністративного суду міста Києва не включений, суддівську винагороду не отримує, правосуддя не здійснює, а отже de jure його статус судді не відновлено. Вважає, що першим кроком до відновлення справедливості має бути його працевлаштування шляхом переведення до Київського окружного адміністративного суду з огляду на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва, на посаді судді в якому він мав бути поновлений, перебуває в стані ліквідації.
56. Рішенням ВККС від 16 січня 2024 року № 2/пс-24 відмовлено судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у внесенні до ВРП рекомендації про переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
Призначено оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді.
Встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.
57. Розглядаючи спірне питання, Комісія брала до уваги те, що на підставі постанови Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV ОСОБА_1 обіймав посаду і, з урахуванням скасування відповідних актів про його звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, продовжує обіймати посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Законом № 3511-ІХ Розділ ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри", зокрема, доповнено пунктом 61, відповідно до якого переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
58. Комісія також враховувала, що з набранням чинності Законами України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" почало діяти правило, передбачене підпунктом 4 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, згідно з яким відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до 30 вересня 2016 року, має бути оцінена у визначеному Законом порядку.
59. Зважаючи на те, що станом на момент розгляду Комісією питання про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді до іншого суду, він не проходив процедуру підтвердження відповідності займаній посаді судді, та на вимогу пункту 61 Розділ ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри", заяву ОСОБА_1 про переведення до іншого суду не могло бути задоволено.
60. Не погоджуючись з прийнятим оскаржуваним рішенням та підставами відмови у задоволенні його заяви про переведення на посаду судді до іншого суду, а також із застосуванням під час розгляду його заяви положень Закону № 3511-ІХ, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права та акти їхнього застосування
61. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
62. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
63. Частиною другою вказаної статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
64. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
65. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Розділ ХV "Перехідні положення" Конституції України доповнено пунктом 16-1.
66. Підпунктом 4 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
67. Метою змін до Конституції України було удосконалення конституційних основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Засобами досягнення цієї мети визначено, зокрема, запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань і згідно з європейськими стандартами, відновленню довіри громадян до судової гілки влади.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
68. ОСОБА_1 було обрано суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково 22 березня 2006 року (згідно постанови Верховної Ради України № 3565-ІV), тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
69. Процедуру підтвердження відповідності займаній посаді судді він не проходив, що ним і не заперечувалося під час розгляду справи. Причини та підстави, які перешкоджали оцінити відповідність позивача займаній посаді судді, у цьому випадку не є спірними.
70. Таким чином, позивач має виконати вимоги пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України та пройти оцінювання відповідності займаній посаді судді задля подальшого здійснення своїх повноважень на посаді, а також можливості бути переведеним на посаду судді до іншого суду, або ж брати участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду.