ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа №216/3590/23
адміністративне провадження № К/990/41835/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді: Чепурнов Д.В., Іванов С.М.)
у справі №216/3590/23
за позовом ОСОБА_1
до Старшого лейтенанта поліції першого батальйону 2 роти полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Ляшук Аліси Ігорівни
про визнання дій протиправними
I. ПРОЦЕДУРА
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, у якому просив:
- визнати дії щодо складання постанови старшого лейтенанта поліції першого батальйону 2 роти полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг ОСОБА_2 № 6458572 серія ЕАР від 26 січня 2023 року про накладення штрафу, протиправними та незаконними;
- встановити відсутність у Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг компетенції (повноважень) територіального підрозділу Національної поліції України;
- встановити відсутність у відповідача повноважень на надання поліцейських послуг у сферах діяльності, встановлених у статті 2 Закону України "Про Національну поліцію" та складання Актів індивідуальної дії від імені ППП в місті Кривий Ріг;
- стягнути моральну (немайнову) шкоду в сумі 35 000 євро за протиправні дії.
2. Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 31 травня 2023 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової, службової особи - старшого лейтенанта поліції першого батальйону 2 роти полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг ОСОБА_2 про визнання дій відповідача, а також суб`єкта владних повноважень - протиправними у зв`язку із відсутністю адміністративної процесуальної правосуб`єктності щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 26 січня 2023 року стосовно позивача передано на розгляд до Дніпровського окружного адміністративного суду.
3. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 2684 грн.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 та статті 169 КАС України.
6. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент постановлення вказаної ухвали позивачем не були виконані вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у встановлений судом строк в частині сплати судового збору.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, який у своїй постанові від 20 січня 2021 року у справі №490/2254/20 вказав на те, що застосовуючи положення підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, звільнені від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви, а на інших стадіях процесу, тобто за подання апеляційної, касаційної скарг - не звільняються від сплати судового збору.
10. Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20 червня 2018 року у справі №914/1748/17 виклав висновок про те, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях судового процесу, а саме при апеляційному чи касаційному перегляді справ. Ці стадії судового захисту є єдиним судовим процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення справ з метою захисту порушеного права. Системне телеологічне тлумачення приписів статей 3 та 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, чинного з 15 грудня 2017 року) дозволяє зробити висновок про те, що законодавець обрав спосіб справляння судового збору із застосуванням процентного співвідношення ставки судового збору в апеляційному та касаційному суді від ставки в суді першої інстанції. Отже, якщо позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", то, відповідно, він звільнений від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної (касаційної) скарги на судові рішення у цій справі.
11. 05 березня 2023 року до Суду від скаржника надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, метою направлення яких зазначає донесення до суду касаційної інстанції факту обґрунтованості його касаційної скарги та виправданість заявлених вимог. У вказаних поясненнях, скаржник, зокрема, звертає увагу на відсутність в матеріалах справи ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року про витребування справи з Дніпропетровського окружного адміністративного суду та залишення апеляційної скарги без руху до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, яка надійшла на його адресу 11 січня 2024 року, що дало йому підстави вважати про продовження розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції але в іншому складі судів. Відсутність ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року було виявлено після ознайомлення 26 лютого 2024 року з матеріалами справи, після чого стало зрозуміло про неможливість її видачі.
12. З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
13. Вказані додаткові пояснення до касаційної скарги надійшли до Верховного Суду після закінчення строку на касаційне оскарження, а відтак, враховуючи, що положеннями КАС України не передбачено можливості поновлення такого строку, розгляд цієї адміністративної справи судом касаційної інстанції проводиться в межах доводів та вимог касаційної скарги без врахування вказаних додаткових пояснень до неї.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
16. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
17. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено судом без руху, а саме не надав суду доказів сплати судового збору.