ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 280/6009/23
адміністративне провадження № К/990/15351/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №280/6009/23
за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коцюби Максима Володимировича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Головко О.В., суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
Обставини справи
31 липня 2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), в якому позивачка просила: стягнути із Запорізької обласної прокуратури на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №280/782/21 про поновлення ОСОБА_1 в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, починаючи з 20 травня 2021 року по 01 листопада 2021 року включно в розмірі 111 802,08 грн.
Як встановлено судами та убачається із матеріалів справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури №2492к від 24 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 29 грудня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області з 30 грудня 2020 року. Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 30 грудня 2020 року по 19 травня 2021 року в сумі 93168,40 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місць у розмірі 10787,91 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30 червня 2022 року, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року в адміністративній справі №280/782/21 скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування наказу керівника Запорізької обласної прокуратури №2492к від 24 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 29 грудня 2020 року, поновлення на роботі, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу керівника Запорізької обласної прокуратури № 2492к від 24 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 29 грудня 2020 року, поновлення на роботі, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року в адміністративній справі №280/782/21 залишено без змін.
ОСОБА_1 вважала, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у зв`язку з невиконанням рішення суду від 19 травня 2021 року, яке підлягало негайному виконанню, а тому вона набула право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 20 травня 2021 року по 01 листопада 2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №280/782/21 про поновлення ОСОБА_1 в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, починаючи з 20 травня 2021 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 103 913,28 грн (сто три тисячі дев`ятсот тринадцять гривень двадцять вісім копійок).
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2024 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року скасував, провадження у справі закрив.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачка пропустила строк звернення до суду з цим позовом і матеріали справи не містять обґрунтовані пояснення позивачки щодо поважності причин його пропуску з підтвердженням таких пояснень належними доказами, тому, на підставі частин третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Так, цей суд виснував, що позивачка мала право на звернення до суду з цим позовом без обмеження будь-яким строком щодо судового захисту про вирішення трудового спору до 19 липня 2022 року, після внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) внаслідок оптимізації трудових відносин, такий строк обмежився трьома місяцями, отже, строк звернення до суду з цим позовом сплинув 19 жовтня 2022 року.
Провадження в суді касаційної інстанції
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коцюба М.В., посилаючись на порушення Третім апеляційним адміністративним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити у силі.
На обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказує, що предметом спору є право позивачки на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 19 травня 2021 року, яке підлягало негайному виконанню, у період з 20 травня 2021 року по 01 листопада 2021 року.
Стверджує, що висновки суду апеляційної інстанції стосовно пропуску позивачкою строку звернення до суду базуються на хибних судженнях щодо застосування до спірних правовідносин норми статті 233 КЗпП України в редакції Закон України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", до правовідносин, що мали місце до набрання вказаним Законом чинності. Однак, спірні правовідносини виникли у травні 2021 року, тобто у період чинності попередньої редакції статті 233 КЗпП України, яка не містила обмежень строку звернення до суду з позовом про стягнення належної позивачці заробітної плати.
Також автор скарги, серед іншого, покликається також на постанови Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №420/10861/22, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22 та від 01 серпня 2023 року у справі №640/34546/21, в яких вказано, що спір про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, яка не передбачала будь-яких обмежень щодо строку звернення до суду.
Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Нормативне врегулювання
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.