ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
справа № 580/3243/22
адміністративне провадження № К/990/20225/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю:
представника позивача Шепіль О.В.,
представника відповідача Писаревського О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №580/3243/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" звернулось до адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2022: №000155/32-00-07-01-03-32, №000154/32-00-07-01-03-32.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №580/3243/22 за касаційною скаргою Товариства.
На адресу суду від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою суду від 01.05.2024 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2024. Розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 28.05.2024.
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити касаційну скаргу, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не врахував при ухваленні рішення висновків Верховного Суду.
Представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечив, просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилався на те, що інформація у сукупності свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з огляду на неможливість контрагентів виконати договірні зобов`язання.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" створене як юридична особа 30.06.2004 (код ЄДРПОУ 32580463).
На підставі наказу від 19.01.2022 № 7-п Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Катеринопільський елеватор" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за листопад 2021 року (вх. 9387338700 від 20.12.2021) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення.
Результати перевірки оформлені актом від 18.02.2022 № 80/32-00-07-01-03-27/32580463.
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, з урахуванням п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту за вересень на загальну суму 3ʼ 304ʼ 980,71грн, за деклараціями з ПДВ за жовтень 2021 року - 194925,04 грн, листопад 2021 року - 210216,44грн.
04.07.2022 на підставі Акта перевірки згідно з пунктом 54.3.2 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення:
№000155/32-00-07-01-03-32, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 4ʼ 850ʼ 610,00грн;
№000154/32-00-07-01-03-32, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 4ʼ 122ʼ 151,00грн та застосовано штрафні санкції у сумі 2ʼ 061ʼ 075,50грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення прийняті за відсутності факту податкового порушення, а реальність господарських операцій з контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами
Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження фактів виписування податкових накладних з метою надання/отримання податкової вигоди. Матеріалами справи підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, яке обґрунтовано тим, що cам факт наявності у платника податків податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Позивач з рішенням суду апеляційної інстанції не погодився, звернувся з касаційною скаргою у якій вказує, що апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм у подібних правовідносинах, зокрема: податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у адміністративній справі; посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача та контрагентами другого і третього порядку, недостатню кількість посівних площ у контрагентів, недостатність матеріальних ресурсів не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що доводи відповідача про нереальність операцій не ґрунтуються на належних доказах, та є по суті припущенням, а отже не можуть бути підставою для визначення податкових зобов`язань. З урахуванням викладеного, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Відповідач скористався правом заперечити про доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган відтворює обставини Акту перевірки та посилається на висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. На підставі зазначеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як слідує з рішення суду першої інстації, 22.11.2021 між ТОВ "Катеринопільський елеватор" та ПП Фірма "Колмар" укладено договір поставки № 24971/к, відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, контрагент зобов`язується у встановлені строки передати МХП у власність товар, зазначений в додатку 2, для подальшого використання у власній господарській діяльності, а МХП прийняти та оплатити товар. Відповідно до специфікації № 1 до вказаного договору ПП Фірма "Колмар" зобов`язується поставити сою 2021 року врожаю на загальну суму 4187000,27 грн (у т.ч. ПДВ - 514193,02 грн).
19.10.2021 між ТОВ "Катеринопільський елеватор" та ТОВ "Одео Груп Україна" укладено договір поставки № 24700/к, відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, контрагент зобов`язується у встановлені строки передати МХП у власність товар, зазначений в додатку 2, для подальшого використання у власній господарській діяльності, а МХП прийняти та оплатити товар.
08.09.2021 між ТОВ "Катеринопільський елеватор" та СФГ "Вікторія", укладено договір поставки № 23988/к, відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, контрагент зобов`язується у встановлені строки передати МХП у власність товар, зазначений в додатку 2, для подальшого використання у власній господарській діяльності, а МХП прийняти та оплатити товар.
08.10.2021 між ТОВ "Катеринопільський елеватор" та ТОВ "Юнікор Трейдінг" укладено договір поставки № 24524/к, відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, контрагент зобов`язується у встановлені строки передати МХП у власність товар, зазначений в додатку 2, для подальшого використання у власній господарській діяльності, а МХП прийняти та оплатити товар. Відповідно до специфікацій №№ 1-5 до вказаного договору ТОВ "Юнікор Трейдінг" зобов`язується поставити сою 2021 року врожаю.