ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 340/1334/22
адміністративне провадження № К/990/2917/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 340/1334/22
за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022, ухвалену у складі: судді-доповідача Божко Л.А., суддів Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 15.02.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури (далі - відповідач) з вимогою стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі № 340/3604/20 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 20.02.2021 по 31.01.2022 у розмірі 606 835,80 грн.
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідач не виконує рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі № 340/3604/10, що є підставою для стягнення на її користь середнього заробітку за увесь період такого невиконання.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка з 1994 року працювала в органах прокуратури на різних посадах.
4. Рішенням Четвертої кадрової комісії від 16.07.2020 №23 ОСОБА_1 визнано такою, що неуспішно пройшла атестацію.
5. Наказом прокурора Кіровоградської області від 20.08.2020 №233к позивачку звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31.08.2020.
6. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі № 340/3604/20, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.07.2020 №23 та наказ Прокуратури Кіровоградської області від 20.08.2020 № 233к; поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області та органів прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури з 01 вересня 2020 року; стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 309 873,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів).
7. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 54 227,88 грн допущено до негайного виконання.
8. Наказом Кіровоградської обласної прокуратури від 20.04.2022 № 82к скасовано наказ прокурора Кіровоградської області від 20.08.2020 №233к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області та поновлено позивачку на зазначеній посаді з 01.09.2020.
9. Посилаючись на те, що судове рішення у справі № 340/3604/20 на момент звернення до суду так і залишилося невиконаним, позивачка вимагає стягнути на її користь середній заробіток за час такої затримки.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 позов задоволено:
- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 по 31.01.2022 у розмірі 606 835,80 грн.
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавець зобов`язаний добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.
12. Правові наслідки невиконання цього обов`язку встановлені у статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки.
13. Посилаючись на те, що станом на день звернення позивачки до суду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №340/3604/20 про поновлення на роботі було невиконаним, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 20.02.2021 (наступний день з дня ухвалення рішення суду про поновлення позивача на посаді, яке допущено до негайного виконання) по 31.01.2022 є обґрунтованими.
14. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 було скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову:
- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 по 31.01.2022 в розмірі 402 432,66 грн.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах є підстави для застосування статті 236 КЗпП України та стягнення з відповідача середнього заробітку за час невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021.
16. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що в період з 02.02.2021 по 31.01.2022 позивачка працювала начальником відділу Управління комунальної власності Кропивницької міської ради та за зазначений період отримала заробітну плату з урахуванням відповідних відрахувань у розмірі 204 403,14 грн, у зв`язку з чим сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, має бути зменшена на суму вказаного доходу і становити 402 432,66 грн (606 835,80 - 204 403,14).
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. 24.01.2023 до Суду від позивачки надійшла касаційна скарга, у якій вона просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка посилається на випадок, передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статті 236 КЗпП України, викладених у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 2140/1510/18 та від 21.01.2022 у справі № 640/22054/18.
19. За доводами позивачки у вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу; законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
20. Посилаючись на правові висновки у вказаних справах, позивачка доводить, що суд апеляційної інстанції протиправно зменшив розмір середнього заробітку на суму доходу (заробітної плати), отриманої за іншим місцем роботи.
21. Ухвалою Суду від 06.02.2023 відкрито касаційне провадження з указаних підстав.
22. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
25. Частинами другою-третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.