ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 620/9634/21
адміністративне провадження № К/990/33235/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 620/9634/21
за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області (Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці) про визнання протиправними та скасування попередження та припису, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, постановлену у складі головуючої судді Тихоненко О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, ухвалену у складі: головуючого судді Грибан І.О., суддів Кузьмишиної О.М., Парінова А.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправними та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №25-21-084/0097 від 06.07.2021, а також припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-21-084/0538-0313 від 06 липня 2021 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-21-084/0538-0313 від 06.07.2021;
- у задоволенні інших вимог відмовлено.
08 червня 2023 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просив замінити Управління Держпраці в Чернігівській області на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053; вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, задоволено заяву позивача: замінено сторону у виконавчому провадженні у справі № 620/9634/21 з Управління Держпраці в Чернігівській області на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060).
Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" було ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці та замість них утворені міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, на які покладено завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.
Таким чином, установивши, що функції Управління Держпраці в Чернігівській області були передані Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, суди попередніх інстанцій вважали, що в останнє є правонаступником ліквідованого позивача, у зв`язку з чим здійснили його заміну.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
06 листопада 2023 року до Суду від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла касаційна скарга на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, у якій скаржник просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що в спірних правовідносинах юридичною формою припинення Управління Держпраці в Чернігівській області була ліквідація, а не реорганізація, як помилково вважали суди попередніх інстанцій.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" прийнято рішення саме ліквідувати (а не реорганізувати) як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, в якому наявне і Управління Держпраці у Чернігівській області.
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці були покладені аналогічні завдання та функції, то скаржник зазначає, що навіть попри те, що держава не відмовилася від функціональних повноважень органу, що ліквідується, наділивши такими ж повноваженнями новостворене Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, наразі немає жодного нормативно-правового акта чи іншого документа (передавального акта, розподільчого балансу тощо), який би підтверджував перехід майнових прав та обов`язків Управління Держпраці у Чернігівській області до правонаступника. Для встановлення факту реорганізації необхідно оцінювати сукупність ознак реорганізації в цілому. Принцип безперервності виконання державою певних функцій не може автоматично означати, що має місце саме процес реорганізації та відповідно правонаступництва.
Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
Ухвалою Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною четвертою статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок № 845).
Пунктом 2 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".