1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 580/423/23

адміністративне провадження № К/990/35906/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 580/423/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування наказів, та рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 (головуючий суддя Чаку Є. В., судді Єгорова Н. М., Коротких А. Ю.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (далі - Управління) та Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ), у якому просив визнати незаконними та скасувати:

- наказ відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради від 19.12.2017 № 129 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки", яким наказано: "Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 8 квітня 2016 року № 291 "Будівництво житлового будинку готельного типу АДРЕСА_1";

- наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю від 12.02.2018 № 92 "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" яким наказано: "Вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2016 року реєстраційний № ЧК083161590708 на об`єкт "Будівництво житлового будинку готельного типу" АДРЕСА_1";

- рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за бездіяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Черкаській області від 12.12.2017 № 1907 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 8 квітня 2016 року № 291".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі.

06.03.2023 Управління та 06.04.2023 ДІАМ подали до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Указані клопотання мотивовані тим, що позивачу стало відомо про факт скасування дозвільних документів на проведення будівельних робіт, виданих у 2016 році, не пізніше 2019 року, оскільки останній у 2019 році повторно звертався до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради за їх отриманням. У результаті ОСОБА_1 отримав містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затвердженні наказом відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради від 08.07.2019 № 93/15-14.

Також зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2019 № ЧК 061192061298, замовник - ОСОБА_1 .

При цьому відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Тобто, отримання нових містобудівних умов та обмежень (за умови дії раніше виданих) на забудову однієї і тієї ж земельної ділянки законодавством не передбачено.

На переконання відповідачів, зазначена обставина спростовує твердження позивача про те, що йому стало відомо про скасування дозвільних документів на будівництво лише 13.01.2023 під час ознайомлення адвокатом з матеріалами справи № 580/1747/22.

Управління також зазначило, що оспорювані рішення були направленні позивачу за його адресою, однак, поштове відправлення повернулося з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотань Управління та ДІАМ про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що про оскаржувані рішення він дізнався 13.01.2023 під час розгляду справи № 580/1747/22, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення вказаних документів позивачу та докази ознайомлення з ними.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися про їх порушення.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішення питання про дотримання чи порушення позивачем цього строку, суд насамперед повинен з`ясувати коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Апеляційний суд наголосив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, виходив з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому звернув увагу, що до суду позивач звернувся з вимогами щодо оскарження наказів та рішення відповідачів більше ніж через чотири роки після їх прийняття, а саме у січні 2023 року, тобто зі значним пропуском строку на звернення до адміністративного суду.

Апеляційний суд відхилив довід позивача про те, що про оскаржувані рішення він дізнався в ході апеляційного розгляду адміністративної справи № 580/1747/22 в Шостому апеляційному адміністративному суді, оскільки ці рішення не були йому вручені вчасно відповідачем.

За висновком суду апеляційної інстанції, отримуючи в 2019 році нові містобудівні умови та обмеження позивач, ОСОБА_1 не міг бути необізнаним про скасування старих містобудівних умов та обмежень від 2016 року, оскільки згідно норм законодавства нові містобудівні умови та обмеження можуть бути видані відповідним органом за умови визнання недійсними чи скасування попередньо виданих.

Фактично, отримавши рішення про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудований восьмиповерховий будинок по АДРЕСА_1, яке набрало законної сили, позивач, не бажаючи виконувати рішення суду у справі № 580/1747/22, звернувся до суду з цим позовом.

Урахувавши вказані вище обставини, суд виснував, що позивач не обґрунтував наявність поважних підстав пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим позовну заяву залишив без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2023.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач доводить, що оскаржувані рішення позивач не отримував. Про існування наказів від 19.12.2017 № 129, від 12.02.2018 № 92 та рішення від 12.12.2017 № 1907 він дізнався лише 13.01.2023, коли представник позивача адвокат Прудивус М. А. ознайомився з матеріалами справи № 580/1747/22 (постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у цій справі зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований восьмиповерховий будинок по АДРЕСА_1 ).

Також позивач зазначає про те, що в період часу, коли йому мало буто направлено наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 12.02.2018 № 92, він (позивач) був відсутній на території України, адже 24.01.2018 виїхав з України та повернувся лише 23.04.2018.

Посилається ОСОБА_1 і на запровадження карантинних обмежень на території України, що також вплинуло на можливість вчасно звернутися до суду з позовом.

Позивач вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.11.2022 у справі № 240/401/19, від 10.11.2022 у справі № 320/11921/20, від 21.10.2021 у справі № 460/626/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21, від 28.08.2023 у справі № 400/11304/21.

Стверджує позивач і про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, а саме: норм статті 122 КАС та статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідачі подали відзиви на касаційну скаргу, відповідно до яких просять залишити скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1, громадянин Французької республіки, є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1055 га, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.08.2000 та рішенням Уманського міськрайонного суду від 27.02.2004 у справі № 2-678. Державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням "Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" виданий 31.05.2005 на підставі рішення Уманського міськрайонного суду від 27.02.2004 у справі № 2-678 та рішення Уманської міської ради IV скликання сорок шостої (позачергової) сесії від 27.04.2005.

12.12.2017 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С. М. під час проведення планової перевірки на об`єкті нагляду - відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради встановив, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 08.04.2016 № 291 прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та прийняв рішення № 1907 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 08.04.2016 № 291 щодо об`єкта "Будівництво житлового будинку готельного типу: АДРЕСА_1", замовник - ОСОБА_1 .

19.12.2017 відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради прийнято наказ № 129 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки", керуючись статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 № 135 та рішенням головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Черкаській області Шинкарук С. М. від 12.12.2017 № 1907.

12.02.2018 відділом ДАБК прийнято наказ "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" № 92 у зв`язку з наказом відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради від 19.12.2017 № 129 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки" та на підставі листа Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Черкаській області від 02.01.2018 № 1023-4-1.14/11 (отриманий відділом ДАБК УМР 30.01.2018), яким повідомлено про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та доручено прийняти відповідні рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідачів щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС, згідно із частинами третьою та четвертою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.


................
Перейти до повного тексту