ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 580/1802/23
адміністративне провадження № К/990/10404/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 580/1802/23
за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс", Секретаріат фінансової реструктуризації, Корсунь-Шевченківська міська рада, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Файдюк В. В., Губська Л. В., Мєзєнцев Є. І.) від 15 лютого 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2023 року Дочірнє підприємство "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" (далі - ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: ТОВ "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс", Секретаріат фінансової реструктуризації, Корсунь-Шевченківська міська рада, в якому просило:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо не списання податкових зобов`язань та штрафних санкцій ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач", та щодо не звільнення майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь фракції 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30 червня 2021 року, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1, описаного у податкову заставу згідно акту опису майна № 2/23-00-13-0509 від 27 вересня 2022 року, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17 травня 2016 року з податкової застави та від адміністративного арешту;
1.2. зобов`язати Головне уравління ДПС у Черкаській області списати зобов`язання ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 166 445,91 грн, орендною платою в розмірі 4 059 064,71 грн, рентною платою за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 439 118,23 грн, штрафом за невчасну сплату за оренду землі по рішенні Господарського суду Черкаської області в розмірі 1 303 597,19 грн;
1.3. зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави майно ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач", а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь фракції 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30 червня 2021 року, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1, описаного у податкову заставу згідно акту опису майна № 2/23-00-13-0509 від 27 вересня 2022 року, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17 травня 2016 року;
1.4. зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області звільнити від адміністративного арешту майно ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач", а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь фракції 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30 червня 2021 року, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1, описаного у податкову заставу згідно акту опису майна № 2/23-00-13-0509 від 27 вересня 2022 року, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17 травня 2016 року;
1.5. стягнути на користь ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області 5 368 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання до суду цього адміністративного позову та заяви про забезпечення позову та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок якої складає 50 000 грн.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" подало апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції, яке прийняте щодо трьох вимог немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 12 078 грн (2 684 грн * 3 * 150%).
5. 30 січня 2024 на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року від ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" надійшла копія квитанції від 30 січня 2024 року № ПН201 про сплату судового збору у справі № 580/1802/23 на суму 3 220,80 грн.
6. При цьому, позивач, не погоджуючись із визначеним апеляційним судом розміром судового збору за подання даної скарги на рівні 12 078 грн, зазначив, що на його думку, вимога позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо несписання податкових зобов`язань та штрафних санкцій ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач", та щодо не звільнення майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" є передумовою застосування двох наступних способів захисту: зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області списати зобов`язання ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" за податком на нерухоме майно та зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави майно ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач", а тому є однією вимогою немайнового характеру.
З огляду на вказане позивач вказує, що так як за подання до суду адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру до сплати підлягає 2 684 грн судового збору, на виконання вимог ухвали суду від 22 січня 2024 року ним надається квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220,80 грн (2 684 грн * 150% * О,8).
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги.
8. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "Сівач" ПрАТ "Сівач" 18 березня 2024 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув, судовий збір у повному обсязі не сплатив.
13. Водночас апеляційний суд зауважив, що судом апеляційної інстанції правильно визначено розмір судового збору за подання апеляційної скарги, виходячи з того, що судовий збір за подання позовної заяви мав сплачуватись з розрахунку трьох вимог немайнового характеру.
14. В той же час, мотиви, висновки та наведені розрахунки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 22 січня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, були проігноровані скаржником, натомість він подав клопотання, у якому наполягав на своєму розрахунку розміру судового збору за одну вимогу немайнового характеру, що не відповідає положенням чинного законодавства.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
16. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, а саме: частину другу статті 245 КАС України та частину першу статті 6 Закону України "Про судовий збір" та помилково прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є двома різними вимогами немайнового характеру, за якими судовий збір сплачується окремо.
17. На переконання скаржника, заявлені у цій справі вимоги є однією вимогою немайнового характеру, однак суд обчислив суму судового збору за кожну вимогу немайнового характеру окремо, внаслідок чого безпідставно повернув позовну заяву.
18. При цьому скаржник наголошує на тому, що апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі застосував норми частини другої статті 245 КАС України та частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" без урахування висновків щодо застосування зазначених норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 12 травня 2022 року по справі № 810/3998/17, від 09 вересня 2020 року по справі № 540/2321/18, від 12 листопада 2019 року по справі № 640/21330/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 9901/67/20.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
20. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.