ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 160/5446/23
адміністративне провадження № К/990/9778/24, № К/990/9786/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, ухвалене суддею Сліпець Н. Є., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Малиш Н. І., Баранник Н. П., Щербака А. А., а також на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, ухвалені тим самим складом суду, у справі № 160/5446/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" до Офісу великих платників податків ДПС, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У березні 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС") з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо невнесення достовірних даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" у сумі 1 386 150,00 грн;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 386 150,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" зазначало, що сума відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2017 року уважається узгодженою після набрання законної сили судовим рішення, у зв`язку з чим податковий орган мав внести до реєстру інформацію щодо закінчення процедури судового оскарження та узгодження суми відшкодування, але безпідставно не здійснив таких дій.
У зв`язку з цим позивач уважав, що ефективним способом захисту його прав та інтересів буде саме стягнення коштів бюджетного відшкодування з державного бюджету, оскільки правомірність формування такої суми та право позивача на її отримання встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 05 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" у сумі 1 386 150,00 грн.
- зобов`язав Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо узгодженості бюджетного відшкодування ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" з податку на додану вартість по декларації за травень 2017 року у сумі 1 386 150,00 грн.
Суди попередніх інстанцій сформулювали такі висновки:
- задекларована позивачем суми бюджетного відшкодування стала узгодженою з 11 липня 2018 року, а тому податковий орган повинен був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідну інформацію щодо відшкодування платнику податків в автоматичному режимі,
- оскільки законодавство передбачає автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість органом казначейства лише після внесення контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгоджену суму такого бюджетного відшкодування, ефективним способом захисту є саме зобов`язання податкового органу вчинити певні дії щодо внесення до вказаного Реєстру таких даних;
- зміна підходів у частині визначення як належних способів захисту в такій категорії справ, так і строку звернення до суду призвело до того, що позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав з пропуском строку, у зв`язку з чим строк звернення до суду був поновлений.
Окрім цього додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:
20 червня 2017 року ТОВ "Оптімус Плюс" (попереднє найменування позивача) подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року, в якій у рядку 20.2.1 заявило суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, у розмірі 47286531 грн, до якої додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Офіс великих платників податків ДФС провело документальну позапланову перевірку ТОВ "Оптімус Плюс" з питань декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у декларації за травень 2017, за результатами якої складено акт № 96/28-10-46-0936726843 від 17 серпня 2017 року.
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0008264609 від 30 серпня 2017 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2017 року на суму 1 386 150,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 693 075,00 грн.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки було узгоджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 45 900 381,00 грн, а в узгодженні відшкодування на суму 1 386 150,00 грн - відмовлено
Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області платіжним дорученням № 18480477 від 22 серпня 2017 року перерахувало на рахунок позивача суму у розмірі 47 286 531,00 грн.
За заявою на договірне списання ТОВ "Оптімус Плюс" повернуло до державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області кошти, зараховані понад узгоджену суму бюджетного відшкодування, в розмірі 1 386 150,00грн, що підтверджується меморіальним ордером № 100035 від 11 жовтня 2017 року.
07 грудня 2017 року ТОВ "Оптімус Плюс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2017 року № 0008264609.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 у справі № 804/8237/17 позов задоволено. Зазначене рішення набрало законної сили 24 квітня 2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 у справі № 804/8237/17.
Верховний Суд касаційні скарги Офісу великих платників податків ДФС у цій справі повернув ухвалою від 08 жовтня 2018 року, а згодом - відмовив у відкритті касаційного провадження ухвалами від 06 лютого 2019 року та від 10 липня 2019 року.
У відповідь на звернення платника податків від 30 листопада 2018 року № 110 про отримання інформації про стан бюджетного відшкодування, контролюючий орган повідомив про те, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2017 року № 0008264609 у справі № 804/8237/17/21 триває.
У відповідь на звернення позивача від 08 лютого 2021 року № 6 Державна казначейська служба України повідомила, що інформація з Реєстру заяв про узгоджену органом ДПС суму бюджетного відшкодування із зазначеними платіжними реквізитами ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" по декларації № 9117406826 у розмірі 1386150,00 грн від Міністерства фінансів України не надходила.
У Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за заявою ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" від 26 червня 2017 року за податковою декларацією № 9117406826 в розділі "Інформація про оскарження суми бюджетного відшкодування" міститься така інформація:
- дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення: 18 вересня 2017 року;
- неузгоджена сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування, що оскаржується: 1 386 150,00 грн;
- дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення: відсутня інформація;
- сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджена за результатами оскарження: 0,00 грн.
Позивач уважає, що відповідач всупереч положенням податкового законодавства не заніс до Реєстру щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування інформацію щодо закінчення процесу оскарження податкового повідомлення-рішення, хоча рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення набрало законної сили, що свідчить про його протиправну бездіяльність та зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
Скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, а також у постанові Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі № 200/9915/21.
Доводи скаржника у цій частині стосуються строку звернення до суду, який, на думку відповідача, був пропущений, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів з моменту узгодження суми податкового зобов`язання та набрання чинності судовим рішенням у відповідній справі (липень 2018 року), проте з позовом звернувся майже через п`ять років - у березні 2023 років, тобто поза межами строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (6 місяців), так і Податкового кодексу України (1095 днів).
Також відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з Порядком ведення реєстру заяву про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду скарги по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.