ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 509/3864/16-ц
адміністративне провадження № К/990/44579/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 509/3864/16-ц
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та недійсним рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 (головуючий-суддя Танцюри К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Косцової І.П., суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Овідіопольського районного суду із позовом до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі-відповідач, Виконком селищної ради), в якому позивач просила:
визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 31.08.2006 № 283 про відмову у наданні дозволу на будівництво жилого будинку на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказала, що вона будучи власником земельної ділянки площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 звернулась до відповідача з заявою, але відповідач 31.08.2006 безпідставно відмовив у наданні дозволу на будівництво.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду від 11.02.2019, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.04.2021, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 скасовано вказані судові рішення, а провадження у справі № 509/3864/16-ц закрито у зв`язку із тим, що спір який виник між сторонами у цій справі, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 справу передано для розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №283 від 31.08.2006.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що невиконання Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості, та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Постановою Верховного Суду від 20.09.2023 постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до цього суду, Верховний Суд керувався висновками про те, що П`ятий апеляційний адміністративний суд розглянув справу за відсутності третьої особи (яка заявила клопотання про розгляд справи за її участю, позаяк у апеляційного суду не було підстави призначати розгляд справи без повідомлення учасників справи), не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляду справи апеляційний суд ухвалив постанову від 13.12.2023, якою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 залишив без змін.
Залишаючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 про задоволення позову без змін, П`ятий апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване у цій справі рішення Виконкому селищної ради прийнято із суттєвими порушеннями процедури розгляду поданої ОСОБА_1 зави, оскільки з боку суб`єкта владних повноважень не було зазначено причин та мотивів своєї відмови.
Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що скасування рішення виконкому не має впливу на права третьої особи - ОСОБА_2, оскільки не створює жодних юридичних наслідків для неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
29.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, подана від її імені адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем, у якій третя особа просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах у спорах щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на будівництво у зв`язку із зверненням за дозволом на будівництво особи, яка не є власником земельної ділянки, без дозволу власника земельної ділянки та щодо забудови земельної ділянки, відносно якої існує спір про право власності. Крім того, заявник покликається на приписи пункту 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, вказуючи на неповноту дослідження обставин та доказів у справі.
ОСОБА_2 у доводах касаційної скарги вказує на неврахування та неповноту дослідження судами попередніх інстанцій тієї обставини, що позивач не надала разом із заявою на отримання дозволу на будівництво документів, що підтверджують її право власності або користування земельною ділянкою, тоді як таке право набула третя особа.
Заявник у касаційній скарзі також наполягає на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
20.02.2024 на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 заяву позивача про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для її розгляду.
Ухвалою Верховного Суд від 28.02.2024 У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. відмовлено.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.04.2003 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 купила на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,150 га, що знаходиться у АДРЕСА_1, розміщену на землях Таїровської с/р Овідіопольського району Одеської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
З метою отримання дозволу на будівництво житлового будинку ОСОБА_1 звернулась до Таїровської селищної ради з відповідною заявою.
Рішенням відповідача від 31.08.2006 №283 відмовлено у наданні такого дозволу до з`ясування обставин.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач у жовтні 2016 року звернулась до суду з цим позовом.
Судами встановлено також, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час відбувались судові тяжби.
Так, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.06.2016, яке набуло законної сили, у справі № 1521/3260/12 позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Визнано недійсним, виданий на підставі рішення 13-ї сесії ІV скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 16.09.2004 №446-ІV, державний акт, бланк серії ЯА №163422, зареєстрований 08.11.2004 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010452900136, на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0967 га, кадастровий номер 5123755800:02:005:0485, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним, виданий на підставі рішення 13-ї сесії ІV скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 16.09.2004 №446-ІV, державний акт, бланк серії ЯА №369594, зареєстрований 08.11.2004 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010452900136, на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0967 га, кадастровий номер 5123755800:02:005:0485, яка розташована по АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0967 га, кадастровий номер 5123755800:02:005:0485, яка розташована по АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог, в тому числі визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 31.08.2006 №283 про відмову їй у наданні дозволу на будівництво жилого будинку на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, а також у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_1, Таїровської селищної ради про визнання незаконним володільцем земельної ділянки, зобов`язання звільнити земельну ділянку, визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним і скасування державного акту і зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, знести огорожу, самочинно збудовану будівлю відмовлено.
Станом на момент звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 була власником (титульним володільцем) земельної ділянки площею 0,15 га на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2003, який недійсним не визнавався.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) та делеговані повноваження.
Серед власних повноважень виконавчі органи наділені, зокрема повноваженнями на надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об`єктів містобудування незалежно від форм власності.