ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 640/26683/21
адміністративне провадження № К/990/39605/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" про визнання протиправним та нечинним рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022, ухвалене у складі головуючого судді Смолія І.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, прийняту у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., (головуючий), Сорочка Є.О., Чаку Є.В.
у с т а н о в и в :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство (далі - КП) "Київтранспарксервіс" визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 31 серпня 2021 року №2185/2226 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення порушив норми Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме не пройшов процедуру розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування регуляторного акта, оскільки оскаржуване рішення є регуляторним актом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Київською міською радою 31 серпня 2021 року прийнято рішення №2185/2226 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві"
4. Позивач зазначає, шо Пунктом 1 рішення Таблицю №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 20211 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 24 грудня 2020 року №22/22) викладено в новій редакції.
5. У Таблиці №1 до додатка 5 до Рішення №2185/2226 визначено перелік паркувальних майданчиків, закріплених за КП "Київтранспарксервіс", з яких справлятиметься збір за місця паркування транспортних засобів.
6. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач уважав що прийнятим рішенням від 31 серпня 2021 року №2185/2226 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві" відповідач порушив його право.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, у задоволенні позову відмовив.
8. Ухвалюючи таке рішення суди виходили із того, що оскаржуване рішення не змінює та не скасовує норми права, має визначене коло осіб і відповідно не має ознак регуляторного акта, не повинне проходити регуляторну процедуру відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
10. Як підставу касаційного оскарження вказує пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
11. Відповідач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
12. Третя особа КП "Київтранспарксервіс" подала до суду пояснення, в яких зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
13. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття органом місцевого самоврядування рішення від 31 серпня 2021 року №2185/2226 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві".
14. Позивач уважаючи, що вказане рішення Київської міської ради порушує його права, звернувся до суду із цим позовом.
15. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
16. У Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
17. Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
18. Підставами для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
19. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
20. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.