1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа №200/9878/19-а

адміністративне провадження № К/9901/9034/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 (головуючий суддя: Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі №200/9878/19-а за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування, архітектури та з питань житлово-комунального господарства Мангушської районної державної адміністрації, третя особа: Урзуфська сільська рада про визнання протиправним і скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Відділу містобудування, архітектури та з питань житлово-комунального господарства Мангушської районної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа: Урзуфська сільська рада, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ №6 від 12.03.2019 про скасування (анулювання) паспорту прив`язки тимчасової споруди, виданого Відділом містобудування, архітектури та з питань житлово-комунального господарства райдержадміністрації Мангушської районної державної адміністрації.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 позов задоволено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 змінено мотивувальну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції щодо зміни мотивувальної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019, позивачка подала касаційну скаргу. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позовна заява обґрунтована тим, що розміщення ТС для ведення підприємницької діяльності здійснено на підставі належним чином оформлених документів та згідно вимог законодавства. Будь-яких порушень під час розміщення тимчасової споруди позивач не допускала. Зазначила, що жодних документів про проведення перевірки та її результатів не отримувала. Стверджує, що невідомо, в якому саме документі зазначені недостовірні відомості та чи наявні такі взагалі; яким чином під час перевірки було встановлено безпосереднє місце розташування тимчасових споруд та співставлення з межами орендованої земельної ділянки.

Також позивачка стверджує, що відповідач в оскаржуваному наказі послався на положення нормативного акту (Закон України "Про регулювання містобудівної документації" правильно діяльності), якого не існує.

З врахуванням наведених доводів, позивачка вважає, що відсутні підстави для анулювання паспорту прив`язки.

Від Урзуфської сільської ради надійшли письмові пояснення у справі, в яких третя особа з посиланням на преюдиційні обставини, встановлені у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №805/2905/17-а, стверджує про недотримання позивачкою вимог Порядку № 244 в частині необхідності подання усіх документів, визначених у пункті 2.6 цього нормативного документу, у зв`язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку, що паспорт прив`язки не повинен був видаватися.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Першотравневої районної державної адміністрації видано ОСОБА_1 паспорт прив`язки з реєстровим номером № 14 від 25.12.2014 торгівельного ряду (2 шт.) за адресою с. Урзуф, вул. Леніна, 9 "в" (біля магазину " Волна"). Паспорт прив`язки виданий строком до 01.06.2022.

У заяві позивачка повідомила про виконання у повному обсязі вимог паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, виданого районним архітектором Першотравневої районної державної адміністрації від 25.12.2014 №14.

З інформації, зазначеній у схемі розміщення тимчасової споруди торгівельного ряду 2 шт. М 1:500, судами попередніх інстанцій установлено, що паспорт виконала архітектор ОСОБА_2, яка діяла згідно кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури Атестаційної архітектурно-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України серії АА №001236 від 07.02.2013.

Згодом начальником Відділом містобудування, архітектури та з питань житлово-комунального господарства Мангушської районної державної адміністрації було прийнято наказ від 12.03.2019 № 6 про скасування (анулювання) паспорту прив`язки тимчасової споруди, розташованої за адресою: с. Урзуф, вул. Леніна, буд. 9 в (біля магазина "Волна").

У цьому наказі зазначено, що в результаті проведеної відділом містобудування, архітектури та з питань житлово-комунального господарства перевірки встановлено, що при подачі документів на отримання паспорту прив`язки тимчасової споруди ОСОБА_1 були надані недостовірні дані, а саме: місце розташування тимчасових споруд, яке знаходиться за межами орендованої ділянки.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції із посиланням на преюдиційні обставини, встановлені у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 805/2905/17-а, зазначив про недотримання позивачкою вимог Порядку № 244 в частині необхідності подання усіх документів, визначених у пункті 2.6 цього нормативного документу, зокрема: рішення селищної ради та згода власника земельної ділянки, на якій розміщена ТС).

Водночас, враховуючи обставини, встановлені у справі № 805/2905/17-а, суд першої інстанції констатував, що подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 Порядку № 244, та подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, відповідно до вимог пункту 2.14 є окремими підставами для ненадання паспорту прив`язки.

Своєю чергою, така підстава як подання неповного пакету документів, визначених пунктом 2.6 Порядку № 244, відсутня у переліку підстав (пункт 2.27) для анулювання паспорту прив`язки ТС.

Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що в якості підстави для скасування (анулювання) паспорту прив`язки ТС в оскаржуваному наказі зазначено надання недостовірних даних, а саме: місця розташування тимчасових споруд, яке знаходиться за межами орендованої ділянки.

Проте у ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало оформлення відповідачем паспорту прив`язки ТС на земельні й ділянці, яка знаходиться за межами земельної ділянки позивача.

Разом з цим, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що при оформлені паспорту прив`язки ТС позивачкою до відповідного уповноваженого органу подавалися недостовірні, неповні, або свідомо перекручені відомості, які б не відповідали дійсності.

За таких мотивів, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо результату розгляду справи, проте з інших мотивів.

Проаналізувавши положення Порядку № 244 суд апеляційної інстанції виснував, що обов`язковою умовою для здійснення суб`єктом господарювання або архітектором дій щодо розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу є рішення сільської, селищної, міської, районної ради, а розроблена схема розміщення обов`язково затверджується рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Пункт 2.6 Порядку №244 передбачає обов`язкове надання схеми розміщення ТС, яка розроблена з дотриманням вимог пункту 1.6 цього Порядку.

Проте як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення радою не приймалось. Позивачка із заявою до Урзуфської сільської ради не зверталась та схема розміщення тимчасової споруди не була затверджена районною державною адміністрацією.

У контексті правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, суд апеляційної інстанції констатував, що судовим рішенням у справі № 805/2905/17-а встановлена невідповідність поданих ОСОБА_1 документів, які були необхідні для видачі паспорту прив`язки, вимогам законодавства.

Проте, суд першої інстанції у цій справі зробив висновок, що "Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що при оформлені паспорту прив`язки тимчасової споруди позивачем до відповідного уповноваженого органу подавалися недостовірні, неповні, або свідомо перекручені ним же відомості, які б не відповідали дійсності".

На переконання апеляційного суду, місцевий суд у справі, що розглядається, не мав законодавчо визначених підстав для зміни висновків з одного і того ж питання, а саме щодо подання ОСОБА_1 не повного пакету документів для отримання паспорту прив`язки, відтак, підстави для прийняття рішення суду першої інстанції є неприйнятними, з огляду на вимоги процесуального законодавства, а рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.

Разом з цим, зважаючи на те, що анулювання паспорту ТС відбулося з непередбачених на те Порядком № 244 підстав, та за відсутності документального підтвердження обставин порушення, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Позивачка не погоджується зі зміною мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в частині висновків апеляційного суду щодо подання ОСОБА_1 не повного пакету документів для отримання паспорту прив`язки.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржниця посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що після грудня 2017 року, на відміну від раніше сформованої практики судів касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду в пункті 53 постанови від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16 зробила висновок, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок № 244 не містять юридичних приписів щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.

Натомість замість врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1552/16, судом апеляційної інстанції помилково ототожнена "комплексна схема розміщення ТС та архітип", що передбачені пунктом 1.6 Порядку № 244, із "схемою розміщення ТС", що передбачена пунктом 2.6 цього нормативного документа.

Зазначене, на переконання скаржниці, призвело до помилкових висновків суду апеляційної інстанції, що схема розміщення ТС (пункт 2.6 Порядку № 244) повинна бути розроблена з дотриманням вимог пункту 1.6 Порядку № 244.

Своєю чергою скаржниця вважає, що розробка комплексної схеми є правом органу місцевого самоврядування, в разі бажання упорядкувати наступне розміщення тимчасових споруд на території місцевої громади та може визначати території, на яких можливо розміщення тимчасових споруд, та архітектурні рішення, що повинні застосовуватись до зовнішнього вигляду тимчасових споруд.

Водночас схема розміщення ТС (пункт 2.6 Порядку № 244), що надається у складі документів для отримання паспорту прив`язки - є конкретною схемою розміщення на конкретному місці конкретної тимчасової споруди. Жодних нормативних вимог до порядку її складання не встановлено (пункт 2.11 Порядку № 244 містить лише вказівку про виконання схеми на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500).

Натомість жодних приписів щодо розробки схеми розміщення ТС у порядку визначеному пунктом 1.6 Порядку № 244 чинне законодавство не містить.

Скаржниця також наполягає, що перевірка на відповідність схеми розміщення ТС комплексній схемі розміщення ТС здійснюється виключно у разі наявності комплексної схеми розміщення ТС (пункти 2.4, 2.5 Порядку № 244).

Водночас, оскільки для с. Урзуф комплексна схема розміщення ТС не розроблена, тому будь-якого рішення сільської ради для видачі паспорту прив`язки чинним законодавством не передбачено та не вимагалось.

Підсумовуючи викладене, скаржниця наполягає, що висновок апеляційної інстанції про встановлення факту подання ОСОБА_1 до відділу архітектури неповного пакету документів не відповідає дійсності. Водночас суд першої інстанції правильно встановив, що позивачкою був поданий повний пакет документів для отримання паспорту прив`язки ТС.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 28 Закону № 3038-VI визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633/211, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив`язки тимчасових споруд, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (далі - Порядок № 244), який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини.

Пункт 1.3 Порядку № 244 визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.


................
Перейти до повного тексту