ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №500/3899/23
адміністративне провадження № К/990/44040/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Берназюка Я.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 (у складі колегії суддів: Курильця А.Р. (суддя-доповідач), Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.) у справі №500/3899/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області області), в якому просив провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), що дорівнює одній мінімальній заробітній платі, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є непрацюючим пенсіонером, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, та перебуває на обліку у відповідача. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 №6-р/2018, відповідач, на думку позивача, повинен був нараховувати та виплачувати йому доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону №796-XII, однак таке підвищення не виплачується.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.08.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області, щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, дійшов висновку, що враховуючи віднесення смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також те, що Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, позивач має право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, що проживає на території радіоактивного забруднення - зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 скасовано вказане судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог апеляційний суд дійшов висновку про те, що відновлення дії статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції чинній до 01 січня 2015 року не надає права на отримання підвищення пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території, що відносилась до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Ухвалюючи судове рішення апеляційний суд керувався правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 23.09.2020 у зразковій справі № 580/2371/20.
Не погодившись із такими рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про відсутність у нього права на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ. Скаржник стверджує про те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
ОСОБА_1 має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.03.1999, виданим Тернопільською обласною державною адміністрацією.
Зазначене вище посвідчення діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Також позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області як одержувач пенсії по інвалідності.
Позивач, відповідно до паспортних даних, проживає в населеному пункті (смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області), який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено за соціально-економічним фактором до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Позивач вважаючи, що 17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 було визнано неконституційними зміни, якими з 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII було припинено у зв`язку із внесенням змін до цього Закону №796-ХІІ Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким зокрема статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив його повідомити, чи відновлено виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ.
За результатами розгляду заяви, відповідач повідомив позивача листом від 30.08.2022 року, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру йому не нараховується і не виплачується.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.