ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 640/17335/21
адміністративне провадження № К/990/29716/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Рибачука А.І., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021(головуючий суддя Шевченко Н. М.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 (у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І. (суддя-доповідач), Сорочка Є.О., Файдюка В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 (у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (суддя-доповідач), Кобаля М.І., Костюк Л.О.)
у справі №640/17335/21
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до ОСОБА_1,
про зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі -відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив:
- зобов`язати відповідача привести до початкових проектних рішень квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відповідно до технічного паспорта (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) №66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020, інвентаризаційна справа № 2864к.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 самовільно, без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, виконав будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_2 . Оскільки вимоги припису Департаменту не виконано, а характер виконаних суб`єктом містобудування будівельних робіт може становити загрозу та підвищену небезпеку життю та здоров`ю людей, позивач керується законодавчо встановленими повноваженнями на звернення до суду із цим позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач за відсутності доказів, які надають право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 здійснив самочинне будівництво на зазначеному об`єкті (на місці відкритої тераси побудовано додатковий поверх з відповідними приміщеннями, які були об`єднані з приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та в подальшому розділено зазначену квартиру на дві, а саме квартиру АДРЕСА_1 та №66/2а) та в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Судові рішення про визнання приписів незаконними та їх скасування станом на момент розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції відсутні.
З урахуванням установлених обставин, суди дійшли висновку, що спір між сторонами є публічно-правовим, а допустимим та ефективним способом його вирішення є зобов`язання відповідача привести до початкових проектних рішень квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відповідно до технічного паспорта (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) №66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020, інвентаризаційна справа №2864к.
В подальшому ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) як особа, що не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси (або) обов`язки, не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021, звернулася з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції допущені процесуальні порушення під час розгляду справи, не залучено її до участі у справі, оскільки про оскаржуване рішення вона дізналася 23.05.2022, після отримання засобами поштового зв`язку постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано відповідача привести до початкових проектних рішень квартиру АДРЕСА_2 відповідно до технічного паспорта на квартиру.
Разом з тим, 14.12.2021 апелянт за договором купівлі-продажу, тобто до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, придбала у відповідача одну з квартир - №66/2, при цьому зазначена квартира під будь-яким обтяженням не перебувала, а отже відповідач правомірно її продав, а апелянт придбала.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 640/17335/21 залишено без змін.
Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно визначено порушення відповідачем порядку проведення будівництва, оскільки ОСОБА_1 самовільно без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт виконав роботи із реконструкції квартири і такі роботи не відповідають Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 07.06.2017 №406 (далі - Перелік №406).
Вважав, що спірні правовідносини у цій справі виникли між Департаментом та ОСОБА_1 станом на 16.06.2021, тобто під час перебування квартири АДРЕСА_2 у власності відповідача. Перехід права власності на квартиру від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відбувся після проведення Департаментом перевірок та встановлення порушень, зафіксованих актами та приписами.
Також вважав, що суд першої інстанції під час розгляду справи виходив з обставин, відомих та підтверджених станом на момент розгляду справи по суті та не міг приймати до уваги обставини, які відбулися після ухвалення судового рішення, зокрема, щодо переходу права власності на квартиру від ОСОБА_1 до ОСОБА_3, та відповідно не мав об`єктивної можливості щодо вирішення питання про залучення апелянта до участі у справі.
У підсумку зазначив, що обставини, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3, свідчать лише про недобросовісну поведінку продавця за договором купівлі-продажу від 14.12.2021 - ОСОБА_1, який не повідомив покупця - ОСОБА_3 про відомі йому обставини щодо зобов`язання привести квартиру у стан, відповідно до технічного паспорта.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2020, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "Будкепітал" в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Прогрес" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), останнім придбано квартиру АДРЕСА_4 .
Станом на 17.03.2020 ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) №66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ), інвентаризаційна справа №2864к. Загальна площа приміщень склала 147,9 кв. м.
У подальшому ОСОБА_1 замовив технічний паспорт в ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації". Згідно із довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 26.08.2020 №386, загальна та житлова площа збільшилась в результаті уточнення лінійних розмірів, демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін і конструкцій за рахунок площ допоміжних приміщень, що відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24.05.2017 №127 не належить до самочинного. Загальна площа склала 223,9 кв. м.
Оновлені відомості щодо площі квартири (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) викладені в технічному паспорті від 26.08.2020.
За висновком ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" від 01.09.2020 № 46/09, квартиру може бути поділено на дві новоутворених квартири: АДРЕСА_1, загальною площею 96,1 кв. м. та №66/2а, загальною площею 122,8 кв. м.
У подальшому ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" виготовлено:
- технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 10.09.2020, загальною площею 96,1 кв. м;
- технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2а у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 10.09.2020, загальною площею 122,8 кв. м.
На підставі наказів Департаменту від 17.03.2021 №378, №379 здійснено проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
За результатами згаданої перевірки складено акт від 30.03.2021 у розділі VIII якого викладено зміст виявлених порушень, які полягають у порушенні статті 29, частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
Під час перевірки з виїздом на місце 17.03.2021 встановлено, що у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 виконані будівельні роботи, а саме: замість відкритої тераси влаштовано додатковий поверх з відповідними приміщеннями, які приєднані до квартири АДРЕСА_1 .
Станом на час виїзду виконувались штукатурні роботи всередині квартири.
У подальшому уповноваженою особою ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_1 було надано документи за переліком.
Згідно з Реєстром будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутні дані щодо видачі, реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 за цією адресою.
Розділення квартири АДРЕСА_1 загальною площею 223,9 кв. м внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить витяг від 03.09.2020, в якому загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить 96,1 кв. м, а загальна площа квартири АДРЕСА_5 .
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на місці відкритої тераси побудовано додатковий поверх з відповідними приміщеннями, які були об`єднані з приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та розділено зазначену квартиру на дві, тобто було змінено геометричні розмірі зазначеної квартири і змінено функціональне призначення тераси, внаслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників квартири в частині збільшення площі та подальшого її розділення на дві квартири АДРЕСА_1 та № 66/2а.
Враховуючи зазначене вище встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт виконав будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
Вказаний об`єкт будівництва належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), згідно ДСТУ 8855:2019 "Визначення класу наслідків (відповідальності)".
Зі змістом актів від 30.03.2021 ознайомлено особисто ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), який є представником ОСОБА_1 за довіреністю від 09.09.2020, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В. О. за № 772.
З метою усунення виявлених порушень Департаментом видано припис від 30.03.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (з 30.03.2021) до усунення допущених правопорушень, примірник якого також отримано ОСОБА_4 .
Про виконання згаданого припису зобов`язано повідомити Департамент до 30.05.2021.
В іншому приписі від 30.03.2021 викладено вимогу у термін до 30.05.2021 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства. Примірник якого також отримано ОСОБА_4 .
Про виконання цього припису також зобов`язано повідомити Департамент до 30.05.2021.
У подальшому, на підставі наказів Департаменту від 31.05.2021 № 642 та 643 визначено здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирі АДРЕСА_1 та № 66/2а відповідно.
Результати згаданих перевірок викладено в актах від 16.06.2021. Контролюючий орган дійшов висновку про порушення підпункту "а" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI). Під час перевірки з виїздом на місце 03.06.2021 спільно з представниками обслуговуючої організації ТОВ "Перший український експертний центр" встановлено, що вимоги припису Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.03.2021, виданого ОСОБА_1 не виконано, а саме: не усунуті допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
Примірник акта отримано 16.06.2021 ОСОБА_5 - уповноваженою особою ОСОБА_1 за довіреністю від 03.06.2021, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. в реєстрі за № 737.
Згаданою довіреністю ОСОБА_1 надав повноваження ОСОБА_5 бути представником з усіх питань, що стосуються узгодження узаконення, виготовлення проектної документації, реєстрації, реконструкції, перепланування та проектно-ремонтних робіт у квартирах АДРЕСА_1 та № 66/2а, у зв`язку з чим, останньому надано право представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх організаціях та установах.
З метою припинення порушення відповідачем норм чинного законодавства, позивач звернувся із позовною заявою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, як на підставу для касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). Зокрема, скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій до правовідносин у цій справі положень статті 376 ЦК України та пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 07.06.2017 № 406 у справах про знесення перепланованих чи самовільно збудованих (надбудованих) приміщень на терасі квартири, що належить мешканцю на праві власності у багатоповерхових багатоквартирних будинках.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо здійснення відповідачем самочинного будівництва. На думку скаржника, самочинним будівництвом є не перепланування свого нерухомого майна, право власності на яке вже зареєстроване, а тільки будівництво нового нерухомого майна на земельній ділянці. Зазначає, що відповідач вже мав зареєстроване право власності на власну квартиру і не здійснював будівництво новоствореного об`єкту нерухомого майна на чужій земельній ділянці, а в рамках площі, яку займала його квартира добудував додаткові приміщення своєї квартири за рахунок створення додаткового поверху. Тому до існуючого об`єкта нерухомого майна не міг бути судом і контролюючим органом застосований термін "самочинне будівництво" і до цього майна не можна було застосувати наслідки у вигляді знесення цього майна. Перепланування відповідача не торкалося земельної ділянки і було в рамках перепланування свого існуючого нерухомого майна без зміни площі першого поверху, яку займала квартира відповідача до переобладнання.
На підтвердження своїх доводів вказує, що в результаті перепланування квартири житлова площа збільшилась в результаті уточнення лінійних розмірів, демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін і конструкцій за рахунок площ допоміжних приміщень. Зазначене підтверджується довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 26.08.2020 № 386, виданою ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" та Технічним звітом від 27.10.2022 за результатом загального обстеження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Зазначає, що здійснені ним будівельні роботи щодо перепланування квартири відповідно до Переліку № 406 не потребували отримання документів, що дають право на їх виконання.
Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем проведена саме реконструкція квартири, яка стосувалась добудови приміщення на відкритій терасі квартири АДРЕСА_1 та в подальшому була розділена на дві квартири АДРЕСА_1 та №66/2а щодо яких і проводилася перевірка.
На думку відповідача обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки не відповідає змісту порушеного права, оскільки зобов`язання відповідача привести до початкових проектних рішень квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відповідно до технічного паспорта (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020 фактично призведе до припинення існування квартир АДРЕСА_1 та №66/2а, як окремих об`єктів нерухомості. У той же час, роботи по надбудові тераси квартири АДРЕСА_1 здійснювалися до її поділу на квартири АДРЕСА_1 та № 66/2а, а тому не можуть вважатися такими, що виконувалися під час проведення перевірки. Як наслідок, помилковим є твердження позивача, що відповідачем самовільно здійснювалася реконструкція квартир АДРЕСА_1 та № 66/2а.
Вказує, що обраний позивачем спосіб захисту (приведення об`єкта до початкових проектних рішень) не передбачений статтею 376 ЦК України, на яку позивач посилається обґрунтовуючи свої вимоги, оскільки вказаною нормою встановлено лише два способи усунення порушень: шляхом знесення самочинного будівництва та шляхом проведення перебудови (в разі істотного відхилення від проекту).
Також зазначає про те, що надбудова на терасі квартири, яка розташована на 10-му поверсі багатоквартирного будинку, здійснена без зайняття частини прибудинкової земельної ділянки, її знесення не може вирішуватися у порядку статті 376 ЦК України.
Звертає увагу, що існуюча надбудова на терасі квартири жодним чином не порушує права третіх осіб та не суперечать суспільним інтересам, що з урахуванням частини четвертої статті 376 ЦК України свідчить про відсутність підстав для її знесення.
Зазначає, що суд першої інстанції прийняв до уваги докази позивача, які підписані невідомою особою, повноваження якої у справі не підтверджені, а тому ці докази є недопустимими.
Також, на думку скаржника, позивачем не доведено наявність підстав для перевірки відповідача, приписи позивача від 30.03.2021 не могли бути виконані з об`єктивним причин, оскільки не містять конкретики, які порушення і яким чином мав усунути відповідач і з цієї причини вони не могли бути виконаними, а тому суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права. Зазначені вище порушення пов`язані з тим, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули цю справу за правилами спрощеного позовного провадження, що унеможливило правильне встановлення обставин справи та, відповідно, застосування норм матеріального права, що їх регулюють
Позивач подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно із положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом пункту 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації № 978 від 01.10.2015 зі змінами (далі - Положення), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а у межах делегованих Законом № 3038 державних повноважень є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Згідно із пунктом 3 Положення, основним завданням Департаменту є, поміж іншого, здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності) на території міста Києва.
Пунктом 4 Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; виявляє факти самочинного будівництва об`єктів.
Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
У частині першій статті 41 Закону № 3038-VI зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінет Міністрів України 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із пунктом 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Пунктом 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
Враховуючи наведені норми законодавства, Департаментом на підставі наказів від 17.03.2021 № 378, № 379 здійснено позапланову перевірку ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а саме: за фактом виявлення самочинного будівництва у квартирі АДРЕСА_2 .
Результати позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирах АДРЕСА_1 та № 66/2а викладені в актах від 30.03.2021.
Зі змістом актів від 30.03.2021 ознайомлено особисто ОСОБА_4, який є представником ОСОБА_1 за довіреністю від 09.09.2020, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В. О. в реєстрі за № 772.
Матеріалами справи підтверджено, що вказані акти від 30.03.2021 підписані ОСОБА_4 без зауважень.
Окрім того, ОСОБА_4 надано обов`язкові до виконання приписи від 30.03.2021 з вимогами припинити будівельні роботи до усунення порушень у термін до 30.05.2021 та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В подальшому на підставі наказів Департаменту від 31.05.2021 № 642 та 643 вирішено здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирі АДРЕСА_1 та № 66/2а відповідно.
Результати згаданих перевірок викладено в актах від 16.06.2021. Контролюючий орган дійшов до висновку про порушення підпункту "а" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI. Під час перевірки з виїздом на місце 03.06.2021 спільно з представниками обслуговуючої організації ТОВ "Перший український експертний центр" встановлено, що вимоги припису Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.03.2021, виданого ОСОБА_1 не виконано, а саме: не усунуті допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
Примірник акта отримано 16.06.2021 ОСОБА_5 - уповноваженою особою ОСОБА_1 за довіреністю від 03.06.2021, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. в реєстрі за № 737.
Вказаною довіреністю ОСОБА_1 надав повноваження ОСОБА_5 бути представником з усіх питань, що стосуються узгодження узаконення, виготовлення проектної документації, реєстрації, реконструкції, перепланування та проектно-ремонтних робіт у квартирах № 66/2 та № 66/2а, у зв`язку з чим, останньому надано право представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх організаціях та установах.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.03.2021 під час проведення перевірки уповноваженими особами встановлено порушення статті 29 та частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, статті 376 ЦК України.
Згідно із приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;