ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №480/7819/23
адміністративне провадження № К/990/12221/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплогарант" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (головуюча суддя - Мельнікова Л. В., судді: Рєзнікова С. С., Бегунець А. О.) у справі за позовом Комунального підприємства "Теплогарант" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
у с т а н о в и в :
Комунальне підприємство "Теплогарант" (далі - позивач, КП "Теплогарант") у липні 2023 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2023 року
№ 432518280704.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви КП "Теплогарант" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та залишено без руху апеляційну скаргу позивача для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви КП "Теплогарант" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Визнано неповажними наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
КП "Теплогарант" на рішення суду першої інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року
КП "Теплогарант" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, при цьому поновивши позивачу пропущений строк на подання апеляційної скарги, а також відкрити апеляційне провадження у справі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник вказує, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження звертав увагу апеляційного суду на зумовлену діючим у країні правовим режимом воєнного стану необхідністю перебування працівників підприємства в укритті під час оголошення численних повітряних тривог через реальну загрозу життю та здоров`ю, що створило об`єктивні перешкоди у своєчасному виконанні працівниками підприємства обов`язків та завдань у встановлений режим робочого часу, а також на віднесення позивача до об`єктів критичної інфраструктури. Крім того, просить врахувати невелику тривалість пропущеного строку при подачі апеляційної скарги, що склала вісім календарних днів.
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у доводах якого він заперечує проти аргументів скарги, просить відмовити у її задоволенні. На його думку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними. На переконання Головного управління ДПС у Сумській області довготривалі повітряні тривоги, належність об`єктів підприємства до критичної інфраструктури та невелика тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження не є обставинами, які об`єктивно унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з апеляційною скаргою.
Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, оскаржуване судове рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Частиною першою статті 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.