ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2024 року
Київ
справа №280/1431/23
адміністративне провадження №К/990/30986/23
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Білоуса О.В., Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Шишова О.О., Юрченко В.П., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 280/1431/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя - Татаринов Д. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя-доповідач - Шальєва В. А., судді: Іванов С. М., Чередниченко В. Є.),
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" (далі - позивач, ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - відповідач, ГУ ДПС), про визнання протиправним та скасування наказу № 244-п від 01 березня 2023 року про призначення фактичної перевірки.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 09 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, позовні вимоги задовольнив повністю, наказ про призначення фактичної перевірки визнав протиправним і скасував.
Ключовим питанням у цій справі є оцінка правомірності наказу про проведення перевірки в аспекті достатності повноти відображення в ньому підстав для проведення фактичної перевірки з урахуванням вимог статті 81 ПК України. Також підлягає вирішенню питання закріплення у змісті підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України двох самостійних підстав для проведення фактичної перевірки.
(2) Обґрунтування позовних вимог
Позивач посилався на те, що наказ оформлений відповідачем з порушенням положень ПК України. Виходячи зі змісту тексту оспорюваного наказу, у ньому містилось саме лише посилання на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому взагалі не вказано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, яке саме порушення було скоєно позивачем, не надано доказів на підтвердження цієї інформації. У зв`язку з цим позивач вважав, що у ГУ ДПС не було підстав для проведення перевірки, а наказ про проведення перевірки та направлення на її проведення не відповідають вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України, оскільки не містять жодного посилання на достовірну інформацію щодо порушень з боку позивача.
(3) Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
До ГУ ДПС надійшов лист Державної податкової служби України (далі - ДПС України) від 12 жовтня 2022 року № 12302/7/99-00 щодо проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі згідно з переліком, зокрема: ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" код ЄДРПОУ 38706876.
Доповідною запискою начальника управління контролю підакцизними товарами ГУ ДПС Зарецької Ю. від 27 лютого 2023 року у зв`язку із надходженням вказаного листа ДПС України запропоновано організувати проведення фактичної перевірки ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ -ОПТ" (ЄДРПОУ 38706876) за податковою адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, буд. 71-а, кв. (офіс) 905, з метою виконання функцій, передбачених статтями 19-1, 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
01 березня 2023 року ГУ ДПС із посиланням на статті 19-1, 20, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України видало наказ №244-П про проведення фактичної перевірки ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, буд. 71-а, кв. (офіс) 905 з 1 березня 2023 року тривалістю 10 діб. Згідно з вказаним наказом перевірка має бути проведена за період діяльності з 30 вересня 2022 року по день закінчення перевірки.
Посадовим особам ГУ ДПС видані направлення на перевірку №№ 387, 388 від 01 березня 2023 року, у яких зазначена мета перевірки: здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.
ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки на підставі вказаного наказу, про що контролюючий орган склав акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки.
(4) Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний позивачем наказ не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача. Спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. За відсутності вказаної інформації наказ про призначення фактичної перевірки є протиправним. Також спірний наказ не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Крім того, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності. У матеріалах справи такі докази також відсутні.
На обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 грудня 2022 року у справі № 140/2889/21, від 21 липня 2022 року у справі № 320/1864/21, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, відповідно до яких, як вбачав суд, призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, повинно супроводжуватись посиланнями в наказі на повідомлення або інформацію про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду. Водночас, надаючи правову оцінку доводам ГУ ДПС, викладеним в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначив, що враховує висновки Верховного Суду з питання застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України про те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є самостійною підставою для призначення фактичної перевірки. Однак, суд зазначив, що не погоджується з такими висновками, оскільки, на його переконання, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не встановлює дві окремі підстави для проведення фактичної перевірки, а пов`язує виникнення у контролюючого органу при здійсненні функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, права на проведення фактичної перевірки із наявністю або отриманням інформації про порушення таким платником законодавства у зазначеній сфері. При цьому ситуація, при якій контролюючим органом за відсутності будь-якої конкретної підстави для проведення фактичної перевірки буде призначений такий вид податкової перевірки, створює для платника негативні наслідки у вигляді правової невизначеності, коли контролюючий орган без конкретно визначених підстав може у будь-який момент прийняти рішення про проведення фактичної перевірки.
Апеляційний суд також звернув увагу, що позиція Верховного Суду в цій категорії справ не є однаковою та сталою. Так, в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2021 року в справі № 120/3918/20-а, від 28 жовтня 2021 року в справі № 520/10214/2020 викладена правова позиція з питання оскарження наказу про призначення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, яка полягає у наступному: "[…] відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Товариством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом. При вирішенні справи суд першої інстанції врахував правову позиція Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19".
Суд апеляційної інстанції зазначив, що аналогічна за змістом правова позиція зі спірного у цій справі питання висловлена Верховним Судом в постановах від 08 грудня 2022 року в справі № 140/2889/21, від 21 липня 2022 року в справі № 320/1864/21.
(5) Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції і постановою апеляційного суду, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ГУ ДПС посилалося на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і вважало, що суди попередніх інстанцій не врахували усталену практику Верховного Суду з питання застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
13 жовтня 2023 року від ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій і безпідставність доводів касаційної скарги, просить у задоволенні вимог останньої відмовити, а судові рішення - залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(6) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанції застосували підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 липня 2023 року у справі № 520/5288/21, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі № 810/1394/16. Так, суди попередніх інстанцій не врахували, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань.
Зазначає, що зі змісту наказу від 01 березня 2023 року № 244-п вбачається, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері обігу пального, про що зазначено в наказі. Тому, на переконання ГУ ДПС, підстав для задоволення позовних вимог не було, а перевірку призначено відповідно до вимог ПК України.
(7) Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Позивач наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, зокрема абзац третій пункту 81.1 статті 81 ПК України, при дотриманні норм процесуального права, оскільки у наказі про проведення перевірки міститься лише посилання на норми ПК України і не зазначено, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, яке саме порушення було скоєно позивачем.
КАСАЦІЙНИЙ РОЗГЛЯД
(8) Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 27 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів ГУ ДПС.
Ухвалою від 11 квітня 2024 року Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 12 квітня 2024 року без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою від 12 квітня 2024 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Судова палата), оскільки вважала необхідним забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважала, що застосування висновків Верховного Суду з питання застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в аспекті виконання вимог статті 81 ПК України, у практиці суду касаційної інстанції є суперечливим, що викликає об`єктивну необхідність у формуванні єдності практики у подібних спорах.
Ухвалою від 15 травня 2024 року Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду Судовою палатою в порядку письмового провадження з 28 травня 2024 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, Судова палата, проаналізувавши наявну судову практику у спорах цієї категорії, вважає за необхідне сформулювати правові висновки, які б забезпечили єдиний підхід у правозастосуванні під час розгляду подібних спорів, і зазначає таке.
(9) Ключові обставини, які мають значення для вирішення цієї справи
У наказі № 244-п від 01 березня 2023 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: "На підставі ст.19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755/VI (із змінами), доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 27.02.2023 №452-вн".
Також вбачається, що згідно з резолютивною частиною цього рішення наказано: " 1. Провести фактичну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ" (код ЄДРПОУ 38706876) за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, буд. 71-а. кв. (офіс) 905 з 1 березня 2023 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 30.09.2022 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.".
В межах цієї справи наказ про призначення перевірки не був реалізований через недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а тому цей акт індивідуальної дії за висновками Верховного Суду не вичерпав своєї дії і може бути предметом самостійного оскарження в суді.
(10) Джерела права й акти їх застосування
Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного наказу)
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:
здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов`язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред`явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Абзацами п`ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (в редакції, чинній на момент прийняття спірного наказу)
Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Статтею 16 цього Закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Відповідно до статті 3 Закону ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Частиною четвертої статті 17 Закону встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(11) Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення