ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 300/2843/22
адміністративне провадження № К/990/21481/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №300/2843/22
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 (суддя Шумей М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 (головуючий суддя Качмар В.Я., судді: Большакова О.О., Затолочний В.С.),
В С Т А Н О В И В :
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати:
- податкові повідомлення-рішення від 01.10.2021 №№006953/0713, 006952/0713, 006948/0713, 006947/0713, 006949/0713;
- вимогу про сплату боргу від 01.10.2021 №Ф-006950/0713;
- рішення про застосування штрафних санкцій від 01.10.2021 №006951/0713.
Позов обґрунтовано протиправністю висновків акту перевірки на підставі якого контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення. Висновки відповідача про порушення позивачкою вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та спростовуються наявними у позивачки первинними документами, які, зокрема, підтверджують здійснення нею виключно тієї діяльності, яка зазначена в реєстрі платників єдиного податку.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022, залишеним без змін Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023, позов задоволено у повному обсязі.
Так, в ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб`єкт господарської діяльності 20.11.20014, про що отримала свідоцтво про державну реєстрацію номер 211900000000030435, 21.11.2014 взята на податковий облік в контролюючому органі, основний вид діяльності КВЕД 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси.
З 01.01.2017 по 17.11.2020 ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військового збору з доходів, найманих працівників, єдиного податку, єдиного внеску; здійснювала діяльність по коду 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси.
У період з 16.08.2021 по 20.08.2021 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивачки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 17.11.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за період з 20.11.2014 по 17.11.2020, за результатами якої складено акт від 30.08.2021 №4752/09-19-07-13/3176515609.
У вказаному акті контролюючим органом було встановлено порушення позивачкою:
пунктів 291.4. статті 291, підпункту 293.4.4 пункту 293.4, підпункту 298.2.1. пункту 298.2 ст. 298, підпункту 298.2.7. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) щодо заниження суми єдиного податку в розмірі 51351,37 грн;
пунктів 49.1. 49.2, 49.18, статті 49, пункту 179 ПК України - не подано декларацію про майновий стан за 2017-2020 роки;
пункту 44.1. статті 44, пунктів 176, 177.10. статті 177 ПК України, не ведення обліку доходів і витрат;
статті 164, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, заниження суми ПДФО в загальній сумі 497477,62 грн;
частини четвертої статті 4, частини другої, п`ятої статті 7, частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-IV), в результаті чого занижено єдиний внесок на суму 570193,80 грн;
підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України, занижено суму військового збору на 41456,47 грн;
пункту 44.3 статті 44 ПК України, ненадання первинних облікових документів.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 01.10.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №006947/0713, яким збільшено суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 64189,21 грн (основне зобов`язання 51351,37 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 12837,84 грн);
- №006948/0713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з ПДФО на суму 588806,81 грн (основне зобов`язання 497477,62 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 91329,19 грн);
- №006949/0713, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн;
- №006952/0713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 49067,24 грн (основне зобов`язання 41456,47 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 7610,77 грн);
- №006953/0713, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн;
Також контролюючим органом 01.10.2021 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-006950/0713 на суму 570193,80 грн та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 006951/0713 на суму 110609,40 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючого органу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з протиправності прийнятих контролюючим органом рішень у зв`язку з недоведенням останнім безпідставного перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування у перевіряємому періоді.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, від 12 березня 2019 року у справі №725/254/16-а, від 06 серпня 2021 року у справі №2340/4818/18 про те, що ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.
Відповідач наголошує на ненаданні позивачкою під час проведення перевірки витребуваних документів, що є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Первинні облікові документи (чеки про оплату за наданні послуги за період з 2017 по 2020 роки) платником податків були надані після завершення перевірки. Витребуванні ж договори оренди нерухомого майна, відомості нарахування та виплати доходу найманим працівникам, накази про прийняття та звільнення працівників, табелі обліку робочого часу позивачкою надані не були, про що складено відповідні акти.
Верховний Суд ухвалою від 13 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пункту 291.2 статті 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
До платників другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Згідно з підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 ПК для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктами 292.13 та 292.14 статті 292 ПК встановлено, що дохід з метою оподаткування єдиним податком визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Податкового кодексу України.
За правилами п. 181.1. ст. 181 ПК України, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, то підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
При цьому, у силу приписів пункту 297.1 статті 297 ПК платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: 1) податку на прибуток підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; 3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи; 4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва; 5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
В розумінні норм пункту 297.1 статті 297 ПК платники єдиного податку - фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок за ставкою 5%, звільняються від обов`язку зарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість та інших податків та зборів, визначених ПК України.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що упродовж періоду з 2017 року по 2020 рік позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою, визначеною для другої групи фізичних осіб-підприємців. Відповідно до вимог норм ПК України позивач подавала до контролюючого органу податкову звітність за встановленою формою та сплачувала задекларовані суми єдиного податку.
Однак при проведені спірної перевірки контролюючим органом при опрацюванні банківської виписки Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ) по розрахунковому рахунку НОМЕР_1, встановлено, що платник податків ОСОБА_1 в господарській діяльності використовувала платіжні термінали за назвою "SPA Oazis" та " 4Sezoni". В ході аналізу інтернет ресурсів https://bukovel.com/health/spa-tsentr-4-sezoni та https://bukovel.com/ru/health/spa-tsentr-oazis встановлено, що дані об`єкти це SPA-центри, які розташовані в "Буковелі" за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця". До переліку послуг вищезазначених SPA-центрів входять різного виду сауни, масажі, пілінги та інші послуги, які відносяться до виду діяльності 96.04. (діяльність із забезпечення фізичного комфорту). Вказане й стало підставою для висновків контролюючого органу про те, що позивачка здійснює види діяльності, які відсутні у реєстрі платників єдиного податку