ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №640/11967/22
адміністративне провадження № К/990/7995/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Вищого господарського суду України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Романківа Ігоря Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 (суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі №640/11967/22 за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Л.В. про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого господарського суду України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Л.В. (далі - відповідач, Ліквідаційна комісія ВГСУ), у якому просила:
- визнати протиправними дії Вищого господарського суду України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Любові Володимирівни щодо відмови видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- зобов`язати Вищий господарський суд України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Любові Володимирівни видати ОСОБА_1 довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає: 354712,50 грн, в тому числі: посадовий оклад з урахуванням коефіцієнта 1,25 становить 197062,50 грн (2481*75*1,25); доплата за вислугу років (80%) - 157650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0 грн; науковий ступінь - 0 грн; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії Вищого господарського суду України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Л.В. щодо відмови видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зобов`язано Вищий господарський суд України в особі Голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйової Л.В. видати ОСОБА_1 довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає: 354712,50 грн, в тому числі: посадовий оклад з урахуванням коефіцієнта 1,25 становить 197062,50 грн (2481*75*1,25); доплата за вислугу років (80%) - 157650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0 грн; науковий ступінь - 0 грн; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0 грн.
3. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 вийшла у відставку з посади судді Вищого господарського суду України 08.09.2016. У зв`язку з виходом у відставку позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
5. Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого було визначено на підставі положень пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, відповідно до якого, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
6. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці позивачу було визначено на підставі положень Закону №2453-VI, виходячи з посадового окладу судді Вищого господарського суду України в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з урахуванням доплат за вислугу років.
7. ОСОБА_1 25.01.2022 звернулась до Вищого господарського суду України із заявою про надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
8. Листом від 04.02.2022 Голова ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйова Л.В. відмовила ОСОБА_1 у наданні вказаної довідки.
9. Позивач вважає дії Вищого господарського суду України щодо відмови у видачі їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону № 1402-VIII протиправними, тому звернулась з цим позовом до суду.
10. Наказом Вищого господарського суду України від 29.11.2022 №5 відповідно до пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні" положення Закону №1402-VIII, у зв`язку зі зміною персонального складу ліквідаційної комісії з припинення діяльності Вищого господарського суду України, з 29.11.2022 до виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності Вищого господарського суду України приступив ОСОБА_2 на підставі сіпального наказу Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 25.11.2022 №431/172 "Про внесення змін до спільного наказу Державної судової адміністрації України і Верховного Суду від 07 червня 2019 року №560/90-ОД.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач має право на відповідні гарантії, встановлені Законом №1402-VIII для судді вищого спеціалізованого суду, зокрема на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (частина 4 статті 142 Закону №1402-VIII) відповідно до базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами (частини 3-5 статті 135 Закону №1402-VIII).
12. Суди дійшли висновку, що відповідач зобов`язаний надати позивачу довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як судді вищого спеціалізованого суду, на підставі статей 135, 142 Закону №1402-VIII, пункту 16 Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
14. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди вирішили спір без урахування висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №826/13355/17, від 03.06.2020 у справі №826/14879/17, від 14.05.2020 у справі №826/12993/17, від 14.07.2020 у справі №826/13405/17 щодо застосування положень Закону №1402-VIII в частині видачі довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
15. Відповідач посилається на неврахування судами положень статті 133 Закону №2453-VІ, якими було встановлено розмір суддівської винагороди на час виходу позивача у відставку.
16. Скаржник доводить безпідставне покликання судів на висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними до правовідносин у цій справі.
17. Відповідач у касаційній скарзі посилається на неврахування судами положень пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, якими встановлено, що з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, вищі спеціалізовані суди, в тому числі Вищий господарський суд України, припиняють свою діяльність у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом №2453-VІ. В цій частині положення зазначеного Закону є чинним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним положення пункту 7 розділу ХІІ.
18. Скаржник вважає, що ним правомірно після виходу позивача у відставку їй призначено щомісячне довічне грошове утримання на підставі положень статей 133, 141 Закону №2453-VІ, яке обчислено виходячи з посадового окладу працюючого судді Вищого господарського суду України.
19. Відповідач зауважує, що положення щодо гарантій суддів Вищого господарського суду України, в тому числі щодо призначення щомісячного грошового утримання, визначеного спеціальною нормою, пунктом 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, яка в цій частині є чинною, а не нормами пункту 25 цього розділу, які визнано неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, відтак ним правомірно здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Вищого господарського суду України у відставці виходячи з посадового окладу діючого судді Вищого господарського суду України відповідно до положень пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, статей 133, 141 Закону №2453-VІ.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. На час звільнення позивача у відставку правовідносини щодо виплати суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання регулювалися положеннями Закону № 1402-VIII і Закону № 2453-VI.
24. Пункт 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII встановлював, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
25. Тобто, на момент звільнення позивача у відставку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді залежав від проходження кваліфікаційного оцінювання та відпрацювання на посаді судді щонайменше трьох років з дня прийняття щодо судді відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В залежності від наведених обставин правовідносини щодо визначення розміру довічного грошового утримання судді регулювалися Законом № 2453-VI або Законом № 1402-VIII.
26. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В пункті 16 вказаного Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційним Судом України зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
27. Таким чином судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
28. У зв`язку із наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 вказав на те, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці і жоден інший закон не регулює це питання, в тому числі й Закон № 2453-VI.