1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

22 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 227/2301/21

Провадження № 14-37цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаТкачука О. С.,

суддівБанаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку на виробництві, визнання недійсним та скасування акта форми Н-1/НП за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року, ухвалене суддею Корнєєвою В. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Мірути О. А., Тимченко О. О., Хейло Я. В.,

УСТАНОВИЛА:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (далі - ТДВ "Шахта "Білозерська"), треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ВДФСС), правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, визнання недійсним та скасування акта форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працював начальником зміни виробничої служби у ТДВ "Шахта "Білозерська". 19 лютого 2021 року з ним на робочому місці трапився нещасний випадок.

1.3. 24 березня 2021 року було складено акт Н-1/НП про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом.

1.4. 26 квітня 2021 року директору ТДВ "Шахта "Білозерська" надійшов припис форми Н-9 від 26 квітня 2021 року за № 06.1-21/05/15-21, виданий головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду північно-західного напрямку Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мурзенко С. В., про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

1.5. 18 травня 2021 року за результатами повторного розслідування було складено акт за формою Н-1/НП.

1.6. Посилаючись на те, що висновок комісії є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), ОСОБА_1 просив визнати недійсним та скасувати акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним 20 лютого 2021 року о 00 год 54 хв, та визнати нещасний випадок, який стався з ним 20 лютого 2021 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом.

2. Короткий зміст судових рішень і мотиви їх ухвалення

2.1. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року змінено статус Управління ВДФСС України в Донецькій області з третьої особи на відповідача.

2.2. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним та скасовано акт від 18 травня 2021 року форми Н-1/НП проведення розслідування нещасного випадку. Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 20 лютого 2021 року на ТДВ "Шахта "Білозерська" під час виконання ним трудових обов`язків, таким, що пов`язаний з виробництвом. Зобов`язано ТДВ "Шахта "Білозерська" організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 20 лютого 2021 року о 00 год 54 хв з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків на ТДВ "Шахта "Білозерська", з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

2.3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу Управління ВДФСС, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, відхилено. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року залишено без змін.

2.4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що нещасний випадок із начальником зміни виробничої служби ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки він стався під час виконання ним трудових обов`язків, у період його перебування на території підприємства та протягом робочого часу. Отримання травми ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків підтверджено поясненнями свідків, даними медичних документів та документами з підприємства, а також висновком комісії.

2.5. Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, оскільки позивач оскаржив акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року повторного, а не первинного спеціального розслідування нещасного випадку.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1.У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТДВ "Шахта "Білозерська" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року.

3.2. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 18 листопада 2018 року у справі № 242/3471/17, від 27 березня 2019 року у справі № 367/5673/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20, від 08 лютого 2023 року у справах № 343/1786/19 та № 343/1786/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

3.3. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили порушень з боку комісії, проте визнали нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом.

3.4. Крім того, суди не врахували, що відповідно до Порядку № 337 вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, відносяться до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом і не є спеціальним суб`єктом, рішення якого може бути оскаржено до суду.

3.5. У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Чумак І. М. на касаційну скаргу, в якому вона просить закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, фактично погодившись із ним. З апеляційною скаргою до апеляційного суду зверталося Управління ВДФСС, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, а не ТДВ "Шахта "Білозерська".

4. Рух справи в суді касаційної інстанції

4.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

4.2. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 січня 2024 року у справі № 911/84/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 вересня 2023 року у справі № 916/3674/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 160/7726/18, щодо можливості розгляду касаційної скарги особи, яка не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

4.3. Ухвала мотивована тим, що до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі звернувся відповідач, який не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

4.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

4.5. За змістом наведеного припису учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку й, відповідно, яка апеляційним судом не переглядалася.

4.6. Отже, касаційна скарга може бути подана учасником справи лише за умови перегляду апеляційним судом його апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

4.7. Вище вказана правова позиція була висловлена в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20 (провадження № 61-524ск24), у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20 (провадження № 61-3752св23), в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 (провадження № 61-12641св22).

4.8. Разом з тим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19 розглянув по суті касаційні скарги осіб, які не оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

4.9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 160/7726/18 (адміністративне провадження № К/9901/32095/19) також розглянув касаційну скаргу особи, яка не оскаржувала судове рішення першої інстанції в апеляційному суді.

4.10. Колегія суддів Касаційного цивільного суду зазначає, що зі змісту статей 13, 293, 302, 308, 328 КАС України, статей 17, 47, 254, 269, 265, 287 ГПК України, статей 17, 50, 352, 363. 367, 389 ЦПК України вбачається, що право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції учасниками справи врегульовано однаково в усіх наведених процесуальних законах.

4.11. Ухвалою від 17 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду цю справу в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Суди встановили, що ОСОБА_1 працював на ТДВ "Шахта "Білозерська", з 08 лютого 2014 року він працював помічником начальника дільниці з повним робочим днем, а з 10 жовтня 2016 року його переведено начальником зміни, 50 % і більше робочого часу на рік зайнятий на підземних роботах.

5.2. 20 лютого 2021 року із ОСОБА_1 стався нещасний випадок.

5.3. Згідно з випискою з епікризу медичної картки стаціонарного хворого № 684 ОСОБА_1 з 20 лютого по 04 березня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Добропільська ЛІЛ" з діагнозом сполучена травма тіла: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закриті лінійні переломи ребер без зміщення, закритий перелом остистого відростку Тh3 без зміщення, правобічний гідроторакс, вдарена рана правої надбрівної ділянки, вдарена рана верхньої губи, вдарена рана шиї справа, забиті рани надбрівної ділянки справа, субкапітальні геморрагії, забій грудної клітини справа (т. 1, а.с. 31-32).

5.4. За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування нещасного випадку 24 березня 2021 року складено відповідний акт, згідно з яким комісія встановила, що потерпілий прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував трудових обов`язків, завдань роботодавця та дій в інтересах підприємства, а саме переміщався стрічковим конвеєром, не призначеним для перевезення людей, тобто використовував його в особистих інтересах, що і стало причиною нещасного випадку. Враховуючи, що викладені вище обставини не підпадають під дію підпунктів 1, 2, 5, 12 пункту 52 Порядку № 337, комісія з розслідування визнала нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом. При цьому комісія зазначила, що ОСОБА_1 не слідкував за особистою безпекою, скоїв дії, що призвели до нещасного випадку, чим порушив пункти 2.47, 4.14 Посадової інструкції начальника зміни виробничої служби (т. 1, а.с. 8-11).

5.5. Приписом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № 06.1-21/05/15-21 від 26 квітня 2021 року ТДВ "Шахта "Білозерська" було зобов`язано провести повторне розслідування вказаного нещасного випадку.

5.6. 18 травня 2021 року новим складом комісії складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) 20 лютого 2021 року о 00 год 54 хв годині на ТДВ "Шахта "Білозерська". Комісія встановила, що потерпілий прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував трудових обов`язків, завдань роботодавця та дій в інтересах підприємства, а саме переміщався стрічковим конвеєром не призначеним для перевезення людей, тобто використовував його в особистих інтересах, що і стало причиною нещасного випадку. Комісія констатувала, що ОСОБА_1 скоїв дії, що призвели до нещасного випадку, чим порушив пункти 2.47, 4.14 Посадової інструкції начальника зміни виробничої служби.

5.7. На підставі наведених обставин комісія прийняла рішення, що нещасний випадок, який стався з начальником зміни виробничої служби ТДВ "Шахта "Білозерська" ОСОБА_1, не пов`язаний з виробництвом, у зв`язку із чим склала акт за формою Н-1/НП. При цьому комісія визнала акт за формою Н-1/НП від 26 березня 2021 року таким, що втратив чинність та не застосовується (т. 1, а.с. 12-15).

5.8. Акт підписано з окремою думкою головного бухгалтера Бондаренко С. П., яка вважала, що розслідування не було всебічним та об`єктивним та вважала за необхідне визнати нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом (т. 1, а.с. 16).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Щодо розгляду касаційної скарги особи, яка не оскаржувала рішення першої інстанції в апеляційному порядку

6.1. У частинах першій і другій статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

6.2. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

6.3. Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції, яка ратифікована Україною.

6.4. Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

6.5. Вирішуючи питання наявності в особи (учасника справи), яка не оскаржувала судове рішення першої інстанції в апеляційному порядку, подавати касаційну скаргу на таке рішення, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

6.6. Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

6.7. Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не абсолютне; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Водночас право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Мельник проти України" (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

6.8. Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Верховний Суд вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

6.9. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

6.10. З аналізу наведених вище норм процесуального права Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції в цілому (крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України) або рішення суду в частині, які були предметом перегляду в апеляційному порядку, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися.

6.11. У разі ж якщо судове рішення першої інстанції або рішення у якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

7. Щодо відступу від висновків Верховного Суду

7.1. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, просив відступити від постанов Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19, а також від постанови Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18, у яких справи розглянуті по суті позовних вимог за касаційними скаргами осіб, які не оскаржували судові рішення в суді апеляційної інстанції.

7.2. На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, в практиці касаційних судів (Касаційного адміністративного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного цивільного суду) у складі Верховного Суду склалося два протилежні підходи до тлумачення норм процесуального права, якими визначається право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку учасником справи, який ані подавав апеляційну скаргу на таке судове рішення, ані приєднувався до поданої іншим учасником справи апеляційної скарги.

7.3. Відповідно до першого підходу (викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 та ухвалах Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20, від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 та від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20) учасник справи може реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо він скористався своїм правом на апеляційне оскарження такого рішення та його доводи щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення були перевірені судом апеляційної інстанції.

7.4. Другий підхід (у наведених вище постановах Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18) передбачає врахування лише тієї обставини, чи відбувся перегляд справи в суді апеляційної інстанції безвідносно до того, хто з учасників справи ініціював перегляд судового рішення, допускаючи можливість касаційного оскарження судового рішення суду першої інстанції учасником справи, який не оскаржував його до суду апеляційної інстанції.

7.5. Вирішуючи питання можливості відступу від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду виходить із такого.

7.6. Велика Палата Верховного Суду відповідно до своєї усталеної практики, формулюючи відступ від висновку щодо застосування норми права, відступає від висновку, а не від судового рішення в конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21 та від 24 квітня 2024 року у справі № 752/30324/21).

7.7. Зважаючи на те, що у постановах Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19 та у постанові Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18 не сформовано правового висновку, від якого просить відступити колегія суддів Касаційного цивільного суду, а також з урахуванням правового висновку щодо застосування положень статті 389 ЦПК України, викладеного у розділі 6 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду не має підстав для відступу від постанов Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19 та постанови Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18.

7.8. Стосовно ж доводів колегії суддів Касаційного цивільного суду про те, що учасник справи може реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції лише за умови, що він скористався своїм правом на апеляційне оскарження такого рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

7.9. В ухвалі від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду вказала: "…із рішенням суду першої інстанції у частині задоволення вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 35, 35.1 рішення № 31/52 і про визнання недійсним державного акта всі учасники справи погодилися, в апеляційному порядку не оскаржували. Тому у цій частині касаційний перегляд рішення суду першої інстанції неможливий… Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Велика Палата Верховного Суду вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом… Таке обмеження не позбавляє особу права на доступ до суду. Те, що кінцева набувачка не скористалася правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення частини позовних вимог за скаргою, не означає, що можливим є касаційний перегляд цього рішення у відповідній частині. Встановлена процесуальним законом можливість касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом не нівелює для учасника справи доступ до суду та не ускладнює його настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права…".

7.10. З наведеного вбачається, що Велика Палата Верховного Суду закрила касаційне провадження за скаргою на рішення суду першої інстанції в частині, яка взагалі не переглядалася в апеляційному порядку. Тобто ця ухвала не релевантна до позиції, про яку заявляє колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

7.11. Ухвалою Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 (провадження № 61-12641св22) закрито касаційне провадження за скаргою на судове рішення першої інстанції в частині, яка не переглядалася апеляційним судом. Так, в ухвалі встановлено, що апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, оскільки "…вжиті судом (першої інстанції - Ред.) заходи забезпечення позову стосуються виключно майнових прав та інтересів відповідача ОСОБА_5, який із апеляційною скаргою не звертався та не уповноважив адвоката Івченко В. П. (представника ОСОБА_2 -Ред.) на вчинення відповідних процесуальних дій від його імені…". Отже, така ухвала також не є релевантною до правової позиції, на якій наполягає колегія суддів Касаційного цивільного суду.

7.12. Натомість в ухвалі Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20 (ухвала) зазначено, що "…учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку". В ухвалі Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20 (провадження № 61-524ск24) зазначено, що "…касаційна скарга може бути подана учасником справи за умови перегляду апеляційним судом її апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції".

7.13. Отже, у цих справах касаційний суд у категоричній формі відхилив можливість касаційного оскарження судового рішення особою, яка його не оскаржувала в апеляційному порядку, навіть за умови перегляду цього рішення по суті в повному обсязі за апеляційною скаргою іншого учасника судового процесу.

7.14. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від наведеного правового висновку щодо застосування статті 389 ЦПК України, викладеного в ухвалах Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20 та від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20 та зазначає, що відповідно до положень статті 389 ЦПК України в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції (крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті) або судові рішення в частині, які були предметом апеляційного перегляду, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися. Якщо судове рішення першої інстанції або рішення в якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

8. Щодо порядку визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом

8.1. Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

8.2. У частинах першій та другій статті 13 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

8.3. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

8.4. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

8.5. Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

8.6. Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

8.7. Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

8.8. Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.

8.9. Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

8.10. Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку.Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

8.11. Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

8.12. Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.


................
Перейти до повного тексту