ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 607/17727/22
провадження № 51-131км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140140000097, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Галино-Лозуватка П`ятихатського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області вироком від 27 квітня 2023 року ОСОБА_8 засудив за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК) (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року) з застосуванням статті 69 КК (у редакції Закону № 2198-ІХ від 14 квітня 2022 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
2. За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він, будучи солдатом військової служби за контрактом, в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
04 серпня 2022 року о 08:30 засуджений, усупереч вимогам статей 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних причин не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1, розташованої у АДРЕСА_2, де був відсутній до прибуття на місце служби 05 грудня 2022 року о 10:30.
3. Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2023 року вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 квітня 2023 року змінив у частині призначення покарання: постановив вважати ОСОБА_8 засудженим за частиною 5 статті 407 КК (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року) з застосуванням статті 69 КК (у редакції Закону № 2198-ІХ від 14 квітня 2022 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; на підставі статті 75 КК звільнив ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і поклав на засудженого обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 частини 1 статті 76 цього Кодексу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м`якості призначеного покарання, ставить вимогу скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
5. Свою вимогу прокурор обґрунтовує такими доводами:
5.1. суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми закону про кримінальну відповідальність, оскількина обґрунтування прийнятого рішення про застосування статей 69 і 75 КК послався на одні й ті самі обставини й дані про особу засудженого, не розмежувавши, які з них дають підстави для призначення покарання нижче мінімальної межі санкції частини 5 статті 407 КК (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року), а які - для звільнення від відбування заходу примусу з випробуванням;
5.2. всупереч вимогам статей 370, 404 КПК апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність у ОСОБА_8 наміру ухилитися від військової служби і висловивши припущення щодо наявності у засудженого певного дозволу на залишення військової частини після закінчення лікування, об`єктивно не перевірив цього факту, поставив під сумнів установлені судом першої інстанції обставини, які учасниками процесу не оспорювалися, і не усунув цих сумнівів, обмежившись їх констатацією. Не дотримався суд апеляційної інстанції і вимог частини 3 статті 419 КПК щодо зазначення в ухвалі про зміну вироку положень закону, які порушив місцевий суд;
5.3. дійшовши висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, апеляційний суд необґрунтовано врахував його твердження у судовому засіданні про бажання продовжувати військову службу і не з`ясував обставин, які б підтверджували дійсність відповідних намірів. Тоді як до військової служби ОСОБА_8 не повернувся і 25 жовтня 2023 року був звільнений із неї, що свідчить про умисне введення ним суду в оману з метою уникнення більш суворої відповідальності;
5.4. під час дії у країні воєнного стану злочини, аналогічні вчиненому засудженим, негативно впливають на боєготовність підрозділів ЗСУ, що загрожує безпеці цивільного населення, територіальній цілісності і суверенітету держави. За таких обставин звільнення винного від відбування покарання з випробуванням не сприятиме запобіганню вчиненню нових злочинів іншими особами, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України є неприпустимим.
Позиції учасників судового провадження
6. У судовому засіданні:
- прокурор підтримав касаційну скаргу з наведених у ній доводів, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції;
- захисник висловив заперечення на аргументи прокурора, навів доводи щодо законності й обґрунтованості ухвали апеляційного суду, просив залишити її без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви суду
7. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
8. Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за наведених у вироку обставин і правова кваліфікація дій засудженого за частиною 5 статті 407 КК (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року) у касаційній скарзі не оспорюються, а тому суд касаційної інстанції у межах своїх процесуальних повноважень не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень у відповідній частині.
9. Разом із тим, слушними є доводи прокурора щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону під час обґрунтування своїх висновків про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
10. Зокрема, судове рішення відповідно до статті 370 КПК повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви його ухвалення.