ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
справа № 167/1442/17
провадження № 51-1209 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42017031160000025 від 22 серпня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Велика Ведмежка Маневицького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, за наступних обставин.
Згідно наказу № 87 к від 10 листопада 2016 року ОСОБА_6 був призначений на посаду головного лісничого ДП СЛАП "Рожищеагроліс".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів" та "Положення про державну лісову охорону" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16 вересня 2009 року, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, який повинен суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.
Відповідно до посадової інструкції Головного лісничого ДП СЛАП "Рожищеагроліс" у своїй діяльності головний лісничий керується Наказами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, положеннями та інструкціями, затвердженими вищестоящими організаціями, наказами директора лісгоспу та даною посадовою інструкцією.
Так, 22 серпня 2017 року начальник відділу протидії злочинів у ПЕК, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8, будучи, відповідно до примітки ст. 368 КК, особою, яка займає відповідальне становище, отримавши оперативну інформацію про здійснення крадіжки лісу біля с. Яблунівка Рожищенського району Волинської області відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" невідкладно у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вжив оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, шляхом оперативного виїзду на місце події разом із о/у УЗЕ у Волинській області ЖЗЕ НП України ОСОБА_9 за наступних обставин.
22 серпня 2017 року, перебуваючи поблизу с. Яблунівка Рожищенського району Волинської області близько 16 год 15 хв рухаючись автодорогою сполученням м. Рожище - с. Яблунівка, ОСОБА_8 із ОСОБА_9 виявили автомобіль ЗІЛ -131 д.н.з. НОМЕР_1, який виїжджав з лісу в сторону с. Яблунівка Рожищенського району Волинської області, за яким слідував автомобіль "Лісової охорони" марки "Renaut Duster" д.н.з. НОМЕР_2 .
У подальшому вказані транспортні засоби здійснили зупинку, після чого, начальник відділу протидії злочинів у ПЕК, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 разом із о/у УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України ОСОБА_9, з метою здійснення профілактики вчинення правопорушень та перевірки оперативної інформації проведено огляд лісодеревини, що знаходилась на автомобілі ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 .
В ході огляду лісодеревини, яка перебувала на автомобілі ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 було виявлено відсутність маркування щодо визначення її походження та товаросупровідних документів.
З метою з`ясування походження деревини та наявності на неї відповідних документів на місце події приїхав головний лісничий ДП СЛАП "Рожищеагроліс" ОСОБА_6, який знаючи, що вказану лісогосподарську деревину можуть вилучити працівники поліції для подальшого з`ясування законності її походження, з метою уникнення вказаної події, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, запропонував начальнику відділу протидії злочинів у ПЕК, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 4000 гривень, щоб останній в силу займаної посади та своїх службових обов`язків не вжив заходів щодо вилучення лісогосппродукції на автомобілі ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1, загальною кубомасою 5 м куб.
Далі, ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на надання неправомірної вигоди особі, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, того ж дня перебуваючи на автозаправній станції "Аветра", що в с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, з метою не бути викритим у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, близько 19 год 35 хв в автомобілі ВАЗ "Нива" передав інженеру ОЗЛ ДП СЛАП "Рожищеагроліс" ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 4000 гривень, якому надав вказівку про необхідність подальшої передачі цих грошових коштів в якості неправомірної вигоди ОСОБА_8 .
На виконання вказівки ОСОБА_6, інженер ОЗЛ ДП СЛАП "Рожищеагроліс" ОСОБА_10, перебуваючи на заправній станції "Аветра", що в с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, 22 серпня 2017 року близько 19 год 37 хв, передав в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 4000 гривень начальнику відділу протидії злочинів у ПЕК, сфері природніх ресурсів та екології УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 .
В подальшому, після вчинення злочину, ОСОБА_6 був затриманий працівниками УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України та працівниками Маневицької місцевої прокуратури, предмет неправомірної вигоди виявлено та вилучено під час огляду місця події.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року стосовно ОСОБА_6 змінено в частині вирішення долі речових доказів, застосовано спеціальну конфіскацію, що полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави 4000 гривень, які передано на тимчасове зберігання у сховище цінностей філії - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк". В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок стосовно ОСОБА_6, не дотримався вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме належним чином не розглянув викладених у апеляційній скарзі сторони обвинувачення доводів, не навів переконливих мотивів для їх спростування, а в своїй ухвалі обмежився лише загальним формулюванням про правильність висновків місцевого суду щодо невинуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не розкрив суті зібраних у провадженні доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами, зазначеними у апеляційній скарзі.
Як вказує прокурор, суд апеляційної інстанції не спростував доводів апеляційної скарги прокурора та послідовні показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, експерта ОСОБА_12, які, на думку сторони обвинувачення, в сукупності свідчать про те, що саме ОСОБА_6 пропонував, та використовуючи фізично ОСОБА_10 як посередника з метою уникнення безпосереднього викриття працівниками правоохоронних органів, передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 4000 гривень за невилучення автомобіля з немаркованою лісодеревиною.
Зокрема, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував послідовних викривальних показань свідків:
- ОСОБА_8, який вказав, що саме ОСОБА_6 в лісовому масиві безпосередньо запропонував йому неправомірну вигоду за невилучення автомобіля з лісопродукцією;
- ОСОБА_10, який зазначив, що саме ОСОБА_6 дав йому, як підлеглому, вказівку їхати з працівниками УЗЕ на автозаправну станцію, де в подальшому, дав аркуш паперу і сказав передати його ОСОБА_8, в якому виявились грошові кошти;
- ОСОБА_13, який вказав, що дійсно в лісі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спілкувалися наодинці, після чого він з ОСОБА_10 та працівниками УЗЕ поїхали на автозаправну станцію, де чекали ОСОБА_6, а по приїзду останнього, ОСОБА_10 сів до нього в автомобіль, після чого вийшов і віддав аркуш паперу ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_9, який підтвердив вказані іншими свідками обставини, а також факт очікування на АЗС ОСОБА_6 і те, що до його приїзду гроші не передавалися.
Також, як зазначає прокурор, суд апеляційної інстанції належним чином не врахував:
- що з огляду на судову практику, відеозапис подій на АЗС, зафіксований протоколом огляду оптичного диску та сам диск від 15 жовтня 2017 року, є належним і допустимим доказом, оскільки свідок ОСОБА_9 не проводив будь-які негласні слідчі (розшукові) дії, а здійснював звичайну зйомку подій на мобільний телефон, що не потребує дозволу слідчого судді;
- інші наявні докази, а саме протокол огляду місця події з додатком від 22 серпня 2017 року та протокол огляду з фототаблицями від 09 жовтня 2017 року.
Також прокурор звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що в даному випадку не було крадіжки лісу, що поставило під сумнів мотиви для надання неправомірної вигоди, однак, як зазначає прокурор у касаційній скарзі, ОСОБА_6 інкримінувалась мета щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_8 "щоб останній в силу займаної посади та своїх службових обов`язків не вжив заходів щодо вилучення лісогосппродукції", що було в його службових повноваженнях та було реально в обставинах, що склалися при виявленні неналежно оформленої лісопродукції, а жодним чином не мета пов`язана з крадіжкою.
Таким чином, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- не спростував вказаних доводів прокурора та надав перевагу версії сторони захисту;
- не навів в ухвалі мотивів, з яких виходив при відхиленні доводів прокурора щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильного застосування закон України про кримінальну відповідальність.
Окремо прокурор наголошує на тому, що апеляційний суд застосував спеціальну конфіскацію предмета неправомірної вигоди, констатувавши вчинення умисного кримінального правопорушення, однак не навів будь-яких мотивів, з яких відкинув логічні, послідовні та прямі показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_9, показання експерта ОСОБА_12, надані безпосередньо апеляційному суду, які, як вважає прокурор, усувають розумний сумнів у тому, що саме ОСОБА_6, а не будь-яка інша особа з обмеженого числа присутніх осіб на місці події, надав неправомірну вигоду працівнику правоохоронного органу, у зв`язку з чим, на його думку, фактично не спромігся зробити очевидний та логічний висновок про винуватість ОСОБА_6, визнавши особу невинуватою у його вчиненні, що, на переконання сторони обвинувачення, свідчить про порушення ст. 419 КПК та суперечить положенням статей 96-1, 96-2 КК.
При цьому у своїй касаційній скарзі прокурор звертає увагу на те, що Верховний Суд двічі переглядав попередні рішення судів апеляційної інстанції у даній справі, однак, Волинський апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги прокурора, всупереч ст. 439 КПК, не виконав вказівок, наведених у постанові суду касаційної інстанції від 19 жовтня 2022 року, які є обов`язковими для виконання.
З огляду на зазначене, прокурор вказує, що вимоги ст. 419 КПК є імперативними, однак судом апеляційної інстанції у провадженні стосовно ОСОБА_6 не дотримані.
На зазначену касаційну скаргу виправданий ОСОБА_6 подав заперечення, у яких, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність зазначених у скарзі прокурора доводів, просить ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити;
- виправданий ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Зі змісту положень, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК вбачається, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, крім іншого, зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд.
Однак, на переконання колегії суддів, під час розгляду кримінального провадження в порядку апеляційної процедури суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Як убачається з вироку, судом першої інстанції було виправдано ОСОБА_6 за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
Не погоджуючись з таким рішенням місцевого суду, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.