ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2024 року
м. Київ
справа № 456/2833/21
провадження № 51-6769км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від
25 серпня 2022 року та вирок Львівського апеляційного суду від 7 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимої,
засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 серпня
2022 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалено на підставі ч. 4 ст. 70 КК приєднати, шляхом часткового складання, невідбуту частину покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК, яким засуджено ОСОБА_6 до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, та призначити їй остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати із часу приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Львівський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції стосовно
ОСОБА_6 в частині призначення покарання та 7 серпня 2023 року ухвалив свій вирок, яким визнав ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання, призначеного вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2022 року, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців шляхом часткового складання покарання за цим вироком та невідбутої частини покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2019 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, ОСОБА_6 19 травня 2021 року о 17:36 зайшла через запасний вхід у приміщення санаторію " ІНФОРМАЦІЯ_2"( АДРЕСА_1 ), піднялася на п`ятий поверх, шляхом відкриття дверей проникла в масажний кабінет фізичної особи підприємця ОСОБА_8 і там повторно, таємно з кишені спортивної куртки, яка належить ОСОБА_8, викрала 10 300 грн. Після цього ОСОБА_6 покинула приміщення вказаного кабінету, а викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Місцевий суд кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК як таємневикрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчиненеповторно.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів обох інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ухваливши рішення про її видалення із зали судового засідання під час проведення засідання в режимі відеоконференції з установою виконання покарань за її участю.
Також стверджує, що, вирішуючи питання про призначення їй покарання, суди не врахували, що вона хворіє на невиліковні хвороби, а тому потребує постійного медичного догляду, належних умов проживання та спеціального харчування, що підтверджується довідкою, засвідченою її адвокатом ОСОБА_7 . Зазначає, що суди не долучили до матеріалів судової справи довідки про те, що вона перебуває на обліку в лікарів інфекціоніста та нарколога і проходить замісну підтримувальну терапію.
Вказує, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заявленого нею клопотання про заміну захисника, призначеного їй за рахунок держави. Вважає, що захисник ще в місцевому суді представляла її інтереси без узгодження позиції щодо захисту в цьому кримінальному провадженні та всупереч її інтересам, жодного разу не ініціювала зустрічі з нею та не повідомила їй про своє призначення з центру безоплатної вторинної правової допомоги, хоча мала в розпорядженні інформацію щодо її адреси проживання та номера телефону.
Зазначає, що заявлений в апеляційному суді відвід складу суду не був розглянутий відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України (далі
- КПК).
Вказує, що слідчі дії у кримінальному провадженні стосовно неї відбувалися без участі захисника, хоча вона повідомляла слідчого про те, що перебуває на обліку в нарколога та проходить замісну підтримувальну терапію. Підсумовуючи, стверджує, що наведені порушення свідчать про те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, указує, що суд не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, що, на думку засудженої, є безумовною підставою для скасування судових рішень.
Крім того, посилається на те, що порушення, допущені місцевим судом, не були усунуті судом апеляційної інстанції, а розгляд в апеляційному суді проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена та захисник просили задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржувані судові рішення.
Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Іншим учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію засудженої, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи касаційної скарги засудженої, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав.
За змістом ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першоїта апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим
і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У статті 370 і ч. 2 ст. 418 КПК визначено, що судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Водночас підставами для скасування судом апеляційної інстанції вироку суду першої інстанції та ухвалення свого вироку є: необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідність застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання (ч. 1 ст. 420 КПК).
Як визначено ч. 2 ст. 420 КПК, вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Таким чином, враховуючи, що розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 в суді першої інстанції здійснювався відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, доводи засудженої про те, що слідчі дії у кримінальному провадженні відбувалися без участі захисника, хоча вона повідомляла слідчого, що перебуває на обліку в нарколога та проходить замісну підтримувальну терапію, у зв`язку з чим, на її переконання, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні (тобто фактично ОСОБА_6 стверджує про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження), не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.