ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №239/83/20
провадження № 51-7641км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, постановлену стосовно
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коренівськ Краснодарського краю рф, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз: 20 травня 2020 року Красноармійський міськрайонним судом Донецької області за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі статті 75 КК звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 2 статті 190, частиною 1 статті 353 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року ОСОБА_6 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 КК, у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
За цим же вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 1 статті 353 КК, та призначено покарання за частиною 2 статті 190 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за частиною 1 статті 353 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом частково складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з вироком 19 березня 2020 року о 15 годині під час зустрічі з раніше знайомим ОСОБА_8 біля магазину "Успіх" за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи який, він, не посвячуючи ОСОБА_8 в свій злочинний намір, запропонував останньому повернути борг, який мав перед ним мешканець АДРЕСА_3 .
Цього ж дня о 17 годині, знаходячись на перехресті вулиць Надії та Лісна м. Новогродівка Донецької області, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_8 почекати його на перехресті, а сам направився до місця мешкання раніше не знайомого йому чоловіка, який начебто займається незаконною реалізацією саморобних алкогольних напоїв. Підійшовши до будинку АДРЕСА_4, де мешкає ОСОБА_9, ОСОБА_6 покликав господаря будинку на двір, а коли останній вийшов, то діючи умисно, з корисливою метою, шляхом обману, реалізуючи свій злочинний умисел для полегшення заволодіння чужим майном, з метою впливу на потерпілого, видав себе працівником "Покровської прокуратури", продемонструвавши при цьому власний ID паспорт громадянина України, який видав за службове посвідчення працівника правоохоронного органу, тим самим самовільно привласнив владні повноваження.
Після чого ОСОБА_6 почав казати ОСОБА_9, що відносно нього є начебто "заява", що останній здійснює продаж саморобних алкогольних напоїв та щоб уникнути відповідальності потрібно заплатити грошові кошти у розмірі 1000 грн. На це ОСОБА_9, будучи наляканим та введеним в оману, побоюючись відповідальності й будучи впевненим в особі ОСОБА_6 та сприймаючи його як співробітника правоохоронного органу, добровільно передав грошові кошти в сумі 700 гривень, пояснивши, що більше грошей не має, а ОСОБА_6, отримавши грошові кошти у вказаному розмірі, запевнив потерпілого в подальшій безперешкодній реалізації саморобних алкогольних напоїв та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись грошима на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн.
Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що будучи особою раніше неодноразово судимою, за вчинення корисних злочинів, останній раз 20 травня 2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за частиною 2 статті 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з іспитовим строком на 3 роки, таким чином у період іспитового строку, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 186 КК, на території м. Селидове Донецької області при наступних обставинах:
30 листопада 2020 року приблизно о 17 год ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на проникнення у житло та заволодіння грошовими коштами, через незачинену хвіртку та вхідні двері незаконно проник до будинку АДРЕСА_5, де у зальній кімнаті побачив власника будинку ОСОБА_10, який сидів за столом та дивився телевізор. ОСОБА_6 представився кредитором з банку та почав казати, що на його покійну матір було взято кредит, який потрібно негайно повернути, але ОСОБА_10 не повірив словам ОСОБА_6, та попросив надати документ з цього приводу, у цей час останній побачив на серванті грошові кошти та документи, які належали ОСОБА_10, і, розуміючи відкритість та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення, повторно, відкрито заволодів грошима у сумі 500 грн, пенсійним посвідченням та банківською карткою "ОщадБанк", які належали ОСОБА_10, та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись привласненим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду у сумі 500 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року вирок Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасовано в частині визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 353 КК, та звільнено його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, і, на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) кримінальне провадження у цій частині закрито.
Визначено вважати ОСОБА_6 засудженим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
В решті вирок залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог статті 419 КПК належним чином не перевірив доводів прокурора, не надав на них вичерпних відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав його апеляційну скаргу необґрунтованою, обмежившись тільки формальними вказівками про правильність висновків суду першої інстанції та перерахуванням доказів, на які у своєму вироку послався суд першої інстанції.
Крім того, зазначає про те, що прокурором в апеляційній скарзі ставилось питання щодо дослідження відеозаписів судових засідань, на яких допитувались потерпілі та свідки, та протоколу затримання ОСОБА_6 та вилучення його навушників, а також даних, які характеризують особу останнього. Проте, апеляційний суд не досліджував матеріали кримінального провадження.
Наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що як і в судовому засіданні у суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_10 впевнено впізнав ОСОБА_6, так і під час пред`явлення особи для впізнання 30 листопада 2020 року без вагань, у присутності двох понятих, указав на ОСОБА_6, як на особу, яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення.
Зазначає про неналежну оцінку показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Від захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7 до Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, та просить залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року - без зміни.