ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 212/1110/18
провадження № 51-7767 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, а також прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040730003452, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такого, що судимостей не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 червня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за: ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вирішено цивільний позов, питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, за обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку 03 грудня 2017 року приблизно о 11:00 год, достовірно знаючи про те, що його знайомий - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем свого мешкання проживає один, проник на територію домоволодіння останнього, після чого, заздалегідь знаючи місце розташування спальної кімнати будинку АДРЕСА_2, обійшов будинок та через вікно спальні, впевнившись, що ОСОБА_8 спить, проник до приміщення будинку, звідки таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_8 майно на загальну суму 2524,13 грн.
Після цього, 09 грудня 2017 року приблизно о 09:30 год, ОСОБА_6 прибув до домоволодіння за вказаною адресою та проник до приміщення будинку, де у веранді напав на потерпілого ОСОБА_8, який вийшов йому назустріч та штовхнув у ділянку грудної клітини. Внаслідок отриманого поштовху в груди потерпілий ОСОБА_8 впав на підлогу, а ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, застосовуючи до потерпілого насильство, небезпечне для його життя та здоров`я, зокрема умисно, зі значною силою завдав ногами не менше 3 ударів в область грудної клітини, не менше 5 ударів в область верхніх та не менше 2 ударів в область нижніх кінцівок; а також не менше 8 ударів в область голови - життєво важливий орган людини, внаслідок чого потерпілий знепритомнів. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 зв`язав кисті рук потерпілого побутовою резинкою, щиколотки ніг електричним дротом та ниткою, які знайшов у цій же веранді будинку, після чого потерпілий ОСОБА_8 перестав подавати ознаки життя та від сукупності несумісних з життям тілесних ушкоджень в області голови, грудної клітини та кінцівок помер на місці.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8, скоєного з корисливих мотивів під час розбійного нападу на нього, ОСОБА_6 незаконно заволодів майном, що належало потерпілому, а також майном, що належало доньці ОСОБА_8 - ОСОБА_9, на загальну суму 1462, 50 грн та з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та увалу судів у частині засудження ОСОБА_6 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України і кримінальне провадження закрити. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та не погоджується з оцінкою доказів. Захисник вважає, що судами не встановлено суб`єктивної сторони складу вказаних злочинів, а саме, умислу ОСОБА_6 на їх вчинення та не доведено належними та достатніми доказами винуватість останнього.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що суд апеляційної інстанції не дав належних відповідей на апеляційну скаргу прокурора про необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання, а тому ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити.
Прокурор під час касаційного розгляду підтримала касаційні вимоги сторони обвинувачення та просила їх задовольнити. Касаційну скаргу захисника просила залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається зі змісту касаційних скарг, винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння не оспорюється.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК України.
При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.
У касаційній скарзі захисник не погоджується з засудженням ОСОБА_6 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, посилаючись на відсутність у останнього умислу на вчинення вказаних злочинів та, при цьому, в обґрунтування своїх вимог наводить доводи, якими оспорює фактичні обставини кримінального провадження та надану судами попередніх інстанцій оцінку доказів.
Проте перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо останнього.
В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання самого ОСОБА_6, який під час судового розгляду визнав свою вину лише у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а щодо п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України змінив показання, які давав під час досудового розслідування і заперечував свою причетність до цих злочинів, показання потерпілої ОСОБА_9, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; спеціаліста ОСОБА_21 ; дані висновків експерта №2071 від 12 грудня 2017 року, додаткових судово-медичних експертиз № 2071/1 від 16 січня 2018 року та № 2071/2 від 27 червня 2022 року, висновків акту судово-медичного дослідження № 423 від 14 грудня 2017 року, висновків експерта № 9 від 26 грудня 2017 року, № 11 від 28 грудня 2017 року, № 8-22 від 07 лютого 2018 року; дані протоколів огляду місця події від 12 та 13 грудня 2017 року, огляду трупа від 12 грудня 2017 року, дані лікарського свідоцтва про смерть № 2071 від 14 грудня 2017 року, дані протоколу пред`явлення для впізнання від 13 грудня 2017 року, протоколу обшуку від 14 грудня 2017 року, протоколу огляду предметів від 14 грудня 2017 року, протоколу слідчого експерименту від 15 грудня 2017 року, протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 18 грудня 2017 року, а також інші докази, зміст яких детально відображено у вироку.