ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 566/168/23
провадження № 61-15329св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року у складі судді Лободзінського А. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив суд визнати недійсним спадковий договір від 16 жовтня 2009 року № 4047 про відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним спадкового договору щодо відчуження житлового будинку залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_3 не є представником згідно зі статтею 60 ЦПК України або законним представником повнолітнього ОСОБА_1 відповідно до статті 59 ЦПК України, оскільки не подав до суду документів, які підтверджують такий його процесуальний статус.
Отже, повноваження ОСОБА_3 на подання позову в інтересах ОСОБА_1 є непідтвердженими, а тому згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України є підстави для залишення позову без розгляду.
Крім цього, ОСОБА_3 не усунув й інші недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 03 квітня 2023 року, зокрема, не конкретизовано фактичних обставин та правового обґрунтування позову, не зазначено у чому полягає недійсність спадкового договору, правові підстави його недійсності та не сформульовано позовної вимоги, яка відповідала б передбаченим статтею 16 ЦК України способам захисту порушеного цивільного права саме для ОСОБА_1, який не є стороною спадкового договору.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд керувався тим, що ОСОБА_3 не надав суду доказів медичного характеру, які містять достатню інформацію про те, що ОСОБА_1, якого він представляє без довіреності, дійсно перебуває у немічному, безпорадному стані, які у сукупності створюватимуть правові умови для застосування статті 172 СК України.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча непрацездатні, немічні батьки de jure не позбавлені цивільної процесуальної дієздатності, але de facto вони не здатні особисто здійснювати цивільні процесуальні права і виконувати цивільні процесуальні обов`язки з огляду на перебування у стані непрацездатності чи немічності. Водночас такий стан батьків підлягає доказуванню у кожному конкретному випадку звернення до суду відповідно до частини другої статті 172 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_3 направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, просив оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2022 року у справі № 318/623/19, провадження № 61-12933сво21.
Заявник вважає, що суди попередніх інстанцій не застосували норми процесуального права, а саме норми частини другої статті 172 СК України, частини четвертої статті 42, статті 56 ЦПК України.
Крім того, факт перебування батька - ОСОБА_1 на пенсії по інвалідності та його вік підтверджується копіями паспорта та пенсійного посвідчення.
Аргументи інших учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Панчин П. Є., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що ОСОБА_3 не надав суду документів, які б підтверджували його повноваження щодо представництва інтересів батька. ОСОБА_3 не має повноважень, визначених ЦПК України як представник ОСОБА_1 . У зв`язку з чим він є неналежним позивачем, оскільки не має права вимоги у спірних правовідносинах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження за касаційною відкрито з підстави, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У лютому 2023 року ОСОБА_3 в інтересах свого батька ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив суд визнати недійсним спадковий договір від 16 жовтня 2009 року № 4047 про відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 . Ця заява підписана ОСОБА_3 .
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним спадкового договору щодо житлового будинку залишено без руху.
ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції позовну заяву, де зазначив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_1 .
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 566/168/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_1, про визнання недійсним договору щодо відчуження будинку.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 03 квітня 2023 року надано ОСОБА_3 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У квітні 2023 року ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції позовну заяву, де зазначив, що він є представником позивача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним спадкового договору щодо відчуження житлового будинку залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2023 року залишено без змін.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина перша і друга статті 4 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 172 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 07 листопада 2022 року у справі № 318/623/19 (провадження № 61-12933сво21) зазначено, що норма частини другої статті 172 СК України щодо права дочки, сина захищати своїх батьків без спеціальних на те повноважень є спеціальною процесуальною нормою, яка змістовно відрізняється від офіційно-функціонального представництва (статті 56, 57 ЦПК України). Норма частини другої статті 172 СК України врегульовує сімейні відносини з притаманним їм особисто-довірчим характером, які за своїм змістом та суб`єктним складом дещо подібні до процесуальних відносин законного представництва (стаття 59 ЦПК України), але не тотожні. Так, стаття 59 ЦПК України містить перелік осіб, які виступають у процесі законними представниками, їх перелік не є вичерпним, проте вичерпним є перелік осіб, яких можуть представляти законні представники і до цього переліку не входять непрацездатні, немічні батьки, які потребують захисту дітей.