ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 487/4082/21
провадження № 61-2608 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1,представник позивача -адвокат Бойченко Геннадій Анатолійович,відповідач-Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради,
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана її представником - Бойченком Геннадієм Анатолійовичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - ДПСЗН Миколаївської міськради), у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ директора ДПСЗН Миколаївської міськради Василенко С. М. від 05 травня 2021 року № 57-о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськради (далі - спірний наказ від 05 травня 2021 року);
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді, або рівнозначній посаді, яку вона займала станом на 05 травня 2021 року;
1.3. стягнути з ДПСЗН Миколаївської міськрадина користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
1.4. стягнути з ДПСЗН Миколаївської міськрадина користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн.
2. Позов мотивований тим, що позивачка працювала на посаді головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськради з 16 серпня 2018 року.
3. 22 лютого 2021 року позивачку попередили про звільнення з роботи відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (в актуальній редакції далі - КЗпП України), оскільки посаду, яку вона займала скорочено. Спірним наказом від 05 травня 2021 року вона була звільнена з вказаної посади у зв`язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
4. Позивачка вважає це звільнення незаконним, оскільки надані на запит її адвоката відомості та документи свідчать, що штатний розпис відповідача був змінений 01 березня 2021 року та затверджений міським головою ОСОБА_3 . На її зауваження безпосередньому керівнику з цього приводу її повідомили, що вона була виведена поза штат відповідача до моменту її звільнення. Але з позивачкою ніхто не укладав трудовий договір як з позаштатним працівником. На офіційному веб-порталі відповідача вона дізналася про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад відповідача: завідувача сектору з питань публічних закупівель та внутрішнього контролю та головного спеціаліста вказаного сектору. Отже, відповідач не запропонував позивачці при звільненні інші вакантні посади, які були наявні. Позивачка вважає, що вона має переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою продуктивністю праці та кваліфікацією.
5. Враховуючи моральні страждання та стрес, які вона зазнала внаслідок прийняття щодо неї неправомірного рішення щодо звільнення, що виражається у погіршенні її морального становища та здоров`я, у необхідності шукати роботу через центр зайнятості, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 50 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 вересня 2022 року позов задоволений частково:
6.1. визнаний незаконним та скасований спірний наказ від 05 травня 2021 року;
6.2. ОСОБА_1 поновлена на посаді головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадиз 05 травня 2021 року;
6.3. з ДПСЗН Миколаївської міськрадина користь ОСОБА_1 стягнений середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2021 року по 29 вересня 2022 року у сумі 111 168,64 грн;
6.4. з ДПСЗН Миколаївської міськрадина користь ОСОБА_1 стягнене відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000,00 грн;
6.5. вирішене питання розподілу судових витрат.
7. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 жовтня 2022 року внесені виправлення у зазначене рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 вересня 2022 року:
7.1. У судовому рішенні помилкове формулювання "Отже середній заробіток за весь час вимушеного прогулу становить 113 063,56 грн, тобто 315,82 (середньоденна заробітна плата) * 358 (кількість робочих днів затримки на час ухвалення рішення). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 113 063,56 грн" змінене на правильне наступного змісту: "Отже середній заробіток за весь час вимушеного прогулу становить 435 324,42 грн, тобто 1 215,99 (середньоденна заробітна плата) * 358 (кількість робочих днів затримки на час ухвалення рішення). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 435 324,42 грн";
7.2. у резолютивній частині судового рішення помилкове формулювання "Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2021 року по 29 вересня 2022 року в розмірі 113 063,56 грн" замінене на правильне наступного змісту: "Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2021 року по 29 вересня 2022 року в розмірі 435 324,42 грн".
8. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання, передбачені частиною другою статті 40 та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якого звільняють, у тому числі не запропонував всі наявні вакансії, які позивачка могла б обіймати відповідно до конкретних критеріїв професії, спеціальності, освіти, досвіду тощо. Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював. Обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на роботодавця з дня попередження працівника про вивільнення до дня розірвання з ним трудового договору. Тобто позивачці мали бути запропоновані роботодавцем усі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день її звільнення.
9. Відповідно до змісту частини першої статті 235 КЗпП України саме на посаді головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськради має бути поновлена позивачка. Тому не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо поновлення її на рівнозначній посаді, оскільки вони є необґрунтованими.
10. Враховуючи правила розрахунку обчислення середньої заробітної плати, передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 (в актуальній редакції далі - Порядок № 100) та наявні докази у справі суд першої інстанції розрахував розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дійшовши висновку, що середня заробітна плата позивачки за два відпрацьовані місяці перед звільненням становить 1 215,99 грн (середньоденна заробітна плата) = (16 158,00 грн + 34 913,61 грн)/ 42 робочі дні). З 05 травня 2021 року (день звільнення) по день винесення цього рішення судом вимушений прогул позивачки складав 358 робочі дні.
11. Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то враховуючи принципи розумності та справедливості, суд першої інстанції вважав що позовні вимоги щодо стягнення відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 3 000,00 грн.
12. Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду у липні 2021 року була звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у сумі 908,00 грн.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
13. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційна скарга ДПСЗН Миколаївської міськрадизадоволена - зазначені рішення від 29 вересня 2022 року та ухвала Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 жовтня 2022 року скасовані й ухвалене нове рішення, яким суд відмовив у задоволенні позову, вирішив питання розподілу судових витрат.
14. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки встановив, що позивачка не відповідає вимогам (відсутній досвіт роботи у сфері закупівель не менше двох років), встановленим роботодавцем для посад завідувача сектору з питань публічних закупівель та внутрішнього контролю чи головного спеціаліста вказаного сектору ДПСЗН Миколаївської міськради, а з часу попередження її про звільнення і до припинення трудового договору з нею інших вакантних посад, крім цих, в ДПСЗН Миколаївської міськради не було.
15. Тому при звільненні позивачки не були порушені її трудові права - вона з часу попередження про звільнення і до припинення трудового договору отримувала заробітну плату за посадою головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськради і була звільнена саме з цієї посади після відновлення працездатності та закінчення святкових днів. Роботодавець не порушив вимоги статей 40 та 49-2 КЗпП України.
16. Судові витрати, понесені ДПСЗН Миколаївської міськради за подання апеляційної скарги у сумі 10 417,86 грн вирішено компенсувати за рахунок держави, стягнувши цю суму з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку України на користь ДПСЗН Миколаївської міськради.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадиз 17 серпня 2018 року (наказ ДПСЗН Миколаївської міськради від 16 серпня 2018 року № 36).
18. Відповідно до розпорядження Миколаївського міського голови від 01 лютого 2021 року № 17р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 27.02.2017 № 45 "Про затвердження штатної чисельності виконавчих органів Миколаївської міської ради" та згідно із пунктом 2 доручення Миколаївського міського голови від 27 січня 2017 року № 15/02.02.05-10 "Про оптимізацію структури" відділ з питань інспекції праці виключений зі структури ДПСЗН Миколаївської міськради (шляхом зменшення штатної чисельності департаменту на 6 одиниць) та включений до внутрішньої структури департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради.
19. 03 лютого 2021 року за вих. № 250/09.01-3 адміністрацією ДПСЗН Миколаївської міськради надісланий лист-повідомлення до профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДПСЗН Миколаївської міськрадипро те, що згідно із зазначеним розпорядженням Миколаївського міського голови вилучається зі штатної чисельності відповідного департаменту відповідача 6 штатних одиниць.
20. 05 лютого 2021 року за вих. № 271/09.01-3 адміністрацією ДПСЗН Миколаївської міськради надіслане подання до профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДПСЗН Миколаївської міськрадиз приводу того, що у зв`язку із виключенням з внутрішньої структури управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадивідділу з питань інспекції праці у кількості 6 штатних одиниць та неможливістю переведення працівників на іншу роботу, запитується надання згоди на розірвання трудових договорів на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з працівниками цього відділу, у тому числі з ОСОБА_1 .
21. На засіданні профкому ДПСЗН Миколаївської міськради розглянуте зазначене подання адміністрації ДПСЗН Миколаївської міськради та надана згода на розірвання трудових договорів на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату відповідача на 6 одиниць, про що свідчить протокол засідання профкому ДПСЗН Миколаївської міськради від 17 лютого 2021 року № 2.
22. Наказом директора ДПСЗН Миколаївської міськрадивід 17 лютого 2021 року № 10-ОД "Про зміни у штатному розписі" доручено виключити із внутрішньої структури управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадивідділ з питань інспекції праці у кількості 6 штатних одиниць, ознайомити про це працівників цього відділу та попередити їх про наступне звільнення.
23. 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з повідомленням відповідача, у якому зазначено, що на протязі 2-х місяців їй буде запропоновано посаду за умови наявності вакантних посад та переважного права залишення на роботі відповідно до освіти та кваліфікації, та погодилася на вказані умови.
24. Відповідно до довідки комунального комерційного підприємства Миколаївської міської ради від 05 квітня 2021 року за вих. № 8/166 ОСОБА_1 була звільнена від роботи на період з 05 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року у звʼязку із тимчасовою втратою працездатності.
25. 08 квітня 2021 року наказом ДПСЗН Миколаївської міськради№ 23-ОД оголошений конкурс на заміщення вакантних посад відповідача: завідувача сектору з питань публічних закупівель та внутрішнього контролю, а також головного спеціаліста вказаного сектору. На офіційному сайті ДПСЗН Миколаївської міськрадиу вкладці "Вакансії" та у випуску газети "Вечерний Николаев" за 13 квітня 2021 року опубліковані оголошення на заміщення вакантних посад завідувача сектору з питань публічних закупівель та внутрішнього контролю відповідача та головного спеціаліста вказаного сектору.
26. Відповідно до пункту 1.4 Посадових інструкцій відповідно завідувача сектору з питань публічних закупівель та внутрішнього контролю, а також головного спеціаліста цього сектору, затверджених роботодавцем 25 березня 2021 року, вимогами до кандидатів на ці посади, зокрема є: наявність повної вищої освіти відповідного професійного спрямування (юридична або економічна) за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче ступеня магістра, спеціаліста; досвіт роботи у сфері закупівель не менше двох років. До першої посади встановлена ще й вимога про проходження навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель.
27. Згідно із особовою карткою № НОМЕР_1, яка заповнювалась позивачкою при прийомі на роботу до відповідача, вона не обіймала посад пов`язаних із закупівлями.
28. Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" від 24 квітня 2021 року за вих. № 8/332 ОСОБА_1 була звільнена від роботи на період з 24 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року у звʼязку із тимчасовою втратою працездатності.
29. 01-04 травня 2021 року були святковими та вихідними днями, що відповідає частині третій статті 67 та статті 73 КЗпП України.
30. 05 травня 2021 року ОСОБА_1 наказом директора ДПСЗН Миколаївської міськрадивід 05 травня 2021 року № 57-о/с звільнена з посади головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадина підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату відповідача.
31. Відповідно до диплому спеціаліста серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 закінчила у 2008 році Миколаївський державний аграрний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Облік і аудит" та здобула кваліфікацію спеціаліста з обліку і аудиту.
32. Згідно із довідкою про доходи ДПСЗН Миколаївської міськрадивід 07 травня 2021 року за вих. № 849/09.01-3 ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці ДПСЗН Миколаївської міськрадита її заробітна плата за період з січня 2021 року по квітень 2021 року становить 101 092,93 грн, а за останні 2 місяці роботи, що передували звільненню позивачки, - 34 913,61 грн за березень й 16 158,00 грн за лютий, оскільки в квітні позивачка перебувала на лікарняному (без включення сум відрахування на податки).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
33. У лютому 2023 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана її представником - адвокатом Бойченком Г. А., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року, у якій, вона, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення тазалишити в силі рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 вересня 2022 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
34. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 рокупісля усунення недоліків касаційної скарги відкрите касаційне провадження у справі.
35. 26 травня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
36. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує зазначене судове рішення на підставі пунктів 1 та 4 (пункт 4 частини третьої статті 411) частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в актуальній редакції далі - ЦПК України).
37. ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд проігнорував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, згідно із яким за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівнику були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явились на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Також у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27 травня 2022 року у справі № 344/17593/19, уточнено, що відповідна пропозиція роботодавця має враховувати кваліфікацію, у розуміння якої включається освіта та досвід працівника тощо, що не враховано апеляційним судом, на переконання позивачки.