ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/1790/23
провадження № 61-12137св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",
боржник - територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Харківської міської ради - Замніус Майї Віталіївни, на постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Маміна О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У березні 2023 року акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") в особі Харківського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та заміни боржника у виконавчому написі.
2. Заява мотивована тим, що 11 листопада 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В. В. вчинено виконавчий напис на вимогу і на користь стягувача ВАТ "Державний банк України", згідно з яким запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 і яку він передав в іпотеку стягувачу за іпотечним договором №71. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги стягувача в особі його філії - Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" щодо стягнення: частини суми заборгованості за кредитом у розмірі 161 839,14 грн за період з 01 серпня 2009 року
по 11 листопада 2009 року; частини суми заборгованості за процентами у розмірі 257 369,86 грн за період з 01 червня 2009 року по 31 липня 2009 року; плати за вчинення цього виконавчого напису у сумі 4 706,88 грн, усього на загальну суму 423 914,88 грн.
3. Виконавчий напис неодноразово пред`являвся до органів державної виконавчої служби з метою звернення стягнення на зазначену квартиру. Востаннє виконавчий напис був повернутий стягувачеві 22 жовтня 2012 року на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
5. 15 листопада 2013 року стягувачем подано до Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області претензію до спадкоємців померлого. Також, на протязі 2013-2019 стягувач вчиняв заходи для встановлення кола спадкоємців, для чого звертався з листами до Зміївської районної ради Харківської області, КП "Жилкомсервіс", міського голови Кернеса Г. А.
6. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада
2020 року у справі №638/4455/19 відмовлено у задоволенні позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", заінтересовані особи територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, територіальна громада с. Таранівка Зміївського району Харківської області в особі Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою.
7. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове рішення. Визнано відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат загальною площею 56,9 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м, реєстраційний номер майна 6223845, що належала померлому 21 січня 2013 року ОСОБА_1 Передано вказану квартиру як відумерлу спадщину територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
8. З огляду на вказане банк на підставі статей 433, 446 ЦПК України просить суд задовольнити заяву, поновити пропущений строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого напису від 11 листопада 2009 року та замінити боржника у виконавчому написі та територіальну громаду міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року у складі судді Щепіхіної В. В. у задоволенні заяви АТ "Ощадбанк" відмовлено.
10. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги заявника про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису до виконання задоволенню не підлягають, оскільки банк міг звернутися повторно із заявою про відкриття виконавчого провадження протягом одного року з дня повернення виконавчого документу стягувачу, тобто з 12 жовтня 2012 року, а посилання заявника на те, що протягом вказаного часу він шукав правонаступників є безпідставним, так як заборони відкриття виконавчого провадження з таких підстав не міститься в Законі України "Про виконавче провадження" №606-XIV.
11. Також суд врахував, що ЦПК України не передбачений порядок заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження, з вимогами до боржника про стягнення суми боргу у судовому порядку заявник не звертався, докази існування відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року скасовано, заяву АТ "Ощадбанк" задоволено.
Визнано поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого напису від 11 листопада 2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В. В., реєстраційний номер 352 на іпотечному договорі від 11 листопада 2008 року № 71.
Замінено боржника у виконавчому написі від 11 листопада 2009 року, вчиненому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу
Єрьоменко В. В., реєстраційний номер 352 на іпотечному договору
від 11 листопада 2008 року № 71 на територіальну громаду міста Харкова в особі Харківської міської ради.
13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
14. З огляду на дату набрання чинності Закону № 1404-VIII, 05 жовтня 2016 року, та з урахуванням того, що виконавчий напис був повернутий стягувачеві без виконання, що згідно з частиною п`ятою статті 36 Закону № № 1404-VIII надає стягувачеві право на його повторне звернення до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тобто трьох років, до 05 жовтня 2019 року включно, а не одного року, як помилково вважав суд першої інстанції, а також враховуючи, що у даному випадку після смерті боржника стягувач звернувся до його спадкоємців з відповідною заявою, та з огляду на відсутність спадкоємців стягувач у березні 2019 року для подальшого звернення стягнення звернувся до суду із заявою про визнання іпотечного майна відумерлою спадщиною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про те, що існували істотні перешкоди для вчасного виконання виконавчого напису нотаріуса і банк не втратив інтересу до його примусового виконання, а тому вони є поважними причинами для поновлення строку для звернення виконавчого напису до примусового виконання, у зв`язку із чим заяву банку слід задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Харківської міської ради - Замніус М. В., на постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради в частині оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 19 липня
2023 року щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
17. Ухвалами Верховного Суду від 11 вересня 2023 року та від 16 жовтня
2023 року касаційну скаргу Харківської міської ради в частині оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року щодо заміни боржника у виконавчому написі залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків щодо підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
18. У жовтні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвал Верховного Суду від 11 вересня 2023 року та від 16 жовтня 2023 року, які містять платіжний документ про сплату судового збору та нову редакцію касаційної скарги, відповідно до якої заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року в частині щодо заміни боржника у виконавчому написі, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині.
19. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. У касаційній скарзі Харківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання щодо заміни боржника у виконавчому написі та прийняти нове рішення про відмову заявнику в цій частині.
22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції, всупереч висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, не встановив і не перевірив наявність відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, відповідно, дійшов передчасного висновку про задоволення заяви.
23. Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий напис неодноразово пред`являвся до органів державної виконавчої служби з метою звернення стягнення на зазначену квартиру. Востаннє виконавчий напис був повернутий стягувачеві 22 жовтня 2012 року на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". На час видачі та останнього повернення стягувачу виконавчого документа (жовтень 2012 року) діяв закон України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження", у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
24. У подальшому, починаючи з 22 жовтня 2012 року виконавчий напис стягувачем до примусового виконання до органів державної виконавчої служби повторно не пред`являвся.
25. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено у заяві та не надано доказів існування відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 352, виданого 11 листопада 2009 року, або доказів відмови у відкритті виконавчого провадження, заміни сторони, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця на протязі 2013-2019 років, та оскільки ЦПК України не передбачений порядок заміни боржника у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження, відсутні підстави для задоволення заяви банку.
26. Апеляційний суд не врахував, що для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
27. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
28. В свою чергу банком на момент подання даної заяви про заміну боржника виконавчий напис не подано на примусове виконання та за ним не відкрито виконавче провадження.
29. Отже вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження у порядку статті 442 ЦПК України є передчасним, оскільки у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю державного чи приватного виконавця після подання виконавчого документа, заявник вправі їх оскаржити в загальному порядку.
30. Однак апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, не встановив і не перевірив наявність відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, який є виконавчим документом, та дійшов передчасного висновку про задоволення заяви банка в цій частині, зміст якої зводиться саме до заміни боржника у виконавчому провадженні на підставі статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
31. У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив банка на касаційну скаргу, в якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. З аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону №606-XIV вбачається фактична неможливість здійснення виконавчого провадження (виконання виконавчого напису), боржник за яким помер, до фактичної заміни боржника спадкоємцем. Вважає, що суд апеляційної інстанції вірно застосував при розгляді питання заміни боржника у виконавчому написі нотаріуса посилання на положення статті 446 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. 11 листопада 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В. В. вчинено виконавчий напис на вимогу і на користь стягувача ВАТ "Державний банк України", згідно з яким запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, і яку він передав в іпотеку стягувачу за іпотечним договором №71. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги стягувача в особі його філії - Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" щодо стягнення: частини суми заборгованості за кредитом у розмірі 161 839,14 грн за період з 01 серпня 2009 року по 11 листопада 2009 року; частини суми заборгованості за процентами у розмірі 257 369,86 грн за період з 01 червня
2009 року по 31 липня 2009 року; плати за вчинення цього виконавчого напису у сумі 4 706,88 грн, усього на загальну суму 423 914,88 грн.
33. Виконавчий напис перебував на примусовому виконанні в Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
34. З копії постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві
від 12 жовтня 2012 року вбачається, що виконавчий напис №352, виданий
11 листопада 2009 року, повернуто стягувачеві на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що стягувач ПАТ "Державний ощадний банк України" не заявив у 15-денний строк з дня отримання повідомлення про вирішення питання щодо залишення за собою непроданого майна, належного ОСОБА_1, про своє бажання залишити за собою непродане майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
35. У подальшому, починаючи з 12 жовтня 2012 року, виконавчий напис стягувачем до примусового виконання до органів державної виконавчої служби повторно не пред`являвся.
36. ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_1 помер, а 15 листопада 2013 року стягувачем було подано до Зміївської державної контори Харківської області претензію до спадкоємців померлого.
37. Також, на протязі 2013-2019 років стягувач вчиняв заходи для встановлення кола спадкоємців, для чого звертався з листами до Зміївської районної ради Харківської області, КП "Жилкомсервіс", міського голови Харкова.
38. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада
2020 року у справі №638/4455/19 відмовлено у задоволенні позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", заінтересовані особи територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, територіальна громада с. Таранівка Зміївського району Харківської області в особі Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою.
39. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове рішення. Визнано відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат загальною площею 56,9 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м, реєстраційний номер майна 6223845, що належала померлому 21 січня 2013 року ОСОБА_1 Передано вказану квартиру як відумерлу спадщину територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
40. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;