ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 509/3994/19
провадження № 61-11586св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Міністерство аграрної політики та продовольства України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Кулініч Віти Миколаївни про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на житлові приміщення, господарські будівлі та споруди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій просила:
- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неприйняття рішення про приватизацію державного житла, у якому проживають позивачі, та ненадання вичерпної відповіді з питання приватизації - протиправною;
- визнати за позивачами у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неприйняття рішення про приватизацію державного житла, у якому проживають позивачі, та ненадання їм вичерпної відповіді з питання приватизації протиправною.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка складається з приміщень, господарських будівель та споруд, що становить 1170/10000 частини всього житлового будинку, та яка знаходиться у вказаному буднику за адресою: АДРЕСА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2020 року змінено в частині мотивування (доповнено). В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Кулініч В. М. задоволено частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року скасовано в частині вирішення позову про визнання права власності на квартиру у порядку приватизації, ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову про визнання за ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка складається з приміщень: літ. "а1" - прибудова 2-1 коридор
3,2 кв. м; 2-2 санвузол 5,6 кв. м; літ. "а" - прибудова 2-3 коридор 7,3 кв. м; 2-4 житлова 10,1 кв. м; з літ. "А" - житловий будинок 2-5 житлова кімната 16,8 кв. м, загальною площею 43,0 кв. м, житловою площею 26,9 кв. м, господарських будівель та споруд: літ. "В" - гараж, літ. "Г" - вбиральня, літ. "Е" - альтанка, літ. "Ж" - навіс, літ. "З" - сарай, літ. "И" сарай, літ. "І" сарай, літ. "К" - сарай, що становить 1170/10000 частини всього житлового будинку під літ "А", та яка знаходиться у вказаному буднику під АДРЕСА_4 .
В іншій частинірішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 21 липня 2020 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 рокузалишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Кулініч В. М. про ухвалення додаткового рішення суду.
Заява мотивована тим, що Верховний Суд під час касаційного перегляду справи не здійснив розподіл судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи.
Так, у зв`язку із розглядом справи Мінагрополітики понесло судові витрати, що складаються зі сплати судового збору, який підтверджується платіжними дорученнями № 203 від 23 вересня 2021 року на суму 4 425,00 грн та №420
від 04 серпня 2023 року на суму 5 902,00 грн.
Також, у заяві містяться заперечення на відзив представника позивачки на касаційну скаргу щодо стягнення з Мінагрополітики на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються з витрат на правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, у сумі 5000,00 грн.
Крім того, заявник не згоден з мотивувальною частиною додаткової постанови Одеського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, якою вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково, проте всупереч пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України вони були повністю стягнуті з відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи заяви представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Кулініч В. М. про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї заяви.
Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Щодо стягнення судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій
З огляду на підпункти "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 2 950,77 грн, з яких
2 167,37 грн - це 1% від ціни позову в розмірі 216 737,00 грн за подання позовної вимоги майнового характеру, та 768,40 грн за вимогу немайнового характеру та 15,00 грн комісія банка.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, Мінагрополітики було сплачено судовий збір у розмірі 4 425,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №203 від 23 вересня 2021 року.
Крім того, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою Мінагрополітики було сплачено судовий збір у розмірі 5 902,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 420 від 04 серпня 2023 року.
Отже, враховуючи результати розгляду касаційної скарги, витрати, понесені Мінагрополітики у зв`язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на його користь у розмірі 7 585,79 грн (3 251,05 грн - за подачу апеляційної скарги та 4 334,74 грн - за подачу касаційної скарги).
Витрати, понесені Мінагрополітики у зв`язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій в частині вирішення позовної вимоги немайнового характеру, покладаються на відповідача відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, під час касаційного провадження суд не вирішив клопотання представника позивача - адвоката Батуріна С. Є., викладене у відзиві на касаційну скаргу, про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
З огляду на вказане суд вважає за можливе ухвалити в цій частині додаткове рішення з власної ініціативи відповідно до вимог статті 270 ЦПК України.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.