ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 334/9579/13-ц
провадження № 61-10730св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Зайцева А. Ю., Є. Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Гнатюк О. М. від 04 лютого 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду в складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В. від 20 вересня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2013 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом, який неодноразово уточнювався, до ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обгрунтування позову АТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що відповідно до укладеного договору № 14.12609 від 06 липня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 34 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 липня 2014 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_4 05 липня 2007 року уклали договір іпотеки № 14.12609/1, відповідно до якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 32,87 кв. м., житловою площею 17,50 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належало ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Ціна предмету іпотеки, зазначена сторонами договору, складала 75 750 грн.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 06 липня 2007 року уклали договір іпотеки № 14.12609/2, згідно умов якого останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 41,19 кв м., житловою площею 20,50 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Зазначена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки склала 1 342 563 грн.
У зв`язку з порушенням зобов`язань, заборгованість позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором № 14.12609 від 06 липня 2007 року, яка утворилась станом на 09 червня 2015 року, відповідно до заяви позивача про збільшення позовних вимог, перед АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 49 223,68 дол. США, що еквівалентно 1 321 851,22 грн.
На підставі зазначених обставин, з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог, банк просив у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_4 . Стягнути в солідарному порядку з відповідачів, понесені АТ КБ "ПриватБанк", судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 19827,77 грн. та витрати на оплату судової експертизи в розмірі 22176,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з існуванням боргу за кредитним договором, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не надав доказів, а також детального розрахунку розміру такої заборгованості за кредитним договором, чим позбавив можливості суд дослідити правову природу зміни відсоткової ставки у спірних правовідносинах, чи відбулись такі зміни правомірно, із дотриманням процедури, визначеної умовами кредитного договору, що впливає на визначення загального розміру заборгованості за кредитним договором, в рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки у справі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав доказів, та детального розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з існуванням боргу за кредитним договором у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
Представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Істамова І. В. 25 жовтня 2022 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 310/80/16-ц та постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року в справі № 6-2315цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки банком не доведено розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.
ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що борг за вищевказаним кредитним договором вона повністю сплатила, у свою чергу позивачем не доведено факту наявності боргу за вказаним кредитним договором.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № № 334/9579/13-ц та витребувано цивільну справу з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
У травні 2023 року третя особа - ОСОБА_3 надала до Верховного Суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 08 травня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року зупинено касаційне провадження в указаній справі до залучення до участі в ній правонаступників ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Уколова С. А., у якому зазначено, що 28 липня 2023 року заведено спадкову справу № 47/2023 щодо майна померлої ОСОБА_4 . Відповідно до матеріалів копії спадкової справи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 - є ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 334/9579/13-ц та залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди попередніх інстанцій встановили, що 06 липня 2007 року між ОСОБА_3 та АТ КБ "Приватбанк", було укладено кредитну угоду № 14.12609, згідно з якою ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 34 000 дол. США зі сплатою за користування ним 15 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 липня 2014 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_4 06 липня 2007 року уклали договір іпотеки № 14.12609/1, відповідно до якого ОСОБА_4 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 32.87 кв м, житловою площею 17.50 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 75 750 грн.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 06 липня 2007 року уклали договір іпотеки № 14 .12609/2, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 41.19 кв м, житловою площею 20,50 кв м яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 132 563 грн.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, у справі № 0417/9924/2012 відмовлено у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14.12609 від 06 липня 2007 року у розмірі 23 951,91 доларів США.
У вищезазначеному рішенні суди дійшли висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" не знайшли свого підтвердження та належного обґрунтування, оскільки позивач в порушення вимог статті 131 ЦПК України не надав належних доказів на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, не довів фактичної суми заборгованості за кредитним договором, яка була предметом позову, та часу її виникнення. Визначено, що дії позивача щодо не надання на дослідження експертові в повному об`ємі необхідних документів, вчинили перешкоду для повного та всебічного з`ясування обставин справи, а тому суди не знайшли законних підстав для задоволення позовних вимог Банку та відмовили у їх задоволені у зв`язку з недоведеністю.