ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 932/6065/21
провадження № 61-3583св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року у складі судді Цитульського В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в складі колегії суддів Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"), про зобов`язання відновити надання послуги та зобов`язання виключити заборгованість.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 31 липня 2018 року будинок АДРЕСА_2, у тому числі і квартиру позивача, відключено від газопостачання. У ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ "Дніпрогаз" за надані послуги. Неодноразові звернення позивача до відповідача щодо відновлення газопостачання залишилися без задоволення. За відсутності газопостачання позивачу нараховується плата за ненадані послуги.
ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: зобов`язати АТ "Дніпрогаз" відновити надання послуг з розподілу (доставки) природного газу (газопостачання) в квартиру АДРЕСА_1 за рахунок указаного товариства; зобов`язати АТ "Дніпрогаз" виключити з її особового рахунку заборгованість за розподіл (доставку) природного газу, нараховану за період з 31 липня 2018 року до дати ухвалення рішення судом у цій справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
Зобов`язано АТ "Дніпрогаз" виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за розподіл (доставку) природного газу за період з 31 липня 2018 року до 12 жовтня 2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відключення газопостачання відбулося з підстав виникнення аварійної ситуації. У подальшому власники квартир АДРЕСА_1 не надали доступ представникам АТ "Дніпрогаз" для перевірки на безпеку, порушення, витоків газу, що є порушенням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 (далі - Правила безпеки систем газопостачання). Суд першої інстанції звернув увагу, що газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, тому ігнорування вимог Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, а виконання Правил безпеки є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.
Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. З 31 липня 2018 року газопостачання припинене, отже, припинене фактичне користування природним газом, тому нарахування заборгованості за комунальну послугу, яку позивач не отримувала, є несправедливим, оскільки суперечить принципу добросовісності і має наслідком порушення її прав.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та АТ "Дніпрогаз" залишено без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що газопостачання припинено у зв`язку з ліквідацією аварії та проведенням ремонтно-відновлюваних робіт. Оскільки до кожної квартири відсутні індивідуальні відключаючи пристрої, то припинення газопостачання під час проведення робіт здійснюється на газовий стояк, що обумовлює можливість наступного відновлення газопостачання за умови надання доступу до всіх квартир на стояку. Водночас відсутній доступ працівника АТ "Дніпрогаз" до газових приладів, що перебувають у квартирах №№ 51, 89, 146, а під час здійснення контрольного опресування повітрям системи газопостачання виявлена її негерметичність (падіння тиску), що унеможливлює відновлення газопостачання.
Зобов`язуючи відповідача виключити з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість за розподіл (доставку) природного газу за період з 31 липня 2018 року до 12 жовтня 2022 року, суд першої інстанції правильно керувався тим, що вона не користувалася такими послугами (відсутнє фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі (далі - ГРМ)), тому безпідставним є нарахування спірної плати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги, ухвалити в цій частині рішення про її задоволення.
Судові рішення не оскаржуються в частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання виключити заборгованість, тому відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)не є предметом касаційного перегляду в цій частині.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, а саме існування факту недопуску працівників АТ "Дніпрогаз" для огляду газового обладнання власниками (мешканцями) квартир АДРЕСА_4, на підставі недопустимих доказів.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункти 1, 6, 7 частини другої статті 8, частину другу статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункт 1 статті 37, пункти 2, 7 частини другої статті 38 Закону України "Про ринок природного газу".
Суди не врахували, що відповідач з 2018 року не відновив газопостачання позивачу та безпідставно ухиляється від його відновлення, внаслідок чого позивач позбавлена можливості використовувати газ. Відповідач безпідставно перекладає тягар своєї бездіяльності на позивача як побутового споживача, яка добросовісно ставиться до своїх обов`язків, позбавляючи її права на отримання житлово-комунальної послуги щодо розподілу природного газу. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості в судовому порядку спонукати недобросовісних власників квартир надати доступ до газового обладнання. Відмова окремих споживачів від надання доступу для перевірки газового обладнання не є перешкодою у здійсненні несанкціонованого доступу до житла в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Позивач не може були позбавлена права на газопостачання внаслідок неправомірних дій інших споживачів такої послуги. При цьому нормами матеріального права на відповідача був покладений обов`язок протягом двох днів відновити газопостачання, йому надано відповідні повноваження для здійснення таких дій, проте він відмовився від виконання своїх обов`язків, внаслідок чого позивач з 2018 року позбавлена газопостачання.
Позиція інших учасників справи
У липні 2023 року АТ "Дніпрогаз" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що відповідач як суб`єкт господарювання, якого позбавили функцій з 01 червня 2023 року здійснювати діяльність з розподілу природного газу, позбавлений статусу оператора ГРМ та можливості вчиняти будь-які дії на газорозподільній системі. Таким чином, з 01 червня 2023 року внаслідок зупинення дії ліцензії АТ "Дніпрогаз" договір розподілу природного газу з ОСОБА_1 розірвано.
Застосований метод припинення газопостачання (встановлення заглушки та опломбування) не призвів до фізичного відключення об`єкта позивача від ГРМ та/або механічного від`єднання від діючого газорозподілу. Після припинення газопостачання позивач залишилась такою, що не позбавлена технічної можливості в будь-який час поновити газоспоживання. У цьому випадку, незважаючи на встановлення заглушки на газовій трубі, об`єкт позивача вважається приєднаним до газорозподільної системи, а послуга надається відповідачем постійно. Суди правильно визначили, що газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, тому ігнорування вимог Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, а виконання цих Правил є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Провадження у суді касаційної інстанції
06 березня 2023 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.
14 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 31 липня 2018 року до аварійно-диспетчерської служби АТ "Дніпрогаз" надійшов виклик щодо відсутності газопостачання у будинку АДРЕСА_2 . Згідно з аварійною заявкою від 31 липня 2018 року № 1450 працівники АТ "Дніпрогаз" обстежили газопровід у будинку АДРЕСА_2 та виявили, що невідома особа перекрила кран на газопроводі - вводі в будинок.
Газопостачання припинено у зв`язку з ліквідацією аварії та проведенням ремонтно-відновлювальних робіт. Фахівці АТ "Дніпрогаз" встановили заглушку на газопроводі - вводі в будинок, що підтверджується актом від 31 липня 2018 року № 1115 про припинення газопостачання до квартир АДРЕСА_7 .
ОСОБА_1 28 вересня 2018 року подала заявку про відновлення газопостачання.
У відповіді АТ "Дніпрогаз" від 24 жовтня 2018 року зазначено, що оскільки індивідуальні відключаючи пристрої до кожної квартири відсутні, припинення газопостачання під час проведення робіт здійснюється на газовий стояк, що обумовлює можливість наступного відновлення газопостачання за умови надання доступу до всіх квартир на стояку. Газопостачання до квартир №№ 1- АДРЕСА_8 буде відновлено після надання доступу до всіх квартир будинку, усунення порушень та проведення опресування внутрішньобудинкового газопроводу.
Згідно з актами від 24 грудня 2020 року, від 22 квітня 2021 року, від 20 серпня 2021 року відсутній доступ працівника АТ "Дніпрогаз" до газових приладів, що перебувають у квартирах АДРЕСА_4 . Під час здійснення контрольного опресування повітрям системи газопостачання виявлена її негерметичність (падіння тиску), що унеможливлює відновлення газопостачання.
Відповідно до наданого розрахунку фінансового стану особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість за розподіл природного газу за період з січня 2020 року до вересня 2022 року становить 101,79 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, у частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У частині першій статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Предметом спору у справі є поновлення надання послуг із газопостачання та зобов`язання виключити безпідставно нараховану заборгованість.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, зокрема, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, у якій 31 липня 2018 року припинено газопостачання внаслідок аварії. У подальшому відповідач не відновив газопостачання, неодноразові звернення до нього залишилися без належного реагування, тому позивач тривалий час позбавлена можливості на нормальні умови життя.
Заперечуючи проти заявлених вимог, АТ "Дніпрогаз" зазначило, що воно забезпечує не лише фізичне транспортування газу до позивача, а і комплекс інших дій, які полягають у забезпеченні споживача (позивача) доступом до газорозподільної системи належної потужності на підставі укладеного між оператором ГРМ та споживачем договору. З огляду на те, що власники квартир АДРЕСА_4 не надали доступу представникам АТ "Дніпрогаз" для перевірки газопроводу на безпеку, а також на предмет відсутності витоків газу у точках підключення газового обладнання до діючого газопроводу, що є порушенням Правил безпеки систем газопостачання, то відсутні підстави для відновлення позивачу газопостачання.
У поясненнях на позовну заяву ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" вказувало, що відповідно до ліцензійних умов АТ "Дніпрогаз" виконує функції газорозподільного підприємства, зокрема облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з припинення та відновлення подачі природного газу, локалізації ліквідації аварійних ситуацій тощо. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не має стосунку до припинення газопостачання за адресою позивача.
У постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 200/7534/19 викладено висновок про те, що "відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем)".
У пункті 3 розділу I Правил постачання природного газу передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовʼязання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу III Правилпостачання природного газу).
Вказана правова норма кореспондує зі статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу", якою передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.