ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/106/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 (в частині визнання кредитором АТ "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 12661010,40)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 (в частині визнання кредитором АТ "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 12661010,40)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024
у справі №916/106/22
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пояркова В.О.
2. 11.03.2022 до Господарського суду Одеської області за вх.№3-126/22 від АТ "Райффайзен Банк" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 12 661 010,40 грн.
3. 15.08.2022 від боржника надійшов відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк", в якому визнаються вимоги на суму 1 772 115,76грн.
4. Також, 15.08.2022 арбітражним керуючим Поярковим В.О. надано відзив, згідно якого вимоги Банку визнаються у розмірі 4 962,00 грн. - І черга, 6 548 841,87 грн. - ІІ черга, 238 633,77 грн. - вимоги, що забезпечені заставою.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2023, окрім іншого, заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про визнання грошових вимог до боржника задоволено; визнано Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" кредитором ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 12661010,40 грн.
6. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 09.11.2023, зокрема: зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 887620, 00 грн.; Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 12661010,40 грн.
7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024:
Пункт 1, 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 по справі № 916/106/22 - скасовано частково та ухвалено в цій частині нове рішення.
" 1. Заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про визнання грошових вимог до боржника - задовольнити частково.
2. Визнати Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) кредитором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами на суму 7 646 102,70 грн. та 4 962, 00 грн. судового збору."
В іншій частині у задоволенні кредиторських вимог Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - відмовлено.
Пункт 4 ухвали Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 змінено та викладено у наступній редакції:
"Зазначити розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 7 646 102,70 грн. та 4 962, 00 грн. судового збору".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
8. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд:
1) Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 у справі №916/106/22 в частині задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк" щодо визнання кредитором ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 12 661 010,40 грн - скасувати;
2) Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі № 916/106/22 в частині встановлення та визнання кредитором АТ "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 12661010,40 грн загалом - скасувати.
3) Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/106/22 змінити.
4) Визнати кредиторські вимоги АТ "Райффайзен Банк" у справі № 916/106/22 про банкрутство ОСОБА_1 у такому розмірі:
- 4 962,00 грн - судовий збір, із включенням до першої черги;
- 70 853,51 грн - вимоги що забезпечені заставою обладнання відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року y справі № 2- 2371/10 у рамках кредитного договору №014/03-5/06-752 від 12 грудня 2006 року;
- 221 долар США, 07 центів - вимоги по всім видам пені, зменшені на 99,9 % відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2012 у справі № 1512/2-1112/11, за виконавчими листами № 2-1112/11, у рамках кредитних договорів №014\0027\84\37623 від 04.10.2005 та № № 014\0027\82\73539 від 20.04.2007.
9. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
9.1. При прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права порушено норми процесуального права та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду, а саме:
- Південно-західний апеляційний господарський суд застосував норму права без урахування висновку, який міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 916/401/18;
- судами порушено вимоги п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та не застосовано висновок, викладений у п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 щодо застосування вказаної норми права;
- не було зазначено ніяких правових аргументів на спростування доказів, наданих ОСОБА_1, що суперечить правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20;
- судами не був застосований до АТ "Райффайзен Банк" "підвищений стандарт доказування", суди не врахували всіх доводів та доказів сторін не дотримались обов`язку оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були всупереч висновку, викладеному у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18;
- судом апеляційної інстанції вчинено подвійне стягнення, всупереч ст. 61 Конституції України та без врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо застосування ст. 549, ч. 3 ст. 692, ч. 2 ст. 536 та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
9.2. Також Скаржник посилається на правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верхового Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 73), від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 80), від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28), від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 129) щодо застосування строку позовної давності.
9.3. Крім того, Скаржник просить суд врахувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 519/2-5034/11, в якій об`єднана палата зауважує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм. Вказує, що створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі та посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.02.2024 №311/2297/21.
9.4. Скаржник просить суд врахувати правові висновки викладені у п.п. 47, 48 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №240/4894/23 (щодо застосування принципу "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine"), у постанові від 23.11.2023 у справі №466/725/20 (щодо застосування принципу заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius)).
Відзиви
10. Від АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші заяви та клопотання
11. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
13. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
14. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" заявлено до визнання грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 у загальному розмірі 12 661 010,40 грн., які виникли у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за наступними кредитними Договорами: №014/0027/84/37623 від 04.10.2005, №0140027/82/73539 від 20.04.2007, №14/03-5/06-752 від 12.12.2006, №013/15-79/08-424 від 20.11.2008.
04.10.2005 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "АВАЛЬ" (правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Акціонерне товариство АТ "Райффайзен Банк") та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №014/0027/84/37623, за умовами якого Банком надано Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 64 000,00 дол. США, а Позичальник отримує кредит і зобов`язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору. Кредит надавався на строк 120 місяць - до 04 жовтня 2015 року. Кредитні кошти призначені для придбання квартири/будинку.
Сторони домовились, що за користування кредитом Позичальник сплачує банку проценти, що розраховуються на основі процентної ставки. На дату укладання договору розмір процентної ставки складав 12,5%. Умовами договору передбачено погашення кредиту шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів у розмірі 533, 33 дол. США, за рахунок яких здійснюється погашення щомісячних відсотків за користування кредитом та погашення частини кредиту.
Банк належним чином виконав взяті зобов`язання, видав позичальнику через касу 27-го Одеського відділення Банку кошти у сумі 64 000 дол. США - 04.10.2005 року.
У якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №014/0027/84/37623 від 04.10.2005р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено 04.10.2005р. договір поруки №014/0027/84/37623/1, за умовами яких ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0027/84/37623 від 04.10.2005.
Також, на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №014\0027\84\37623 від 04.10.2005, між Акціонерним поштово-пенсійним банком "АВАЛЬ" (правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки від 06.10.2005, посвідчений Горецькою В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №9292, за яким боржником передано в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно - квартира під номером АДРЕСА_2 . Вказана квартира складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 90,4 кв. метрів, у тому числі житловою площею 45,7 кв. метрів.
20.04.2007 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0140027\82\73539, за умовами якого Банком надано Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 72 318,00 дол. США, а позичальник отримує кредит і зобов`язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору. Кредит надався терміном на 120 місяців до 20.04.2017 року. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі.
Сторони домовились, що за користування кредитом Позичальник сплачує банку проценти, що розраховуються на основі процентної ставки. На дату укладання договору розмір процентної ставки складав 13,75%. Умовами договору передбачено погашення кредиту шляхом здійснення щомісячних фінансових рівних платежів у розмірі, визначеному у графіку погашення кредиту, який викладено у додатку №1 до кредитного договору.
Банк належним чином виконав взяті зобов`язання, видав позичальнику через касу 27-го Одеського відділення Банку кошти у сумі 72 318 дол. США - 20.04.2007 року.
У якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №0140027/82/73539 від 20.04.2007р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено 20.04.2007р. договір поруки №014/0027/82/73539/1, за умовами яких ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором №0140027/82/73539 від 20.04.2007р.
Також, для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №0140027/82/73539 від 20.04.2007 року, між AT "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки від 20.04.2007, посвідчений Горецькою В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №2976, за яким боржником передано в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно - квартира під номером АДРЕСА_2 . Вказана квартира складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 90,4 кв. метрів, у тому числі житловою площею 45,7 кв. метрів.
У заяві з грошовими вимогами Кредитор зазначає, що ОСОБА_1 свої обов`язки за договором кредиту не виконував з грудня 2008 року, а саме: щомісячно не здійснював часткове погашення кредитів за договорами №014/0027/84/37623 від 04.10.2005 та №0140027/82/73539 від 20.04.2007, не сплачував відсотки за користування кредитами, після відповідного повідомлення не повернув Банку кредитні кошти і не сплатив відсотки за користування кредитом.