ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
cправа № Б8/142-12 (911/3450/21)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю: ліквідатора ТОВ "ВІК -Р.С.Ф." Віскунова О.В.,
представників: АТ "Укрексімбанк" - Головіної О.І., ОСОБА_1. - Богомазова П.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В.
та АТ "Державний експортно-імпортний банк України"
на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024
у справі № Б8/142-12 (911/3450/21)
за позовом ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова Олександра Віталійовича
до громадянина України ОСОБА_1,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТ "Державний експортно-імпортний банк України",
про стягнення збитків у розмірі 1 324 530,00 грн.
в межах провадження в справі про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.".
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/142-12 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", боржник) про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 25.12.2012.
Постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 визнано ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Салатюка Д. В.
Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", повноваження ліквідатора боржника виконує арбітражний керуючий Віскунов Олександр Віталійович.
22.11.2021 на адресу суду від ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора - Віскунова О.В. (далі - позивач) надійшла заява про стягнення з громадянина України ОСОБА_1 (далі - відповідач) завданих збитків у розмірі 810 546,73 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказував на те, що відповідачем не виконано ухвалу Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12 про витребування від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." нерухомого майна та виданий на її виконання наказ, майно боржнику не передано, чим завдано позивачу збитки на суму вартості зруйнованого, не поверненого майна.
З посиланням на положення статей 22, 623, 1166, ЦК України, 224, 225 ГК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь 810 546,73 грн завданих збитків, розмір яких визначено згідно останніх інвентаризаційних актів майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", складених в 2015 році.
Господарський суд ухвалою від 26.01.2022 залучив до участі у справі Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - АТ "Укрексімбанк", третя особа).
Під час розгляду справи позивач заявою від 12.09.2022 № 12/09-22.1 збільшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 1 980 182,00 грн збитків, а в подальшому заявою від 13.10.2022 № 13/10-22.1 позивачем було зменшено позовні вимоги до суми 1 324 530,00 грн.
В поданій заяві від 13.10.2022 № 13/13-22.2 ліквідатор також навів додаткові підстави позовних вимог, просив стягнути з відповідача заподіяні збитки у розмірі 1 324 530,00 грн в рахунок відшкодування вартості майна, що незаконно вибуло з володіння позивача на підставі недійсності правочину, відповідно до положень статті 1213 ЦК України.
Третя особа в письмових поясненнях підтримує позов в повному обсязі, зазначаючи, що належним та ефективним способом захисту порушеного права власності у випадку, коли встановлено факт знищення, пошкодження або відсутності майна, яке підлягає витребуванню на користь власника є стягнення його вартості; в діях відповідача наявні усі необхідні умови цивільно-правової відповідальності, адже саме дії відповідача унеможливили виконання судового рішення господарського суду.
Відповідачем подано відзив на позов з посиланням на відсутність доказів того, що відповідачем отримано майно та завдано позивачу шкоду його неповерненням. Крім цього, зазначає, що ним придбано таке майно за ціною 80800,00 грн, в той час як позивачем оцінено збитки через зруйнування такого майна в сумі 810 546,73 грн. На підтвердження відповідності ринковим цінам визначеної суми вартості майна на дату його придбання, відповідачем надано копію висновку про ринкову вартість нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого станом на 13.02.2017 ринкова вартість спірного майна - 80800,00 грн.
Обставини справи, встановлені судами
27.05.2016 Товарною Біржею "Укрспецресурс" проведено аукціон (статус другий повторний) з продажу майна банкрута ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", на якому реалізовано майно банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 4 546 795,00 грн. За результатами проведеного 27.05.2016 аукціону переможцем торгів визнано ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд".
В подальшому, 27.05.2016 між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Салатюка Д.В. та переможцем аукціонних торгів ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Малим О.С., за номером 679 (надалі - "договір купівлі-продажу").
До складу цілісного майнового комплексу входять:
а) нежитлові будівлі загальною площею 49 733 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222910100:01:311:0023, 3222910100:01:311:0024, 3222986700:03:208:0004, 3222910100:01:324:0001, 3222910100:01:326:0006, 3222910100:01:326:0007, а саме: зазначене під літерою А-2 - нежитлова будівля; Б-2 - ТЕЦ котельна; В-2 - контора; Г - жом осушка; Д - вертикальні відстійники; Е - компресорна; Є - жомова вагова; Ж - цукровий склад; 3 - склад мішкотари; И - будівля електропункту; І - убиральня; ї - убиральня; К - адмінкорпус бурякопункт; Л - лабораторія сировини; М - склад запасного обладнання; Н - насосна станція промводзабезпечення; О - насосна станція техгосводопровода; П - киснева станція; Р - трансформаторна; С - насосні перекачки меляси; Т - будівля промводозабезпечення; У - авто гараж цеха механізованого; Ф - гараж для тракторів; X - шамотодробілка; Ц - будівля насосної подачі; Ч - сховище жому; Ш - пилорама; Щ - гараж для легкових автомобілів; Ю - матеріальні склади; Я - склад електрозапчастин; 1, А - склад (незавершене будівництво); 1, Б - прохідна; 1, В убиральня; 1, Г - ГРП; 1, Д - вагова; 1, Е - прохідна; 1, Є - убиральня; 1, Ж - навіс для дров; 1, З вагова з/д колії; 1, И - вагова; 1,1-убиральня; 1, ї - будівля завсклада; 1, К - склад ПММ; 1, Л - операторська ПММ; 1, М - насосна; 1, Н - градирня; 1,0- слюсарна майстерня; 1, П - теплиці 2шт.; 1, Р - склад цементу; 1, С - пожарне ДЕПО; 1, Т - будівля ДЕПО диспетчера; 1, У - будівля РБВ; 1, Ф - будівля бетонно розчинний вузол; 1, X - склад хімреактивів; 1, Ц - будівля кладова механіка; 1,4- мийка; 1, Ш - сауна; 1, Щ - вагова; 1, Ю - вагова; 1, Я - браковочна; 2, А - склад будматеріалів;
б) споруди (не внесені до витягу), основні засоби (інвентар, прилади та інструменти), техніка, транспортні засоби, запасні частини, машини та обладнання, детальний перелік яких зазначено в договорі купівлі-продажу. Цілісний майновий комплекс згідно цього ж переліку був переданий продавцем та прийнятий покупцем, згідно акту приймання-передачі від 27.05.2017.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 визнано недійсними результати проведеного Товарною біржею "Укрспецресурс" аукціону від 27.05.2016 з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", враховуючи те, що продаж майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." було здійснено з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що полягають в неузгоджених з приписами Закону діях, як замовника, так і організатора аукціону в сукупності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 ухвала Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі №Б8/142-12 залишена без змін.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2017 визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.05.2016 між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (код ЄДРПОУ 36263844) та ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" (код ЄДРПОУ 40435633), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Малим О.С., за № 679, яким було оформлено результати вищенаведеного аукціону з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." від 27.05.2016.
Під час розгляду справи за первісною заявою ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Віскунова О.В. до ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд", ОСОБА_2, ТОВ сільськогосподарського підприємства "Агро", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", про застосування наслідків недійсного правочину та витребування майна; за зустрічними позовними заявами ОСОБА_4, ТОВ СП "Агро", ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, встановлено, що ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" здійснило подальший продаж частини об`єктів нерухомості новим покупцям в тому числі ОСОБА_1 (ухвала Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, крім іншого, витребувано від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф" 173/1000 часток нерухомого майна - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (сто тридцять), загальною площею 2180,7 кв.м, а саме: гараж для легкових автомобілів площею 83,6 кв.м. позначений літерою "Щ-1" (зареєстрований в Державному реєстрі під літ. "Щ", реєстраційний номер 1170434632229), будівля електропункту площею 1096,7 кв.м, позначена літерою "И" (зареєстрований в Державному реєстрі під назвою будівлі електропунктур літ. "И", реєстраційний номер 1170434632229), матеріальні склади площею 982,9 кв.м, позначені літерою "Ю-1" (зареєстровані в Державному реєстрі під літ "Ю", реєстраційний номер 1170434632229), слюсарна майстерня площею 17,5 кв.м, позначена літерою " 1,О".
(з) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 26.06.2019 було видано наказ від 21.10.2020 про витребування від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." вищенаведених нежитлових будівель, який було передано ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." на примусове виконання приватному виконавцю;
(и) 28.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1;
(і) за результатами виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем було встановлено, що майно, яке підлягало поверненню за рішенням суду, повністю зруйновано та відсутнє, про що було складено постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. від 11.11.2021 ВП № НОМЕР_1 про повернення стягувану виконавчого документу без виконання;
(ї) згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "АПРАЙСЕЛ ЮА" про вартість майна, що підлягало витребуванню від відповідача та поверненню у власність позивача згідно ухвали Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, ринкова вартість майна станом на 20.07.2022 р. складає 1 324 530,00 грн без ПДВ;
Невиконання відповідачем ухвали суду та виданого на її виконання наказу, неповернення відповідачем майна, слугувало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення збитків на суму вартості зруйнованого, не поверненого майна відповідності до положень статті 1213 ЦК України.
Короткий зміст рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2023 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. до громадянина України ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ "Державний експортно-імпортний банк України", про стягнення збитків у розмірі 1 324 530,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався нормами чинного законодавства України, які регулюють питання відшкодування збитків, та виходив з того, що матеріали даної справи не містять документів, на підставі яких можна б було встановити дату зруйнування майна (втрати майна), яке господарський суд наведеною ухвалою витребував у відповідача на користь позивача, а саме, чи таке майно було зруйновано (втрачене) до постановлення вказаної ухвали (та набрання нею законної сили), тобто до того, як підстава, на якій було набуто відповідачем спірне майно відпала, чи - після постановлення вказаної ухвали (та набрання нею законної сили), що могло б свідчити про наявність в такому випадку протиправної поведінки відповідача, що призвела до понесення позивачем збитків, наявність саме вини відповідача, оскільки лише в такому разі останній мав би усвідомлювати, що вчиняє незаконні дії щодо майна, які призведуть до невиконання судового рішення про його витребування з чужого незаконного володіння.
Вказане, за висновками судів, свідчить про недоведеність позивачем наявності підстав для застосування такої відповідальності як стягнення з відповідача на користь позивача збитків, а саме, наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи), шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вину правопорушника.
При цьому, одночасно суд першої інстанції відмовив у застосуванні до спірних правовідносин положень статей 1212 - 1213 ЦК України зазначивши, що відсутність доказів визначення вартості спірного майна, яке було витребувано ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі №Б8/142-12 у відповідача на користь позивача, саме станом на момент розгляду місцевим судом справи про повернення майна, як того вимагають положення статті 1213 ЦК України, унеможливлювали застосування наведених положень цивільного законодавства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" і ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №Б8/142-12(911/3450/21) залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду першої про відмову ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. у задоволенні позову.
Короткий зміст касаційних скарг
До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулися ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. та AT "Укрексімбанк", просять скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вік-Р.С.Ф." завдані збитки у розмірі 1 324 530,00 грн.
ТОВ "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. в якості підстави оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи, що судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення не був врахований висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 915/940/18.
Також вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 236 ГПК України, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того зазначає про неправильне тлумачення судами норм статей 1212 та 1213 ЦК України, оскільки фактична наявність або відсутність спірного майна не можливо встановити на стадії судового розгляду про витребування майна із чужого незаконного володіння, а лише на стадії виконання рішення суду яке набрало законної сили, при цьому на стадії примусовому виконання рішення на підставі виданого судом наказу, якщо відповідач ухиляється від виконання рішення добровільно.
Позивач вказує про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.05.202 у справі №916/1952/17 та від 31.08.2022 у справі №761/4147/15-ц, згідно якого у частині першій статті 216 та в статті 1213 ЦК України закріплено обов`язок кожної зі сторін недійсного договору (набувача) повернути другій стороні (потерпілому) безпідставно набуте майно в натурі.
AT "Укрексімбанк" підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №Б8/142-12 (911/3450/21) зазначає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статей 1166, 1212 - 1213 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду:
- у справах з тотожними до даної справи предметом та підставами, а саме від 28.09.2020у справі № 583/3707/16-ц, від 10.10.2018у справі № 399/174/17, де було прийнято рішення про задоволення позовних вимог про стягнення вартості втраченого майна, яке попередньо було витребуваного у незаконного власника на підставі рішення суду;
- застосував положення статті 75 ГПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 19.12.2019 у справі №520/11429/17, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18.
Також підставою касаційного оскарження AT "Укрексімбанк" зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу - суд не дослідив зібрані у справі докази.
AT "Укрексімбанк" вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди в неповному обсязі дослідили зібрані у справі докази, не врахували всіх особливостей спірних правовідносин, не з`ясували всіх фактичних обставин справи, не надали оцінку усім доводам учасників справи, зокрема, не надали належної оцінки судовому рішенню про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння, яке є обов`язковим до виконання.
Крім того стверджує, що суд апеляційної інстанції не переглядав дану справу за наявними у ній доказами та не перевіряв законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги AT "Укрексімбанк", як того вимагає стаття 269 ГПК України; у постанові від 04.03.2024 апеляційний господарський суд всупереч приписам процесуального закону, а саме статей 267 -270, 275 ГПК України, не надав оцінки жодному доводу або аргументу Банку, наведеним в апеляційній скарзі у даній справі.
Позиція Верховного Суду
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду заявленого у межах справи про банкрутство позову про стягнення з відповідача заподіяних збитків у розмірі 1 324 530,00 грн. Вказану суму позивач кваліфікував як вартість безпідставно набутого відповідачем майна, яке неможливо повернути через його втрату (знищення), у зв`язку з невиконанням відповідачем ухвали від 26.06.2019 про витребування майна та виданого на її виконання наказу від 21.10.2020.
Як правову підставу для задоволення позовних вимог (з урахуванням заяви про додаткові підстави позовних вимог від 13.10.2022 № 13/13-22.2), зазначав статтю 216 ЦК України (реституцію), статті 1212 - 1213 ЦК України та обов`язок відповідача повернути позивачу безпідставно набуте ним майно на виконання ухвали про його витребування, а у разі неможливості (що підтверджується постановою приватного виконавця від 11.11.2021 ВП № НОМЕР_1) - відшкодувати вартість такого майна