ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/106/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024
у справі №916/106/22
за заявою ОСОБА_2
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Пояркова В.О.
2. Ухвалою суду від 11.08.2022, серед іншого, прийнято заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 877620 грн.
3. Кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, тим що, 22.03.2018 ОСОБА_1 передав у борг ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 30000 дол. США., що підтверджується розпискою ОСОБА_2 . Згідно умов розписки ОСОБА_2 отримані від кредитора грошові кошти позичальник повинен був повернути у строк до 01 жовтня 2021 року.
4. Однак, Боржником ОСОБА_2 отримані грошові кошти не повернуто, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 30000 дол. США, що еквівалентно сумі 887620,00 грн. на момент подання заяви про визнання грошових вимог.
5. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 09.11.2023, зокрема:
- заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника - задоволено.
- визнано ОСОБА_1 кредитором ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 887620, 00 грн.
- в задоволенні клопотання АТ "Райффейзен Банк" про призначення судової експертизи - відмовлено.
- зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 887620, 00 грн.; Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами на суму 12661010,40 грн.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі №916/106/22 - скасовано в частині визнання ОСОБА_1 кредитором ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог у розмірі 887620, 00 грн до боржника - відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
7. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №916/106/22, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 в частині визнання ОСОБА_1 кредитором ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 887620, 00 грн залишити в силі.
8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
8.1. При прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції:
- не було зазначено ніяких правових аргументів на спростування доказів, наданих скаржником, що суперечить правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20;
- порушено норми процесуального права - ч. 3 ст. 13, ст.ст. 73, 74 ГПК України;
- зазначено, що скаржником не було надано доказів, які б підтвердили реальність передачі грошових коштів ОСОБА_2 за розпискою, що суперечить постанові Верховного Суду України від 13.12.2017 у справі № 309/3458/14-ц;
- не було прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.10.2022 у справі № 357/13488/18 щодо застосування ст. 204 ЦК України.
Відзиви
9. Від АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші заяви та клопотання
10. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
До Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№ 3-121/22 від 03.03.22р.) ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника на суму 877620 грн.
Обґрунтування кредиторських вимог ОСОБА_1 :
22.03.2018 ОСОБА_1 передав у борг ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 30000 дол. США., що підтверджується розпискою ОСОБА_2 .
Згідно умов розписки ОСОБА_2 отримані від кредитора грошові кошти позичальник повинен був повернути у строк до 01 жовтня 2021 року.
Однак, Боржником ОСОБА_2 отримані грошові кошти не повернуто, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 30000 дол. США, що еквівалентно сумі 887620,00 грн. на момент подання заяви про визнання грошових вимог.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 за звітний рік: у 2011р. сума фактичного заробітку - 55830,27 грн., у 2012 році сума фактичного заробітку 74388,84 грн.; за 2013 р. - сума фактичного заробітку 85525,98 грн.; у 2014р. сума фактичного заробітку - 141379,01 грн.; у 2015р. сума фактичного заробітку - 162827,87 грн.; у 2016р. сума фактичного заробітку - 355103,11 грн., у 2017р. сума фактичного заробітку 416267,09 грн.; у 2018р. сума фактичного заробітку - 474 968,97 грн.; у 2019р. сума фактичного заробітку 476149,04 грн.; у 2020р. сума фактичного заробітку - 482716,61грн.; у 2021р. сума фактичного заробітку 19875,78 грн.
Місцевий господарський суд при розгляді заяви встановив, що ОСОБА_1 надані достатні докази наявності доходів, отриманих з офіційних джерел, в розмірі позики наданої боржнику ОСОБА_2 та дійшов висновку про наявність простроченого зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за розпискою від 22.03.2018 у сумі 30 000 дол. США, що еквівалентно 887620 грн. на момент подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
14. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
15. У постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 викладено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.