УХВАЛА
29 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 727/9565/22
провадження № 14-64цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постановуЧернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Кулянди М. І.
у справі
за позовомОСОБА_1
до ОСОБА_2
про поділ спільного майна подружжя,
УСТАНОВИЛА:
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
2. Позов мотивувала тим, що в період перебування в шлюбі сторони набули у власність транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який ОСОБА_2 відчужив без її згоди у серпні 2022 року.
3. Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 компенсацію 1/2 вартості автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, що за її розрахунком становить 743 500,00 грн.
4. Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року у складі судді Гавалешка П. С. позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, в сумі 743 500,00 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 7 435 грн.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 розпорядився спільним майном на власний розсуд без згоди другого з подружжя та не в інтересах сім`ї.
6. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року змінено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, в сумі 320 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 563,73 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визначив ринкову вартість спірного майна на підставі звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Проф плюс експерт" від 06 жовтня 2022 року, який складено без проведення безпосереднього огляду автомобіля. За відсутності інших доказів вартості спірного транспортного засобу розмір грошової компенсації, на переконання апеляційного суду, підлягав визначенню відповідно до ціни, вказаної у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (640 000,00 грн).
8. Не погодившись із таким висновком апеляційного суду, позивачка у грудні 2023 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц та від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15.
10. Зазначає також, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про невідповідність звіту про оцінку автомобіля вимогам законодавства України та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення електронних доказів, що містили відомості про ринкову вартість спірного автомобіля (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівці.
12. 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору, в якій зазначила, що за подання касаційної скарги сплатила судовий збір у подвійному розмірі, а тому на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" просила постановити ухвалу про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 14 870,00 грн.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2024 року справу прийнято та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
17. Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово.
18. Водночас у процесі вирішення питання про повернення судового збору за клопотанням ОСОБА_1 . Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду звернув увагу, що в суді касаційної інстанції склалися різні підходи до визначення кількісного складу суду, який постановляє відповідну ухвалу.
19. Зокрема, ухвалу про повернення судового збору постановлено одноособово суддею-доповідачем у справах № 344/18282/19
(провадження № 61-1141св22), № 203/3204/17 (провадження № 61-14391ск21), № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22), № 686/26971/21 (провадження № 61-6983ск22), № 729/252/21 (провадження № 61-96св22).
20. Натомість у справах № 757/44316/19 (провадження № 61-11661св22), № 314/1418/21 (провадження № 61-2898св23), № 732/5/22 (провадження № 61-10805св22), № 761/45802/18 (провадження № 61-19870св21) ухвалу про повернення судового збору постановлено таким же кількісним складом суду, який прийняв постанову по суті спору.
21. З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав наявними підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка справу повернула для розгляду відповідній колегії суддів з посиланням на те, що кількісний склад суду при вирішенні питання про повернення судового збору є різним також і в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
22. З огляду на наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виснував про наявність виключної правової проблеми, яка не може бути вирішена в межах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та зазначив, що судове рішення Великої Палати Верховного Суду необхідне для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики, оскільки порушене процесуальне питання має виняткове значення, адже йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і яке ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією.
23. Обґрунтовуючи якісний критерій для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявності виключної правової проблеми, Касаційний цивільний суд указав, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та передбачає, що такий суд має бути "встановленим законом". Важливість цієї правової проблеми, на переконання Касаційного цивільного суду, підтверджується й тим, що питання визначення кількісного складу суду в інших процесуальних аспектах уже було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19 жовтня 2023 року у справі № 990/83/23, провадження № 11-106заі23, та від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, провадження № 14-126цс20).
24. На обґрунтування кількісного критерію виключної правової проблеми в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено, що в поточному році до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло 633 заяви про повернення судового збору, а за весь період діяльності цього суду кількість таких заяв становить 11 761.