ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 303/319/20
провадження № 61-400св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє ОСОБА_3,
треті особи: Служба у справах дітей Мукачівського міськвиконкому, Орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Куцкіра Ю. Ю., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Мукачівського міськвиконкому, Орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації, про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном.
Позовна заява АТ "Альфа-Банк" мотивована тим, що 18 березня 2019 року відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію за Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", право власності на предмет іпотеки, зокрема будинок АДРЕСА_1 .
Підставою для реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк" було застереження в іпотечному договорі від 05 жовтня 2007 року № 305/148-Ж-07, яке передбачало передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. У зв`язку з цим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, втратили право власності на будинок і право користування ним. Однак зазначені особи зареєстровані та продовжують проживати у цьому будинку без будь-яких правових підстав.
При цьому малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у спірному житловому будинку були зареєстровані після укладення договору іпотеки від 05 жовтня 2007 року.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було надіслано письмову вимогу про добровільне виселення, однак її було залишено без реагування. Зазначене створює перешкоди у здійсненні законних прав АТ "Альфа-Банк", який не може вільно користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном.
Ураховуючи викладене, АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", просило суд:
- зняти з реєстрації в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 ;
- визнати такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, у задоволенні позову АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що право власності на спірний житловий будинок зареєстровано за позивачем на підставі іпотечного застереження, такий житловий будинок до набуття позивачем права власності на нього був предметом іпотеки.
Вимога позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком, у разі її задоволення, має фактичним наслідком позбавлення відповідачів права на житло та відповідно їх виселення.
Визначальним при вирішенні питання про те, чи існують підстави для виселення осіб, які проживають у жилому приміщенні, яке було передано в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань, є встановлення обставини, за які кошти придбано іпотечне майно. Якщо іпотечне майно придбано за особисті кошти позичальника, а не за рахунок кредиту, то виселення таких громадян можливе лише з одночасним наданням іншого постійного житла.
Оскільки спірний будинок набутий відповідачами у власність не за рахунок отриманих кредитних коштів, а належить їм згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок та надвірні споруди, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Великолучківської сільської ради від 12 жовтня 2001 року № 45, а право власності зареєстроване 14 лютого 2002 року, тому фактичним наслідком позбавлення відповідачів права на житло є, відповідно, їх виселення, однак у даному випадку немає достатніх підстав для виселення відповідачів зі спірного будинку без надання іншого житла, у зв`язку з чим вимога про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задоволенню не підлягає, а відтак не підлягає задоволенню похідна вимога про зняття з реєстрації.
Позивач не навів правових підстав і обставин для виселення відповідачів без надання іншого житла, та не довів наявності у відповідачів у власності іншого житла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2023 року АТ "Сенс Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило суд скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що відповідачі батьки малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були зареєстровані в іпотечному будинку на момент реєстрації іпотеки, а зареєструвалися після укладення іпотечного договору без згоди іпотекодержателя, чим порушили вимоги договору іпотеки та права іпотекодержателя.
Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Підставою касаційного оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17 (провадження № 14-391цс19), від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19 (провадження № 14-109цс22) та у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 317/725/16-ц (провадження № 61-3766св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що спірний будинок був придбаний за особисті кошти позичальника, а не за кредитні кошти, тому відсутні підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним будинком до моменту їх виселення та надання їм іншого постійного житла. Отже, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У січні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 жовтня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_8 укладено договір кредиту № 305/150-Ж-07, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн, строком до 04 жовтня 2017 року (а. с. 6-9).
Для забезпечення виконання зобов`язання позичальника за цим кредитним договором 05 жовтня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 . ОСОБА_8 укладено іпотечний договір № 305/148-Ж-07, згідно з яким іпотекодавці передали в іпотеку Банку нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 10-12).
З цього договору випливає, що право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (іпотекодавців) на житловий будинок АДРЕСА_1 виникло на підставі рішення виконавчого комітету Великолучківської сільської ради від 12 жовтня 2001 року № 45, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на житловий будинок та надвірні споруди, та 14 лютого 2002 року зареєстровано право власності.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 березня 2019 року № 160059961 власником житлового будинку АДРЕСА_1 з 12 березня 2019 року є АТ "Укрсоцбанк" (а. с. 14, 15).
У порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки державним реєстратором 18 березня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію за АТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого надалі було АТ "Альфа-Банк") права власності на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1 .
Підставою для реєстрації права власності за Банком було застереження в іпотечному договорі від 05 жовтня 2007 року № 305/148-Ж-07, яке передбачало передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Згідно з відомостями про зміну типу акціонерного товариства від 09 серпня 2018 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне, а також змінено найменування акціонерного товариства з ПАТ "Альфа-Банк" на АТ "Альфа-Банк" (а. с. 18).
Відповідно до рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк" є АТ "Альфа-Банк" (а. с. 25-30).
20 серпня 2019 року АТ "Альфа-Банк" надіслало ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 письмову вимогу про добровільне виселення (а. с. 16, 17). Однак відсутні відомості щодо вручення цієї вимоги.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05 червня 2020 року № 02-26/619 орган опіки та піклування вважає недоцільним визнання малолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 (а. с. 71).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ "Сенс Банк" не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.