ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 139/261/23
провадження № 61-12015 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - фермерське господарство "Інтер Агро";
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Зернофарт",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спесивцева Вадима Валерійовича на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Берегового О. Ю., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Інтер Агро" (далі - ФГ "Інтер Агро"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (далі - ТОВ "Зернофарт"), про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява обґрунтована тим, що він є власником земельної ділянки, площею 1, 8382 га, кадастровий номер 0522885900:05:001:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Роздолівського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
09 грудня 2016 року між ним і ТОВ "Інтер Агро" укладено договір оренди землі вказаної земельної ділянки строком на 10 років.
Державна реєстрація речового права (права оренди) проведена 27 грудня 2016 року державним реєстратором Управління економіки Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області Деруном В. Л.
Вважає, що укладений договір оренди землі не містить істотні умови, які передбачені в абзаці четвертому частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", а саме: відсутня нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, не зазначено розмір орендної плати, індексації, що є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 09 грудня 2016 року, укладений між ним та ФГ "Інтер Агро" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1, 8382 га, кадастровий номер 0522885900:05:001:0029, на підставі якого зареєстровано інше речове право (право оренди) за ФГ "Інтер Агро" 27 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право 18538462.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 09 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Інтер Агро" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1, 8382 га, з кадастровим номером 0522885900:05:001:0029, на підставі якого 27 грудня 2016 року за № 18538462 зареєстровано інше речове право (право оренди) за ФГ "Інтер Агро".
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щов оспорюваному договорі оренди землі від 09 грудня 2016 року відсутні істотні умови (розмір орендної плати), що унеможливлюєобчислення її розміру, зокрема, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі, індексу інфляції тощо, які є невід`ємною складовою орендної плати, отже порушує права власника земельної ділянки на отримання орендної плати та є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу ФГ "Інтер Агро" задоволено.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, які визначені у статті 15 Закону України "Про оренду землі", оспорюваний договір укладений в письмовий формі, підписаний сторонами, зареєстрований у встановленому законом порядку, що не заперечується позивачем та відповідачем, та зважаючи на те, що позивач не обґрунтував, як порушуються його права як орендодавця, у чому полягають ці порушення, відсутні передбачені статтями 203, 215 ЦК України, підстави для визнання правочину недійсним.
За таких обставин доводи позивача, що оспорюваний договір оренди землі не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов, є безпідставними та спростовуються змістом договору оренди, якому суд першої інстанції не надав належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Спесивцев В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року й залишити в силі рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 282/180/20, від 11 травня 2023 року у справі № 359/5535/17 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); не дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 139/261/23 із Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інтенції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1, як на підставу заявлених позовних вимог, посилався на те, що за умовами оспорюваного договору оренди землі від 09 грудня 2016 року сторони не дійшли згоди щодо його істотних умов, зокрема, щодо розміру орендної плати, оскільки у договорі не зазначена нормативно-грошова оцінка землі, що унеможливлює визначення конкретного розміру орендної плати та проведення її індексації.
Крім того, поза увагою апеляційного суду залишились обставини щодо нарахування позивачу щорічно різного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, що свідчить про те, що розрахунок орендної плати проводився на власний розсуд орендаря; відсутність доказів нарахування та виплати орендної плати з урахуванням індексації та неможливість за таких обставин обчислення орендної плати з урахуванням відповідної індексації свідчить про неузгодженість такої істотної умови, як розмір орендної плати.
Водночас, судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1, 8382 га, кадастровий номер 0522885900:05:001:0029, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 06 червня 2002 року, виданим на підставі рішення 14 сесії 3 скликання Роздолівської сільської ради народних депутатів від 26 вересня 2001 року, та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 323377609 від 20 лютого 2023 року, згідно якої право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано 27 грудня 2016 року (а. с. 12, 19-21).
09 грудня 2016 року між ним і ФГ "Інтер Агро" укладено договір оренди землі вказаної земельної ділянки строком на 10 років (а. с. 13-17).
27 грудня 2016 року державним реєстратором Управління економіки Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області Деруном В. Л. за № 18538462 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522885900:05:001:0029 на підставі договору оренди земельної ділянки без номера від 09 грудня 2016 року за ФГ "Інтер Агро" строком на 10 років (а. с. 20-21).
Пунктом 4.1. договору оренди землі від 09 грудня 2016 року встановлено, що розмір орендної плати у рік становить 5 % від нормативно-грошової оцінки.
Відповідно до витягу № НВ-9906850772023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 06 лютого 2023 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0522885900:05:001:0029 становить 34 722, 32 грн (а. с. 18).
З врахуванням встановленого у договорі розміру орендної плати (5 % у рік від нормативно-грошової оцінки), грошовий еквівалент орендної плати складає 1 736, 12 грн.
10 липня 2021 року державним реєстратором Іванівської сільської ради Вінницької області Заремба С. В. за № 42995294 зареєстровано інше речове право - право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 0522885900:05:001:0029 на підставі договору суборенди від 05 листопада 2020 року № 2-70, укладеного між ФГ "Інтер Агро" та ТОВ "Зернофарт" .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Спесивцева В. В. - задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.