ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 759/8860/21
провадження № 61-12306св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана представником Щербаковим Віктором Захаровичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року у складі судді Журибеди О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року у складі колегії суддівСтрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 16 серпня 2008 року між сторонами був укладений шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_5
12 березня 2013 року шлюб між сторонами розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва (справа № 2608/20130/12).
Після розлучення сторони деякий час проживали разом, продовжували вести спільне господарство до 2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та відповідачки народилася дочка ОСОБА_6 .
У зв`язку з тим, що під час народження дочки позивач перебував за межами м. Києва запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зроблено зі слів відповідачки.
Позивач бере участь у житті обох дітей з того часу, як він не перебуває у стосунках з відповідачкою, цікавиться моральним та фізичним станом дітей, надсилає кошти для утримання дітей на особовий рахунок відповідачки.
Зазначає, що є батьком дитини ОСОБА_6, про те відповідачка від добровільного визнання батьківства відмовилася та чинить йому перешкоди у спілкуванні батька з дитиною.
Така ситуація не відповідає інтересам дитини, якій потрібно регулярне спілкування з батьком.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати факт його батьківства стосовно ОСОБА_6, зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди йому у спілкуванні з дитиною та визначити спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом встановлення днів зустрічі з правом прогулянок містом, відвідування дитячих розважальних закладів, не порушуючи при цьому режиму дня дитини, а саме: щотижня з 10 год суботи до 10 год неділі за місцем зареєстрованого та фактичного проживання батька; спілкування та зустрічі батька з дитиною за місцем проживання батька протягом всього дня у святкові дні: День народження дитини, Новий рік, Різдво Христове, Пасха (Великдень) кожного непарного року; у період осінніх, зимових, весняних, літніх канікул - 50 % канікул; у будь-який інший час, день чи період року за бажанням дитини та за домовленістю з матір`ю дитини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано факт батьківства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, що видане Оболонським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 21 липня 2017 року, актовий запис № 1227.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, щосистематичне та неодноразове ухилення відповідачки від проведення судово-медичної генетичної експертизи шляхом нез`явлення її до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів та нез`явлення в судові засідання свідчить про її небажання отримати висновки щодо походження дитини та дає суду можливість визнати факт, який вона заперечує, і підстави встановити походження дитини від позивача, виходячи з інтересів дитини. Місцевий суд також врахував психологічне значення для дитини рішення суду про визнання батьківства, оскільки завдяки цьому рішенню дитина одержує можливість реалізувати своє природне право знати свого батька. Завдяки йому утверджується природний обов`язок батька турбуватися про своїх нащадків.
Заявлена позивачем вимога про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною
є передчасною і не може бути вирішена одночасно із вимогою про визнання батьківства, так як суд не здійснює захист прав, які на час звернення до суду порушені не були, оскільки юридичний статус батька позивач набуде лише після набрання цим судовим рішенням суду законної сили.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_2 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання батьківства.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року рішення суду першої інстанції в оскарженій частині залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевий суд всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні дослідив усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надав їм правильну оцінку.
Апеляційний суд врахував, що у справі призначалася судово-медична генетична експертиза для встановлення біологічного батьківства позивача, проте ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_6 не з`являлися для забору біологічних зразків для проведення вказаної експертизи, що унеможливило її проведення, і це свідчить про ухилення відповідачки від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
Нез`явлення відповідачки разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-медичної генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оспорювання батьківства.
Суд першої інстанції вжив належних процесуальних заходів з метою проведення судово-медичної генетичної експертизи та забезпечення участі відповідача разом із дитиною у її проведенні.
Відповідачка не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини. Вказані дії та бездіяльність відповідачки, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали апеляційному суду можливість визнати факт та встановити, з урахуванням інших доказів походження дитини від позивача.
Визнання позивача батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 відповідає інтересам малолітньої дитини. Негативних наслідків для дитини суд апеляційної інстанції не встановив.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання батьківства і аргументи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.
Апеляційний суд врахував, що 04 травня 2023 рокумісцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що кореспонденція, адресована ОСОБА_2, в якій містилась судова повістка про призначення справи на 04 травня 2023 року, повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Разом із тим апеляційний суд врахував, що ОСОБА_2 була обізнана про розгляд справи в суді, подавала заперечення на позовну заяву, на клопотання щодо призначення судово-медичної генетичної експертизи, а тому колегія суддів вважає, що відповідачка свідомо ігнорувала виклики суду як у судові засідання так і виклики до експертної установи, зловживаючи своїми процесуальними правами.
Крім того, ОСОБА_2 до апеляційного суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, що свідчить про її небажання надавати ті чи інші докази щодо спростування позовних вимог позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Щербаков В. З. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про залишення без задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що місцевий та апеляційний суд в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, частина перша статті 109 ЦПК України), викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 202/12397/14-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 24 жовтня 2019 року у справі № 2-1125/11, від 28 жовтня 2019 року у справі № 639/86/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 462/659/13-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 757/26284/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 758/3340/17, від 11 червня 2020 року у справі № 344/6728/17, від 31 серпня 2022 року у справі № 463/8859/20, від 18 листопада 2020 року у справі № 159/3926/18, від 02 серпня 2023 року у справі № 450/1805/20, від 02 серпня 2023 року у справі № 2-283/09.
Також у касаційній скарзі заявниця як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; суд не дослідив зібрані у справі докази).
Зокрема вказує на те, що місцевий суд розглянув справу за її відсутності, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, однак апеляційний суд не надав цьому оцінки. Також заявниця вважає, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що вона ухилялася від проведення експертизи.
Провадження у суді касаційної інстанції
08 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено ОСОБА_2, в інтересах якої діє Щербаков В. З., у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року.
Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
23 листопада 2023 року матеріали цивільної справи № 759/8860/21 надійшли до Верховного Суду.
03 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_1 адвокат Бабенко Я. В. у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 серпня 2008 року між сторонами укладений шлюб, який розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року (справа № 2608/20130/12).
За час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ народилася ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21 липня 2017 року, виданим Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, де зазначено матір`ю дитини ОСОБА_2, а батьком дитини ОСОБА_1 .
Державна реєстрація народження дитини ОСОБА_6 проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини записуються за її вказівкою, що не заперечувала і відповідачка, зазначаючи такі обставини у відповіді на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року призначено у справі судово-медичну генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи.
На вирішення експертизи поставлено таке питання: чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_6 .?
За повідомленням про неможливість проведення експертизи згідно з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва суду від 05 липня 2022 року, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_6 на неодноразові призначення дати відібрання зразків крові не з`явилася, що унеможливило проведення експертизи (т. 1, а. с. 166).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.