ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
справа № 317/722/19
провадження № 51-7704км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080230000689, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Самбора Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Короткий зміст історії справи
За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 26 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено цивільні позови потерпілих і ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", питання стосовно речових доказів та судових витрат.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасовано, ухвалено вирок, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. В іншій частині вирок районного суду залишено без змін.
Захисник засудженого звернувся в суд касаційної інстанції зі скаргою, у якій не погоджується з вироком апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 29 травня 2018 року приблизно о 18:25, керуючи автомобілем "Honda CR-V", д.н.з. НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині автодороги Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь зі сторони м. Запоріжжя в напрямку м. Дніпра на території Запорізького району Запорізької області. У цей же час у зустрічному напрямку рухався автомобіль "Tоyota Camry", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, в салоні якого як пасажир перебувала ОСОБА_9 . Під час руху на 462 км вказаної автодороги, поблизу с. Веселого Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_6, завершуючи маневр обгону транспортного засобу, який рухався попереду нього в попутному напрямку, допустив занос керованого ним автомобіля, подальший виїзд на смугу зустрічного руху та розділювальну смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем "Tоyota Camry" під керуванням водія ОСОБА_8 .
Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п. 10.1, п.п. "г" 12.6, п.п. "б" 12.9 Правил дорожнього руху. Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 10.1 цих Правил з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Tоyota Camry" ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі і тяжкі, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у лікарні, а водій ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість.
Захисник стверджує, що апеляційний суд своїх висновків щодо скасування вироку районного суду та неправильного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України належним чином не мотивував. Також указує, що у районному суді потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання засудженого, тому вважає, що відповідно до норм КПК України потерпілий ОСОБА_8 не міг оскаржувати в апеляційному порядку ті обставини, які визнав у суді першої інстанції, тобто щодо м`якості покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Мотиви Суду
Доводи захисника щодо суворості покарання та щодо необґрунтованості призначеного засудженому покарання у виді реального позбавлення волі колегія суддів вважає неспроможними, виходячи з такого.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим
та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону в повній мірі дотримався.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей і принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.