ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2024 року
м. Київ
справа № 686/15922/23
провадження № 61-4051св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
ОСОБА_2 вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого його майно, зокрема 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький,Хмельницька обл., успадкував та набув у власність його син (брат позивача) ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4, його дочка ОСОБА_1, успадкувала та зареєструвала своє право власності на 5/6 часток спірної земельної ділянки.
ОСОБА_2 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_5 і на підставі заповіту він є спадкоємцем усього майна після смерті матері.
Позивач посилався на те, що після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, набула право на спадкове майно, а саме на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, оскільки на момент його смерті була зареєстрована та проживала із спадкодавцем на АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 вказував, що 20 вересня 2017 року, в межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, подала заяву про прийняття спадщини.
Позивач зазначав, що в червні 2023 року звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І. А. із письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 5/12 (1/2 від 5/6) частки земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813. Проте, у письмовій відповіді нотаріус вказала, що видача свідоцтва є неможливою, оскільки на 5/6 часток земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, Перша Хмельницька державна нотаріальна контора 05 листопада 2019 року видала свідоцтво про право на спадщину на одного спадкоємця - ОСОБА_1, хоча після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом першої черги були: його дочка ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_5, яка згідно з статтею 1268 ЦК України прийняла спадщину фактично, оскільки постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї.
ОСОБА_2 звертав увагу на те, що Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, видаючи 05 листопада 2019 року свідоцтво про право на спадщину на одного із спадкоємців ОСОБА_1, не перевірила факт наявності ще одного спадкоємця ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину, а також зверталася із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін.
Враховуючи викладене ОСОБА_2 просив: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серії НОА № 560998 від 05 листопада 2019 року, яке видане Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, в частині спадкування ОСОБА_1 5/12 (1/2 з 5/6) часток земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, яка знаходиться за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький, Хмельницька обл., які підлягали спадкуванню ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 5/12 (1/2 з 5/6) часток вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року у складі судді Павловської А. А. в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_5 не містять письмової заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину та відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема й викладеної у формі постанови, а тому, на думку суду, заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачеві ще не було в установленому законом порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майно.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину серії НОА № 560998 від 05 листопада 2019 року, що видане державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори, в частині спадкування ОСОБА_1 5/12 часток земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, що розташована за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький, Хмельницька обл. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 листопада 2019 року в частині спадкування ОСОБА_1 5/12 часток земельної ділянки порушує права ОСОБА_2, як спадкоємця ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і яка була спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, а тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину серії НОА № 560998 від 05 листопада 2019 року щодо спадкування ОСОБА_1 5/12 часток земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813.
З огляду на вищевказане, помилковим є висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача до суду із такою позовною вимогою та за відсутності звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813.
Позивач не пропустив строк звернення до суду, адже про своє порушене право ОСОБА_2 дізнався 14 червня 2023 року, отримавши від приватного нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 на 5/12 часток земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
11 квітня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні мав застосувати висновки, які викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20.
Заявник вказує, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом у цій справі.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
ОСОБА_2 вказує, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки строки продовжувалися у зв`язку з карантином.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, батько позивача і дід відповідача, яка є племінницею позивача (а. с. 8).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 березня 2016 року, реєстраційний № 3-564, спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_3 - 5/6 земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, розташованої на території СТ "Хмельницькагропроект" м. Хмельницький Хмельницької обл. є його син ОСОБА_4 (а. с. 9).
Ця обставина також підтверджується даними витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 03 березня 2016 року № 43153107 та даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 03 березня 2016 року № 54495395 (а. с. 10, 11).
На іншу 1/6 частки земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький, Хмельницька обл., що є спадковим майном після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, оформила спадкові права, отримавши 20 вересня 2017 року свідоцтво про право на спадщину та зареєструвавши свої права, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 20 вересня 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 20 вересня 2017 року (а. с. 19, 20).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04 квітня 2017 року серії НОМЕР_1 (а. с. 12).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину від 05 листопада 2019 року серії НОА № 560998 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 14 червня 2023 року № 335686780 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький, Хмельницька обл., успадкувала ОСОБА_1 та зареєструвала своє право власності на зазначену нерухомість (а. с. 14).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 січня 2019 року серії НОМЕР_2 (а. с. 15).
07 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І. А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак отримав відмову, викладену у формі листа від 14 червня 2023 року № 4802-14, з посиланням на те, що хоча спадкоємцями спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за законом першої черги є: його дочка ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_5, яка згідно статті 1268 ЦК України прийняла спадщину фактично, оскільки постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї. Однак 05 листопада 2019 року видано свідоцтво про право на спадщину на 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, за адресою: СТ "Хмельницькагропроект", м. Хмельницький, Хмельницька обл., лише на одного спадкоємця - дочку ОСОБА_1, тому видача свідоцтва на 5/12 часток вищевказаної земельної ділянки є неможливою та рекомендовано для відновлення порушеного права та захисту прав на спадщину звернутися до суду(а. с. 18, 22).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").