ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 375/1279/23
провадження № 61-2901св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області,
треті особи:Рокитнянська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучера Віталія Миколайовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доРокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - Рокитнянська селищна рада), в якому просив суд визнати за ним право на 1/2 частки земельної частки (пай) у колишньому СГАТ "Ольшаниця" с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області у порядку спадкування за законом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року, ухваленим у складі судді Чорненької О. І., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 15 січня 2024 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року у цій справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження, а ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали суду від 30 січня 2024 року та не зазначив належних обставин для поновлення строку на апеляційне оскарженнярішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справунаправити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 отримав копію рішення суду першої інстанції від 09 листопада 2023 року лише 08 січня 2024 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, а тому з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інформація, яка міститься в довідці про доставку електронного листа 08 грудня 2023 року на електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає дійсності, оскільки позивач жодних документів з Рокитнянського районного суду Київської області на цю електронну адресу не отримував.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що копія рішення суду від 09 листопада 2023 року надіслана на електронну адресу ОСОБА_1, не врахував, що пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а не електронної пошти.
ОСОБА_1 не зареєстрований у підсистемі "Електронний суд", матеріали справи доказів такої реєстрації не містять. У матеріалах справи також відсутня заяви (клопотання) позивача про надсилання йому копій судових рішень на електронну пошту, вказану у позовній заяві.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року представник Рокитнянської селищної ради подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2024 року справу призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року в справі № 524/11220/21 (провадження № 61-6716св23)).
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
У справі, яка переглядається, 09 листопада 2023 року Рокитнянський районний суд Київської області ухвалив рішення у цій справі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 15 січня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій також просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року та поновити пропущений строк, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення суду він отримав 08 січня 2024 року, а тому був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.