ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 761/636/21
провадження № 61-16610св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро", ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Притули Н. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2021 року ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", банк), Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" (далі - КП "Реєстраційне бюро"), ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної О. С. (далі - приватний нотаріус КМНО Саваріна О. С.), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування рішення державного реєстратора.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що 10 травня 2007 року між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ним укладений договір кредиту, за умовами якого він отримав кредит у сумі 167 531,00 доларів США зі строком повернення - до 09 травня 2032 року.
Позивач указував, що виконання зобов`язань за договором кредиту від 10 травня 2007 року він забезпечив майновими правами на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 . Зазначав, що після отримання свідоцтва про право власності на квартиру, будь-яких додаткових угод з банком не укладав.
19 вересня 2019 року, у зв`язку із виникненням заборгованості за кредитним договором, державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" прийняв рішення, згідно з яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за АТ "Укрсоцбанк". Оскаржуване рішення реєстратора суперечить положенню статті 37 Закону України "Про іпотеку", оскільки не було визначено вартість іпотечного майна на момент його набуття банком.
22 листопада 2019 року банк та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу, згідно з яким власником спірної квартири став ОСОБА_4 .
Позивач вважав дії банку щодо звернення стягнення на іпотечне майно (його квартиру) незаконними, оскільки на момент вчинення реєстраційних дій діяв Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", однак банк всупереч дії вказаного Закону звернув стягнення на квартиру, яка є єдиним місцем проживання його та дітей, а квартира не була придбана за кредитні кошти.
ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 33287848, індексний номер 48750430 від 19 вересня 2019 року 08:56:48 про реєстрацію права власності АТ "Укрсоцбанк" (правонаступник АТ "Альфа банк") на квартиру
АДРЕСА_1, вчинений державним реєстратором КП "Реєстраційне бюро" Гаращенко В. В.;
- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 34277766, індексний номер: 49819360 від 22 листопада 2019 року 16:00:42, про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3, до АТ "Альфа-Банк", КП "Реєстраційне бюро", ОСОБА_4, приватного нотаріуса КМНО Саваріної О. С., третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування рішення державного реєстратора відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року - без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при реєстрації права власності за банком на вказану квартиру не були порушені положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
АТ "Укрсоцбанк" у спосіб, визначений умовами договору, направив позивачу вимогу про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання. Згідно з умовами договору вказане повідомлення вважається отриманим. Крім того, суд вказав, що матеріалами справи спростовано доводи позивача щодо відсутності оцінки вартості майна на час вчинення реєстраційних дій.
Позивач не надав доказів порушення прав дітей, як і не надав доказів того, що діти проживали у квартирі, тому суд зробив висновок про те, що відсутність згоди органу опіки та піклування при здійсненні реєстрації квартири за банком не є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
04 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19), від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц (провадження № 14-661цс18), від 16 червня 2021 року у справі № 761/11601/19 (провадження № 14-102цс21) та у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц (провадження №61-41382св18), від 19 червня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Заявник указав, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права: - не дослідив матеріали справи щодо достовірності направлення повідомлення банком;
- не врахував, що банк не направив на три адреси повідомлення і це підтверджують матеріали справи;
- у 2019 році банк за 6 місяців зареєстрував за собою право власті на дві квартири одразу, чим його та дітей залишив безхатченками, оскільки не застосував мораторій, передбачений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";
- не надав оцінку поясненням третьої особи, яка вказувала про порушення прав дітей внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто без дозволу Служби у справах дітей.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відбулося порушення законодавства під час оцінки вартості майна, а інформаційна довідка не містить реквізиту про оцінку, на підставі якої здійснюється реєстрація права власності за банком іпотечного майна. Отже, під час реєстрації не встановлено, чи перевищує вартість предмета іпотеки розміру кредитної заборгованості.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Некрасов О. С. подав відзив, у якому виклав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦК України, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено, що суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У січні 2024 року представник АТ "Сенс Банк" - адвокат Півторак Т. О. подав відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 травня 2007 року між АТ "Укрсоцбанк" (далі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - іпотекодавець) укладений іпотечний договір № 39.29-50/4491, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в якості забезпечення зобов`язання за договором кредиту від 10 травня 2007 року № 339.29-50/752к незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2.1 іпотекодавець зобов`язаний відповідно до пункту 2.1.9 іпотечного договору протягом трьох робочих днів після оформлення та реєстрації права власності іпотекодавця на нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1 цього договору, укласти з іпотекодержателем додаткову угоду, визначену пунктом 1.9 цього договору, після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію нерухомого майна, зазначеного у пункті 1.1 цього договору, а також після оформлення та реєстрації в установлених чинним законодавством України порядку права власності на нього за іпотекодавцем, іпотекодержатель зобов`язаний виконати вимоги пунктів 2.1.10 - 2.1.19.
У пункті 2.4.3 іпотечного договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з пунктом 4.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У пункті 4.5 договору іпотеки передбачено способи звернення стягнення, зокрема і шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
03 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та 09 грудня 2009 року зареєстрував право власності у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна".
17 вересня 2019 року державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" Гаращенко В. В., на підставі рішення від 19 вересня 2019 року № 48750430, зареєстрував за АТ "Укрсоцбанк" право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,0 кв. м, житловою площею 35,4 кв. м.
Підставою виникнення права власності зазначено: іпотечний договір № 39.29-50/4491, серія та номер: 2178, виданий 10 травня 2007 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири, укладеним 22 листопада 2019 року між банком та ОСОБА_4, право власності на спірну квартиру набув ОСОБА_4 .
Встановлено, що 15 лютого 2019 року на адреси позивача, зокрема: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 направлені вимоги про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання. Листи направлені з описом вкладення.
Зазначені листи позивач не отримав, що підтверджено копіями конвертів з відміткою працівників АТ "Укрпошта": "За закінченням встановленого строку зберігання".
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року, яке набрало законної сили, у справі № 755/10180/19 позов ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", КП "Реєстраційне бюро" державний реєстратор Сорока В. М., третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяження, поновлення запису про право власності - задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 травня 2019 року.
Припинено право власності за АТ "Альфа-Банк" на квартиру АДРЕСА_5, зареєстроване 27 травня 2019 року.
Із вказаного судового рішення встановлено, що квартира АДРЕСА_5, використовується позивачем як місце постійного проживання.
Із листа фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 встановлено, що квартира АДРЕСА_1, з моменту введення будинку в експлуатацію до вересня 2019 року використовувалася для непобутових потреб (Студія "Ейфорія Продакшн").
Згідно з висновком про незалежну оцінку нерухомого майна, проведену на замовлення банку, станом на 13 вересня 2019 року вартість квартири АДРЕСА_1 складала 113 168,00 доларів США або 2 821 085,00 грн без податку на додану вартість.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,
що є предметом іпотеки.
Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Завершенням позасудового врегулювання спору є державна реєстрація права власності на предмет іпотеки, що виступає забезпеченням за основним зобов`язанням, за іпотекодержателем.
Щодо письмової вимоги про усунення порушень та належного надіслання такої вимоги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, тобто вересень 2019 року, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Отже, у пункті 61 Порядку № 1127 визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор під час її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Згідно з підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".