ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/1749/22
провадження № 61-214св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київський міський центр зайнятості,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., від 26 жовтня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час відсторонення.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з
06 листопада 2019 року вона працює у юридичному відділі Київського міського центру зайнятості на посаді провідного юрисконсульта.
3. 19 листопада 2021 року їй було вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19. У повідомленні, з посиланням на наказ Міністерства охорони здоров`я від 01 листопада 2021 року № 2393 та постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, було зазначено, що з 09 грудня 2021 року на період дії карантину щеплення від Covid-19 обов`язкове для працівників Державної служби зайнятості. Повідомлялося, що до 08 грудня 2021 року необхідно надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від Covid-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. Попереджено, що у випадку ненадання цих документів, 09 грудня 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статей 46, 94 Кодексу законів про працю України, статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня
2020 року № 1236 та наказу Міністерства охорони здоров`я від 01 листопада 2021 року № 2393.
4. Посилалася на те, що з 08 грудня 2021 року по 13 грудня 2021 року вона перебувала у відпустці.
5. 13 грудня 2021 року Київським міським центром зайнятості видано наказ № 800, яким її з 14 грудня 2021 року відсторонено від роботи на час відсутності щеплення від Covid-19 без збереження заробітної плати.
6. Вважала наказ про її відсторонення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що статтею 12 Закону України "Про захист від інфекційних хвороб" не передбачено щеплення від Covid-19, як обов`язкове.
7. Відсторонення від роботи вважає втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, відповідно до пункту 1 статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно на підставі закону, а не підзаконного акту, якими є постанова Кабінету Міністрів України та наказ Міністерства охорони здоров`я України. Крім того, зазначала, що зазначені дії відповідача призвели до заподіяння їй душевних страждань та загрози нормального перебігу вагітності, про що було відомо відповідачеві.
8. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ № 800, виданий 13 грудня 2021 року директором Київського міського центру зайнятості Білич В. про її відсторонення з 14 грудня 2021 року без збереження заробітної плати від виконання обов`язків провідного юрисконсульта юридичного відділу Київського міського центру зайнятості до усунення причин, що зумовили відсторонення; стягнути з Київського міського центру зайнятості на її користь заробітну плату за час відсторонення за період з 14 грудня 2021 року до фактичного виконання судового рішення та судові витрати по сплаті судового збору.
Стислий виклад позиції відповідача
9. Київський міський центр зайнятості заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначав, що центр є надавачем соціальних послуг, а тому його працівники відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року
№ 2393, який набрав чинності з 09 грудня 2021 року, підлягали обов`язковому профілактичному щепленню проти Covid-19. Позивачку було належним чином повідомлено про це, роз`яснено необхідність подання документів щодо отримання повного курсу вакцинації чи висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації, а також надано інформацію про центри вакцинації, де можна зробити щеплення. У зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у відпустці з 08 грудня 2021 року по 13 грудня 2021 року, та з огляду на ненадання запитуваних документів щодо вакцинації, з 14 грудня 2021 року позивачку було відсторонено від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення.
10. Акцентував увагу на тому, що у спірних правовідносинах індивідуальне право позивачки відмовитися від щеплення та збереження обсягу власного права на виконання трудових обов`язків протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства - усіх інших працівників центру, які провели у встановленому державою порядку щеплення, мають право на безпечні та нешкідливі умови праці, а також на охорону власного здоров`я.
11. Крім того, зауважував, що у зв`язку із зупиненням дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим щепленням", з 01 березня 2022 року позивачку допущено до роботи.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 березня
2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13. Визнано незаконним та скасовано наказ № 800, виданий 13 грудня
2021 року директором Київського міського центру зайнятості "Про відсторонення з 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків провідного юрисконсульта юридичного відділу Київського міського центру зайнятості без збереження заробітної плати".
14. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь
ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року включно у розмірі 39 746, 82 грн (сума зазначена без вирахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати).
15. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивачки, яка працювала провідним юрисконсультом, створенням загроз, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавив її заробітку. Відповідачем також не було враховано, що позивачка на той час була вагітною, про що було відомо роботодавцю. А тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачка працює на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Київського міського центру зайнятості, а тому є очевидним, що з урахуванням принципу розумності слідує, що ця посада передбачає прямий контакт з відвідувачами та працівниками центру. З огляду на те, що позивачка не довела, що її контакти з працівниками центру та відвідувачами мали характер, який не здатен впливати на широке розповсюдження гострої респіраторної хвороби Covid-19, вимоги роботодавця про проведення щеплення проти зазначеної хвороби визнані обґрунтованими. Крім того, судом ураховано, що після закінчення дії зазначених обмежень позивачку належним чином було поновлено на роботі.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 03 січня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
20. Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20, від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21, від 01 червня 2022 року у справі
№ 761/42977/19, від 06 грудня 2023 року у справі № 509/3018/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також зазначає про ухвалення оскаржуваного судового рішення з порушенням пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо неможливості виконувати її посадові обов`язки дистанційно, а також необхідності прямого контакту з відвідувачами та працівниками центру.
22. Заявниця зауважує, що у переліку основних завдань і функцій, зазначених в посадовій інструкції провідного юрисконсульта юридичного відділу Київського міського центру зайнятості, відсутнє формулювання щодо проведення юридичних консультацій та взаємодії з іншими особами особисто.
23. Крім того, посилається на те, що з 16 березня 2020 року Київський міський центр зайнятості та його районні філії тимчасово, на період карантину, перейшли на особливий режим роботи. Такий режим передбачав обмежений особистий прийом громадян, спілкування фахівців з клієнтами стало дистанційним - з використанням телефону або електронної пошти, внесено корективи щодо роботи відділів та філій центру.
24. Також звертає увагу на те, що оспорюваний наказ відповідача був прийнятий у період її перебування у відпустці.
25. Зауважує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та розгляд справи без її участі та належного повідомлення. Вважає, що неповідомлення її про дату, час та місце судового розгляду призвело до позбавлення її права довести можливість організації дистанційної або надомної роботи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 756/1749/22, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
27. 19 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
28. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 справу розподілено судді-доповідачу.
29. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
30. 29 лютого 2024 року Київський міський центр зайнятості за допомогою засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
31. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що Київський міський центр зайнятості є установою, яка надає соціальні послуги, а тому всі працівники центру підлягали обов`язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби Covid-19 (за винятком осіб, яким щеплення протипоказані за висновком лікаря).
32. Зауважує, що юрисконсульт це штатний працівник юридичної особи, що забезпечує дотримання законодавства як організацією, так і по відношенню до організації з боку інших учасників правовідносин. Згідно з посадовою інструкцією провідного юрисконсульта, працівник представляє та відстоює інтереси центру зайнятості в судах, органах виконавчої служби, правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, де контактує з великою кількістю людей.
33. Крім того, за необхідності провідний юрисконсульт надає консультації відвідувачам центру та взаємодіє з людьми особисто.
34. Доводи касаційної скарги щодо особливого режиму роботи центру зайнятості з 16 березня 2020 року вважає безпідставними, оскільки такий режим стосувався виключно радників в районних філіях Київського міського центру зайнятості.
35. Додатково зауважує про помилку в обрахунку судом першої інстанції середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також обізнаність позивачки про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
36. ОСОБА_1 з 06 листопада 2019 року працює у юридичному відділі Київського міського центру зайнятості на посаді провідного юрисконсульта.
37. 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19. У повідомленні було зазначено, що з 09 грудня 2021 року на період дії карантину щеплення від
Covid-19 обов`язкове для працівників державної служби зайнятості. З посиланням на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393 та постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня
2020 року № 1236, роботодавець просив до 08 грудня 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від Covid-19, або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. Попередив, що у випадку ненадання цих документів 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статей 46, 94 КЗпП України, статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 листопада 2021 року № 2393.
38. З 08 грудня 2021 року по 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці.
39. 13 грудня 2021 року Київським міським центром зайнятості видано наказ № 800, яким ОСОБА_1 з 14 грудня 2021 року відсторонено від роботи на час відсутності щеплення від Covid-19 без збереження заробітної плати.