ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 757/48977/21
провадження № 61-16969св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Бабенко Андрій Миколайович, на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 16 березня 2023 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у складі колегії суддів:
Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
2. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада
2022 року замінено первісного відповідача на ОСОБА_2 .
3. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_3 30 листопада 2015 року склав на ім`я ОСОБА_1 заповіт, яким заповів йому усе своє майно. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком А. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1101.
4. ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, однак про смерть спадкодавця він дізнався лише 29 липня 2021 року.
5. 02 серпня 2021 року звернувся до приватного нотаріуса, який роз`яснив, що він не прийняв спадщину внаслідок пропуску встановленого законом строку.
6. Вважає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України має право на поновлення пропущеного строку у зв`язку з поважними причинами його пропуску, оскільки про смерть спадкодавця довідався лише у липні
2021 року, а крім того строк для прийняття спадщини припав на дію карантинних обмежень запроваджених на території України.
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 березня
2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду
від 31 жовтня 2023 року, у позові відмовлено.
9. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що позивач був обізнаний про наявність заповіту, однак не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк без поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Бабенко А. М., просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 26 листопада 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Бабенко А. М., подав касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування частини третьої статті 1272 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20,
у справі № 500/1912/22, у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Вказує, що нотаріусом не були виконані вимоги Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України під час відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3, а саме не повідомлено позивача, як спадкоємця за заповітом, про відкриття спадщини. Апеляційний суд не навів мотивів відхилення вказаних доводів апеляційної скарги.
16. Висновки судів про необґрунтованість посилання позивача на введення в Україні карантинних обмежень як причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини свідчать про неправильне застосування судами частини третьої статті 1272 ЦК України.
17. Вважає, що відмова судів у задоволенні позову, позбавляє позивача можливості набуття у власність майна в порядку спадкування, правомірного очікування цього та права мирного володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
18. У січні 2024 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат
Джус І. С., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
19. Вказує, що неповідомлення нотаріусом позивача про відкриття спадщини, за відсутності інших причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, не підтверджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та не може бути підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
20. Також не є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутність у спадкоємця інформації про смерть спадкодавця та не знання законів.
21. Необґрунтованими є посилання позивача на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі
№ 703/4978/19, оскільки правовідносини щодо яких надано ці висновки,
є відмінними від тих, що виникли у розглядуваній справі.
22. Зазначає, що введення в Україні карантинних обмежень не є причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не було перешкодою для подачі заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк, зокрема засобами поштового зв`язку. Також ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини до введення в Україні карантинних обмежень.
Обставини справи, встановлені судами
23. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою проживання свого сина ОСОБА_2, у с. Проліски Бориспільського району Київської області.
24. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований у м. Києві та не
є родичем померлого.
25. ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 30 листопада 2015 року було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком А. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1101.
26. ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті батька.
27. За заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. заведено спадкову справу.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
30. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
32. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
33. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
34. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
35. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
36. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
37. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
38. Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,
у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
39. Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених