ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/2812/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"
про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом
справи № 910/2812/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання"
до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Мирець Д. С., відповідача - Слівінський І. О.)
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою Верховного Суду від 18.04.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" (далі - позивач, Завод) залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024, а також додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 910/2812/23 залишено без змін.
2. 22.04.2024 Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" (далі - відповідач, заявник, Інститут) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи № 910/2812/23 в суді касаційної інстанції.
3. Розглянувши цю заяву, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
4. Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
5. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
6. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
7. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
8. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
9. Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
10. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
11. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
12. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
13. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
14. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
15. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
16. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
17. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
18. Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
19. Зокрема відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
20. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
21. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостою, сьомою, дев`ятою статті 129 цього Кодексу.
22. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
23. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
24. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
25. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
26. На обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 100 000 грн, Інститут зазначає, що 24.04.2023 між відповідачем (замовник) і Адвокатським об`єднанням "Адер Хабер і Ко" (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від № 24/04-2023 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець надає замовникові правову допомогу у вигляді збору доказів, представництва інтересів та захисту прав відповідача у господарському суді, апеляційному господарському суді, Верховному Суді у справі № 910/2812/23 (далі - правова допомога).
27. Відповідно до п. 3.1.3 Договору вартість правової допомоги із представництва інтересів відповідача в суді апеляційної та касаційної інстанцій погоджується сторонами додатково.
28. 18.03.2024 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору (далі - Додаткова угода № 2), де передбачили, що вартість правової допомоги та розмір гонорару успіху із представництва інтересів відповідача в суді касаційної інстанції в межах Договору та Додаткової угоди № 2 залежить від результатів розгляду справи № 910/2812/23. Під результатом розгляду справи № 910/2812/23 у суді касаційної інстанції сторони розуміють те, яке рішення буде прийняте судом касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги позивача у справі № 910/2812/23: a. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду 16.01.2024 у справі № 910/2812/23 (далі - основне рішення); b. на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 910/2812/23 (далі - додаткове рішення).
29. Додатковою угодою №2 передбачено, що в разі прийняття судом касаційної інстанції рішення позитивного для Замовника, за результатами розгляду касаційної скарги позивача у справі № 910/2812/23 щодо основне рішення, замовник сплачує Виконавцю гонорар успіху в розмірі 100 000,00 гривень у справі № 910/2812/23. Позитивним рішенням у касаційній інстанції у справі № 910/2812/23 для замовника, за результатами розгляду касаційної скарги позивача у справі № 910/2812/23 щодо основне рішення, буде вважатися наступне: прийняття судом касаційної інстанції рішення про залишення касаційної скарги позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду 16.01.2024 у справі № 910/2812/23 без задоволення, та залишення рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023, та постанови Північного апеляційного господарського суду 16.01.2024 у справі № 910/2812/23 без змін.
30. У разі прийняття судом касаційної інстанції рішення позитивного для замовника, за результатами розгляду касаційної скарги позивача у справі № 910/2812/23 щодо додаткове рішення, замовник сплачує виконавцю гонорар успіху в розмірі 50 000,00 гривень у справі № 910/2812/23. Позитивним рішенням у касаційній інстанції у справі № 910/2812/23 для Замовника, за результатами розгляду касаційної скарги позивача у справі № 910/2812/23 щодо додаткового рішення, буде вважатися наступне: прийняття судом касаційної інстанції рішення про залишення касаційної скарги позивача на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 910/2812/23 без задоволення, та залишення додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі №910/2812/23 без змін.
31. Розмір гонорару виконавця у разі прийняття судом касаційної інстанції у справі № 910/2812/23 позитивного рішення для замовника як щодо основного, так і щодо додаткового рішень не сумується, та становить 100 000, 00 грн.
32. Гонорар успіху, який передбачений Додатковою угодою № 2, є формою винагороди виконавця за надання правової допомоги замовнику відповідно до умов Договору та Додаткової угоди № 2. Гонорар успіху, у разі прийняття позитивного рішення для замовника як щодо основного рішення, так і щодо додаткового рішення, сплачується Замовником Виконавцю протягом 10 календарних днів з дня ухвалення рішення судом касаційної інстанції у справі № 910/2812/23.