ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12151/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (головуючий суддя Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.)
у справі № 910/12151/23
за позовом заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України і 2) Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкойл"
про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Косенко Д. В., представник позивача-1 - Ярусевич Д. Ю.)
СУТЬ СПОРУ
1. Верховний Суд у цій справі розглядав питання наявності / відсутності підстав для застосування до договору поставки паливно-мастильних матеріалів, укладеного військовою частиною з постачальником, у період введення в Україні воєнного стану, положень постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 178) в частині застосування до операції поставки нульової ставки податку на додану вартість, та, відповідно, наявності / відсутності підстав для визнання недійсним пункту договору, в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість за ставкою 20%.
2. За результатом розгляду касаційної скарги прокурора, Верховний Суд погодився з його доводами, а також висновками суду першої інстанції про те, що до операції поставки за наведеним договором підлягають застосуванню положення Постанови КМУ № 178, а відповідний пункт договору, в якому ставка податку на додану вартість становить 20%, слід визнати недійсним. Натомість, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що до договору поставки, укладеного в період введення в Україні воєнного стану, положення вказаного нормативно-правового акта не застосовуються.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. 20.06.2022 між Військовою частино НОМЕР_1 (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкойл" (продавець) укладено договір постачання №40 (далі - договір), за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання по постачанню у власність покупця продукції виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому договорі. Номенклатура продукції, її кількість, ціна за одиницю продукції, сумарна вартість партії продукції, вказується у специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2).
4. Відповідно до пункту 3.1, ціна договору, що підлягає оплаті, становить 1 170 528,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 195 088,00 грн.
5. На виконання умов договору відповідач поставив на користь позивача-2 обумовлену продукцію, що підтверджується видатковою накладною від 19.07.2022 №РН-00299 на загальну суму 1 170 528,00 грн, в тому числі 195 088,00 грн ПДВ.
6. Згідно з платіжною інструкцією від 26.07.2022 №503 позивач-2 розрахувався за поставлену продукцію в повному обсязі.
7. Звертаючись з позовом, прокурор стверджує, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 178) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України тощо, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. Постанова КМУ №178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
8. Згідно з листом-роз`ясненням Державної податкової служби України (далі - ДПС України) від 29.07.2022 №8271/6/99-00-21-03-02-06, нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови КМУ №178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені Постановою КМУ №178.
9. Також, державним органом контролю у сфері оподаткування зазначено, що норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку є обов`язком, а не правом платника податку.
10. Крім того, ДПС України наголосила, що застосування нульової ставки ПДВ до операцій із постачання товарів не залежить від факту формування чи не формування постачальниками податкового кредиту за операціями з придбання товарів чи сировини для виготовлення товарів, які надалі постачаються за нульовою ставкою податку.
11. Тобто, незалежно від того, був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші пально-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених Постановою КМУ №178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування ПДВ, нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, не здійснюється.
12. З огляду на вимоги зазначених нормативних актів, 22.12.2022 та 16.06.2023 ВЧ А2791 звернулася з листами-претензіями №1812 та №1365, відповідно, до ТОВ "Юкойл" про повернення зайво сплачених коштів за договором у розмірі 195 088,00 грн.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог та заперечень на них
13. Заступник керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони, позивач-1) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1, позивач-2) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкойл" (далі - ТОВ "Юкойл", відповідач) про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 20.06.2022, в частині включення до ціни договору суми ПДВ, а також про стягнення грошових коштів у розмірі 224 225,05 грн з яких: 195 088,00 грн - сплачене ПДВ, 5 756,43 грн - 3% річних, 23 380,62 грн - інфляційні втрати.
14. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що оскільки пунктом 3.1 договору до його ціни незаконно включено суму ПДВ, а саме 195 088,00 грн, за придбання позивачем-2 гідравлічних рідин та мастила, це суперечить положенням ПК України та Постанови КМУ №178. Враховуючи вищенаведене, наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору, в частині включення до ціни правочину ПДВ. Окрім того, оскільки відповідач отримав від позивача-2 суму ПДВ, при цьому відповідний товар оподатковувався за нульовою ставкою, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 195 088,00 грн.
15. Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив про оплату 195 088,00 грн ПДВ, 5 756,43 грн 3% річних, 23 380,62 грн інфляційних втрат та 6 047,38 грн судового збору. Також звернувся до місцевого господарського суду із заявою про закриття провадження у справі з огляду на здійснення оплати.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/12151/23 позов прокурора задоволено. Визнано недійсним пункт 3.1 договору, в частині включення до ціни договору суми ПДВ.
17. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3.1 договору до його ціни, всупереч законодавству, включено суму ПДВ, а саме: 195 088,00 грн за придбання позивачем-2 продукції, яка оподатковується нульовою ставкою ПДВ. Таким чином, наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору, а саме пункту 3.1, в частині включення до ціни договору суми ПДВ.
18. Також, місцевий господарський суд, встановивши, що сума основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, погашена відповідачем, вказав, що провадження у справі підлягає закриттю в частині таких вимог відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення в частині задоволення позову про визнання недійсним пункту 3.1 договору в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між ВЧ НОМЕР_1 і ТОВ "Юкойл" скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 залишено без змін.
20. Апеляційний господарський суд вказав, що відповідно до положень Постанови КМУ № 178, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань. Однак, положення Постанови КМУ №178 не можуть застосовуватись до договорів на постачання пально-мастильних матеріалів, які починаючи з 24.02.2022 укладаються Міноборони не в рамках мобілізаційних завдань.
21. Врахувавши, що оспорюваний договір укладений після введення воєнного стану в Україні та не відповідно до певної типової форми договору, затвердженої Інструкцією, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він не є договором, що укладається на виконання мобілізаційних завдань, а тому вказав про відсутність правових підстав про визнання недійсним пункту 3.1 договору, в частині включення до ціни договору суми ПДВ.
Касаційна скарга
22. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального округу, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
23. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції прийшов до хибного висновку щодо ототожнення правових основ мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні в умовах особливого періоду з правовими підставами проведення мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану, вказує, що в подібних правовідносинах Верховний Суд не надавав оцінку таким нормам матеріального права в розрізі застосування Постанови КМУ № 178.
24. Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приписи пп. "г" п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та приписи Постанови КМУ № 178 поширюються, зокрема, і на діяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо укладення господарських договорів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
25. Зазначає, що оскільки не лише Постановою КМУ № 178 визначено нульову ставку ПДВ для операцій із заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено пп. "г" п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України, то включення до ціни договору ПДВ, ураховуючи, що замовником товару за договором виступає ВЧ НОМЕР_1, суперечить Постанові КМУ № 178, яка прийнята відповідно до вказаної норми ПК України, що є підставою для визнання недійсним п. 3.1 договору в цій частині.
26. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23, у контексті оцінки правильності застосування Постанови КМУ № 178.
Позиція інших учасників справи
27. Від Офісу Генерального прокурора надійшли пояснення, у яких прокурор підтримує доводи касаційної скарги Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального округу. Наголошує на тому, що зміст Постанови КМУ № 178 свідчить про те, що вона розрахована на її застосування в умовах введеного в Україні правового режиму воєнного стану та на час його введення. Водночас вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що положення Постанови КМУ № 178 містять вимоги про її застосування виключно до договорів, укладених на виконання мобілізаційних завдань. Зазначає, що пп. "г" п.п. 195.1.2 п.195.1 ст. 195 ПК України у взаємозв`язку із п.1 Постанови КМУ № 178 підлягає застосуванню безвідносно до факту здійснення постачання відповідних товарів за договорами, укладеними на виконання мобілізаційних завдань, чи за іншими господарськими договорами. Просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
28. У відзиві на касаційну скаргу Міноборони заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що Північний апеляційний господарський суд дійшов справедливого висновку про відсутність правових підстав про визнання недійсним пункту 3.1 договору, оскільки він не є договором, що укладався на виконання мобілізаційних завдань, а отже положення Постанови КМУ №178 не можуть бути застосовані до вказаного договору. Зазначає, що операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань, однак положення Постанови КМУ № 178 не можуть застосовуватися до договорів на постачання пально-мастильних матеріалів, які починаючи з 24.02.2022 укладаються Міноборони не в рамках мобілізаційних завдань. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
29. Від Міноборони також надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У наведеному клопотанні позивач-1 вказує на наявність виключної правової проблеми у питанні застосування Постанови КМУ №178 до операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України, що впливає на застосування норм права в подібних та/або тотожних правовідносинах судами, у зв`язку із чим її невирішення призведе до різного тлумачення чи застосування судами норм права й неоднакового вирішення спорів за тими ж фактичними обставинами та правовим регулюванням.
30. Від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону і Офісу Генерального прокурора надійшли заперечення проти клопотання Міноборони про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
31. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.