ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6103/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.М.
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Заведія В.І.,
відповідача - Руденка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі №910/6103/23
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"
про стягнення 3 024 462,17 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Міністерство оборони України (далі також - Міноборони, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТОВ "Джетлайн") про стягнення 3 024 462,17 грн пені.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не приступив до виконання зобов`язання з поставки товару за договором від 08.12.2022 №286/1/22/98, у зв`язку із чим було нараховано та заявлено до стягнення пеню у вказаному розмірі.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Матеріали справи містять копію договору №286/1/22/98 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.12.2022, підписаного Міноборони як замовником та ТОВ "Джетлайн" як постачальником а також скріпленого їх печатками (а.с.7-13, т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачити у 2022 році нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) для потреб Міноборони та Збройних сил України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно із специфікацією, а саме: 1) найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1 (61-003-4718); 2) ДСТУ 4796:2007; 3) строк постачання - до 24.12.2022 (включно); 4) кількість - 6 000,0 тон; 5) ціна за одиницю - 60 009,17 грн; 5) загальна вартість товару з ПДВ - 432 066 024 грн.
2.2.Відповідно до пункту 3.1 договору його ціна, що підлягає оплаті становить 432 066 024 грн з ПДВ, а також вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.
2.3.Пунктом 4.2 договору визначено, що за рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товар проводяться шляхом попередньої оплати (авансу) у розмірі 100% вартості товару за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати і наступної поетапної оплати поставлених партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником повного комплекту документів на оплату. Для отримання попередньої оплати постачальник надає лист-обґрунтування та рахунок на попередню оплату.
2.4.Згідно з пунктів 4.6, 4.7 договору постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання товару комплект наступних документів:
- рахунок-фактуру на відвантажений товар, який підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі);
- акт приймання-передачі (додаток №22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони від 17.08.2017 №440);
- видаткову накладну постачальника, яка містить обов`язкові реквізити та підписана сторонами із зазначенням одержувачами замовника фактичної дати надходження товару;
- акт прийому-передачі товару;
- повідомлення-підтвердження, оформлене одержувачами замовника, у відповідності до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міноборони, затвердженого наказом Міноборони №757 від 31.12.2016.
Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата постаченого товару не здійснюється та такі документи повертаються постачальнику.
2.5.Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору товар постачається постачальником на умовах DDP до складу замовника, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами. Постачання товару одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міноборони.
2.6.Згідно з пунктом 7.3.2 договору за порушення строків постачання товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості товару. Нарахування неустойки (пені, штрафу) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі у наступних випадках:
- при постачанні залізничним транспортом (до залізничної станції призначення), документом, що підтверджує поставку товару, є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою у акті приймання передачі (п.4.6.2 договору) у графі надходження товару;
- при постачанні автомобільним транспортом (до військової частини) датою постачання товару є дата що зазначена у акті приймання-передачі (п.4.6.2 договору) у графі надходження товару.
2.7.Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору).
2.8.Відповідно до пункту 10.3 договору він укладається і підписується у двох примірниках, по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.
2.9.Позивач надав додатки до договору, а саме: порядок приймання товару (а.с.14, т.1) та рознарядку на постачання товару відповідачем (а.с.15, т.1).
2.10.Договір та вказані додатки зі сторони: Міноборони як замовника підписані Хмельницьким Б.В.; постачальника - Дьоміною Л.А., а також скріплені печатками.
2.11.У зв`язку із нездійсненням відповідачем поставки товару за договором, позивач направив претензію №286/370 від 19.01.2023 (а.с.18, т.1), у якій просив постачальника сплатити 3 024 462,17 грн пені за період прострочення виконання зобов`язання з 24.12.2022 до 31.12.2022 (7 діб; 432 066 024 грн * 0,1/100*7).
2.12.У відповідь на претензію відповідач направив позивачу лист №0602/23-1 від 06.02.2023, у якому заперечив проти вимог та зазначив, що не отримував оригінал договору з підписом позивача, а також вказав про нездійснення ним попередньої оплати.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 29.08.2023 у справі №910/6103/23 позовні вимоги задовольнив та стягнув з ТОВ "Джетлайн" на користь Міноборони 3 024 462,17 грн пені, 45 366,93 грн судового збору за подання позову.
3.2.Рішення суду мотивовано тим, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про схвалення останнім правочину, що, в свою чергу, свідчить по те, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору від 08.12.2022 №286/1/22/98, відповідно такий договір є укладеним між сторонами. Водночас положеннями договору передбачено, що попередня оплата перераховується за рішенням замовника, тож її перерахування є правом позивача, а не обов`язком. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про прострочення відповідачем як постачальником виконання зобов`язання з поставки товару за період з 25.12.2022 по 31.12.2022, у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги.
3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/6103/23 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову Міноборони; стягнув з Міноборони на користь ТОВ "Джетлайн" 6 850,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
3.4.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доказів врахування зауважень, зокрема, департаменту фінансів Міноборони до проєкту договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) і його подальшого погодження позивачем до матеріалів справи надано не було, а наявні докази свідчать про відсутність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору поставки, передбачених Інструкцією з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені Міноборони, яка затверджена наказом Міноборони від 29.12.2020 №500 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міністерстві оборони України" (далі - Інструкція), у зв`язку з чим проєкт договору відповідно до положень 3.4 Інструкції не міг подаватися на підпис уповноваженій особі (у даному випадку ОСОБА_1 ) без погодження та проведення його попереднього моніторингу посадовими особами. Крім цього, суд врахував, що позивач не надав доказів направлення/передачі підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, а також реєстрації його в системі електронного документообігу (п.4.1 Інструкції).
3.5.Враховуючи порядок укладення договору, визначений як нормами законодавства, підзаконними нормативними актами, так і умовами проєкту договору, який сторони погоджували, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини справи не дають змоги визнати такий договір поставки укладеним, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. Міноборони звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №910/6103/23.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.10.2018 у справ №922/189/18, від 30.08.2022 у справі №918/772/21, від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.
4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) на момент підписання договору уповноваженим представником Міноборони договір містив визначені Інструкцією погодження та був підписаний відповідачем, про що свідчать відповідні візи на сторінках примірника оригіналу договору, який був досліджений судом першої інстанції. Апеляційний суд, в свою чергу, врахував долучену відповідачем до відповіді на адвокатський запит копію проєкту цього договору;
(2) висновки суду апеляційної інстанції про те, що договір є неукладеним у зв`язку з неналежністю та невідповідністю погоджень, визначених в Інструкції, є безпідставними, оскільки внутрішнє погодження проекту договору ніяким чином не впливає на договірні відносини, що склались між позивачем і відповідачем у розумінні цивільного і господарського законодавства;
(3) врахована апеляційним судом відповідь Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони про відсутність інформації про направлення ТОВ "Джетлайн" підписаного з боку Міноборони примірника договору не підтверджує факт ненадання відповідачу примірника договору, а лише констатує відсутність зафіксованої інформації про направлення примірника договору;
(4) проведення попередньої оплати є правом Міноборони, а не обов`язком, відповідно непроведення попередньої оплати замовником не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.
4.4.ТОВ "Джетлайн" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
4.5.За твердженнями відповідача:
(1) після передачі підписаного з боку відповідача проєкту договору останнім так і не отримано від позивача підписаного з його сторони примірника оригіналу договору, не отримано попередньої оплати за договором та жоден з відповідальних виконавців зі сторони Міноборони так і не зв`язався з представниками відповідача (не повідомив про те, що договір дійсно підписано, не узгодив дати поставки і всі супутні логістичні/вантажно-розвантажувальні питання, які завжди виникають в ході виконання подібного роду договорів), що, в свою чергу, свідчить про те, що договір поставки не був фактично укладений між сторонами;
(2) з долученої до матеріалів справи відповіді (із додатками) на адвокатський запит, викладеної у листі Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони, вбачається, що позивач визнає, що підписаний з його сторони примірник оригіналу договору відповідачу не передавався. Доказів, які б спростовували факт відсутності інформації про направлення (передачу) відповідачу підписаного з боку позивача примірника спірного договору, позивач також не надав;
(3) до відповіді на адвокатський запит та до суду позивач надав різні по змісту примірники проєкту договору, зокрема до відповіді на адвокатський запит було додано додаток, який стосується іншого контрагента;
(4) наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору, передбачених Інструкцією, із п`яти обов`язкових погоджень, передбачених Інструкцією, відсутні три, а два наявних містять зауваження та виконані із порушенням - без зазначення дати візування та найменування посади особи, яка здійснює візування, а також відсутні відомості про погодження додатків до договору;
(5) наявні порушення процедури погодження проєкту договору не є простою формальністю та мають істотне значення для встановлення всіх дійсних обставин укладання спірного договору, оскільки відповідно до вимог Інструкції проєкт договору подається на підпис уповноваженої особи виключно після отримання всіх передбачених погоджень;
(6) наведені обставини у сукупності свідчать про те, що проєкт спірного договору не міг бути переданий на підпис уповноваженої особи в силу прямої заборони та, відповідно, не міг бути переданий відповідачеві для виконання;
(7) висновки Верховного Суду, на неврахування яких вказує скаржник, були враховані у повній мірі апеляційним судом, який встановив, що позивач не надав доказів того, що відповідач був проінформований про підписання з боку позивача спірного договору та отримав від позивача підписаний примірник, а також доказів того, що сторони вчинили будь-які фактичні дії щодо його виконання (відвантажили товари, надали послуги, виконали роботи, сплатили відповідну суму грошей тощо);
(8) лист відповідача щодо авансування договору, з яким він звернувся до позивача, із вимогою здійснити попередню оплату за договором та надав рахунок на оплату, в якому зазначив відомості, які відповідають умовам договору та мають посилання на номер, дату договору та позначку щодо поставки товару до 24.12.2022, не може спростувати недотримання сторонами порядку укладення договору поставки, а також не свідчить про здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем;
(9) відповідач не заперечує факт підписання ним примірника договору, а заперечує факт отримання підписаного з боку Міноборони примірника договору, як і заперечує взагалі факт обізнаності про те, що договір було підписано позивачем;
(10) погодження щодо усіх істотних умов договору можливо лише якщо одна сторона проінформувала іншу про те, що вона підписала договір і направила підписаний зі свого боку примірник договору іншій стороні;
(11) позивач не надав доказів оприлюднення звіту про спірний договір, укладений без використання електронної системи закупівель, в порядку та строк, що передбачені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі", що додатково свідчить про те, що спірний договір не є укладеним;
(12) враховуючи відсторонення та подальше звільнення підписанта спірного договору з боку Міноборони, досить вірогідним є те, що подальша передача на виконання договору (в тому числі і направлення підписаного примірника відповідачеві) не відбувалася, особливо враховуючи те, що позивач не надав доказів реєстрації спірного договору в системі електронного документообороту та відсутності належного погодження проєкту договору у відповідності до вимог Інструкції;
(13) умова та строк виконання зобов`язання щодо оплати товару не є погодженими, відповідно відповідач мав право вимагати виконання зобов`язання з оплати товару у будь-який час за правилами частини другої статті 530 ЦК, а позивач повинен був виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги;
(14) обов`язку відповідача (постачальника) здійснити поставку товару кореспондує обов`язок відповідача (покупця) оплатити товар.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Спір у цій справі стосується питання щодо стягнення з відповідача 3 024 462,17 грн пені за непоставку товару за договором від 08.12.2022 №286/1/22/98, який, за висновками апеляційного суду, з якими не погоджується скаржник, є неукладеним, так як позивач не надав доказів, які б свідчили про (1) наявність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору, передбачених Інструкцією, (2) направлення/передачу підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, (3) реєстрацію договору в системі електронного документообігу, а також (4) здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем.
5.2.Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.3.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК).
5.4.Частиною 2 статті 11 ЦК передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
5.5.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК)
5.6.Відповідно до статей 6, 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.7.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.8.Нормами частини 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.9.У статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК) деталізовано істотні умови господарського договору, зокрема, частинами першою, третьою та четвертою визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
5.10.Згідно з частиною першою статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
5.11.Частинами першою, другою статті 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
5.12.Укладення договору - це процес погодження сторонами всіх його умов, що є істотними для його реалізації. Він передбачає і надання своєї пропозиції, і прийняття пропозиції іншої сторони (якщо це не договір приєднання). Договір, як правило, складається у формі єдиного документа.
5.13.За загальним правилом при укладенні договору в обов`язковому порядку має бути наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) - прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів.
Щодо необхідності направлення (повернення) примірника оригіналу договору іншій стороні
5.14.Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК).
5.15.Відповідно до статті 639 ЦК договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
5.16.Згідно зі статтею 640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
5.17.Нормами статті 641 ЦК визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
5.18.Відповідно до статті 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
5.19.Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №922/1246/21 зазначив, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це.
Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.
Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.
Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
Отже, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проєкту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.