ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
справа № 941/1042/22
провадження № 51-648км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121060001247, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Долинське П`ятихатського району Дніпропетровської області, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз -
16 жовтня 2015 року вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці із конфіскацією майна; звільнений у 2021 році по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Історія справи і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13 липня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 01 вересня
2022 року приблизно о 22:20, будучи обуреним поведінкою
ОСОБА_7, який справляв природні потреби, умисно наніс йому кулаком руки удар в область голови (обличчя) на території домоволодіння у селі Луганка.
Після того, як ОСОБА_7 втратив рівновагу і впав, ОСОБА_6 наніс потерпілому ногами не менше 11 хаотичних ударів по різним частинам тіла потерпілого, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
У результаті дій засудженого потерпілий отримав легкі та тяжкі тілесні ушкодження.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 07 листопада 2023 року вирок районного суду змінив. Постановив зазначити в мотивувальній частині вироку, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, як обтяжуючу покарання
ОСОБА_6 обставину - рецидив злочинів.
У решті вирок залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, прокурор подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий апеляційний розгляд.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в порядку касаційного розгляду має відповісти на довід щодо неправильного застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до м`якості покарання та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення такого рішення.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини, правильності кваліфікації дій засудженого, а також виду та розміру призначеного засудженому покарання, порушує питання про скасування постановленої ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до м`якості покарання.
При цьому свої доводи мотивує тим, що в рішенні апеляційного суду відсутні переконливі мотиви щодо обґрунтованості застосування до засудженого положень ст. 75 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, обставин, які обтяжують йому покарання, і, як результат, цим судом безпідставно звільнено засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням статей 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Учасники судового провадження заперечень на касаційну скаргу
прокурора не подавали.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку поданої касаційної скарги, а засуджений заперечив проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
За приписами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися
статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Про застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення засудженому покарання з подальшим звільненням від його відбування та наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в ході постановлення такого рішення.
Висновки суду про винуватість засудженого, кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також вид та розмір призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Щодо доводів прокурора про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням з установленням іспитового строку, що призвело до м`якості покарання та допущення цим судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення такого рішення, колегія суддів уважає обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.