ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 308/7853/16-к
провадження № 51-3707км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6,
а також в режимі
відеоконференції:
засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на вирокУжгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2020 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030001168, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115; частини 2 статті 15, пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115; частини 4 статті 187; частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, мешканця АДРЕСА_1, і
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, уродженки с. Порошково Перечинського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_2,
кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115; частини 2 статті 15, пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115; частини 4 статті 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вироком від 24 січня 2020 року засудив ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (кожного) за пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 6, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років; за частиною 4 статті 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, а ОСОБА_7, окрім того, за частиною 1 статті 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, і на підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив кожному покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим же вироком вирішено також питання про процесуальні витрати і речові докази.
2. 02 травня 2023 року Закарпатський апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 без зміни.
3. Згідно з вироком ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
4. 09 квітня 2016 року о 17:30 у кафе "Фламінго", розташованому на проспекті Свободи в м. Ужгороді, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вступили у змову заволодіти шляхом розбою майном громадян Індії ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з якими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримували товариські відносини й користувалися їх довірою, і позбавити потерпілих життя у безлюдному місці - біля озера в смт Середнє Ужгородського району. Для подолання можливого опору жертв засуджені планували підмішати їм у напої снодійний препарат і в подальшому вбити, зімітувавши смерть внаслідок утоплення через нещасний випадок.
5. Діючи за попередньою домовленістю зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_14 того ж дня 09 квітня 2016 року близько 19:00 зателефонувала ОСОБА_13 і запросила його разом із ОСОБА_15 взяти участь у нібито святкуванні дня народження ОСОБА_7 . Зустрівшись у призначеному ОСОБА_6 місці з ОСОБА_15, ОСОБА_13 та їх товаришем ОСОБА_16, засуджені близько 19:50 приїхали разом з ними на автомобілі таксі до озера у смт Середньому.
6. Відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_8 і ОСОБА_7 відвели потерпілих до лісу для відволікання уваги, а ОСОБА_6 у цей час підмішала їм у напої заздалегідь придбаний ОСОБА_7 снодійний препарат - димедрол. Однак реалізувати злочинний умисел на озері засуджені не змогли через присутність там інших відпочивальників, у зв`язку з чим ОСОБА_7 запропонував співучасникам злочину відвезти громадян Індії до місця їх проживання, що по АДРЕСА_3 .
7. Приїхавши на автомобілі таксі до будинку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і, дочекавшись доки вони заснули внаслідок дії вжитого снодійного препарату, засуджені домовилися про спосіб вбивства і приготували для цього знаряддя - дві тротуарні бруківки, які ОСОБА_7 знайшов біля входу на подвір`я. Згідно з обумовленим розподілом функцій ОСОБА_7 повинен був вчинити вбивство ОСОБА_12 одночасно з ОСОБА_8, котрий мав позбавити життя ОСОБА_17 . У цей момент ОСОБА_6 повинна була спостерігати за обстановкою біля дверей кімнати, щоб повідомити інших співучасників у разі виникнення небезпеки. Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 планували вбити ОСОБА_13, який спав в іншій кімнаті.
8. 10 квітня 2016 року близько 01:30 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, обидва будучи у стані наркотичного сп`яніння, зайшли до кімнати, де спали ОСОБА_18 та ОСОБА_16, з метою вбивства трьох осіб з корисливих мотивів відповідно до зазначеної вище домовленості. Там ОСОБА_7 завдав численних ударів тротуарною бруківкою по голові ОСОБА_19, поваливши його на підлогу, а ОСОБА_8 аналогічним знаряддям багаторазово бив по голові та шиї ОСОБА_16, зіштовхнувши його з ліжка на підлогу, а також завдав удару у шию заздалегідь підготовленим ножем. Після того як ОСОБА_16 під час боротьби укусив ОСОБА_8 за пальці, ОСОБА_7 завдав потерпілому кількох ударів тротуарною бруківкою по голові. ОСОБА_14, спостерігаючи за діями співучасників злочину та підтримуючи їх, принесла з кухні фарфорову супницю та дерев`яну дошку, якими зі значною силою завдала двох ударів по голові лежачому на підлозі ОСОБА_17 . Побачивши, що внаслідок застосованого насильства смерть ОСОБА_12 не настала, ОСОБА_8 завдав йому двох ударів ножем у шию та праве плече, а ОСОБА_7 ще кілька разів ударив тротуарною бруківкою по голові.
9. Внаслідок спільних узгоджених дій засуджених ОСОБА_19 та ОСОБА_16 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритих черепно-мозкових травм, від яких настала їх смерть на місці події.
10. Після цього, близько 02:30 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою вбивства ОСОБА_13 з корисливих мотивів за попередньою змовою між собою та з ОСОБА_6 зайшли у кімнату, де він відпочивав. Скориставшись тим, що потерпілий унаслідок вживання підмішаного ОСОБА_6 снодійного препарату міцно спав, ОСОБА_8 завдав йому не менше 12 ударів кухонним ножем у життєво важливі органи, у тому числі голову та шию, а ОСОБА_7 - численних ударів у голову та шию сковорідкою. Окрім цього ОСОБА_8 притуляв вістря ножа до попереку ОСОБА_13, а ОСОБА_7 бив по руків`ю сковорідкою. ОСОБА_6, сприяючи злочину та беручи у ньому активну участь, затулила обличчя потерпілого подушкою, не даючи йому можливості покликати на допомогу. Насильницькі дії ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 припинили лише будучи переконані у настанні смерті ОСОБА_13, коли він знепритомнів і перестав подавати ознаки життя.
11. Своїми діями ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спричинили ОСОБА_13 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння. Однак йому вдалося покликати власника будинку ОСОБА_20, завдяки чому потерпілому було надано кваліфіковану медичну допомогу.
12. Отже, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виконали всі дії, які вважали необхідними для вбивства ОСОБА_13, однак смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від їх волі.
13. Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заволоділи майном потерпілих загальною вартістю 36 523,40 грн, а саме речами, що належали: ОСОБА_19 - на суму 17 615,30 грн; ОСОБА_16 - вартістю 815 грн; ОСОБА_13 - на суму 18 093,10 грн.
14. Окрім цього, 09 квітня 2016 року близько 11:00 ОСОБА_7 на проспекті Свободи у м. Ужгороді незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою збуту психотропну речовину - метамфетамін (первітин) масою 0,4 г, яку зберігав при собі і того ж дня близько 19:50 перевіз на автомобілі таксі марки Мерседес Віто, державний номерний знак НОМЕР_1, до смт Середнє Ужгородського району. У цьому селищі на території приозерної смуги ОСОБА_7 вжив частину придбаної психотропної речовини, а частину збув шляхом пригощання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Решту психотропної речовини ОСОБА_7 продовжував зберігати при собі і близько 23:30 на автомобілі таксі марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_2, перевіз з смт Середнього до АДРЕСА_3 ). У зазначену місці ОСОБА_7 частину психотропної речовини вжив сам, а решту збув шляхом пригощання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
15. У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_8 заявив вимоги судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції або змінити судові рішення та пом`якшити покарання. На обґрунтування своїх вимог наводить такі доводи:
- він не мав умислу на вбивство, бажав лише заволодіти майном ОСОБА_12, а заподіяв йому смерть, захищаючи власне життя від насильства з боку потерпілого;
- суди першої та апеляційної інстанції не встановили конкретної ролі кожного зі співучасників у вчиненні вбивства і не довели наявності в них мотиву позбавляти потерпілих життя;
- він зазнав жорстокого поводження у зв`язку з нелюдськими умовами тримання під вартою у державній установі "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" у період з 12 квітня 2016 року до 10 червня 2023 року, що призвело до порушення його права за статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і підірвало справедливість судового розгляду;
- суди порушили розумні строки розгляду справи;
- суди не забезпечили його право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі аудіо- й відеозаписами судових засідань;
- призначене йому покарання є необґрунтовано суворим, оскільки суд не дав належної оцінки його молодому віку, позитивній характеристиці за місцем проживання, тому, що він вчинив злочин вперше, не перешкоджав слідству і суду та у скоєному щиро розкаявся.
16. Засуджена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_9 у касаційних скаргах, кожен у своїй, заявили вимоги про скасування судових рішень і призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог і засуджена, і захисник наводять такі доводи:
- ОСОБА_6 не мала умислу позбавляти потерпілих життя, не домовлялася зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вчинення цього злочину і непричетна до нього, оскільки не застосовувала до ОСОБА_21 та ОСОБА_16 жодного насильства, яке б знаходилося у причинно-наслідковому зв`язку з їх смертю;
- суди не розмежували ролі кожного із співвиконавців у скоєнні вбивства;
- під час досудового розслідування було порушено право засудженої на захист, що полягало у незабезпеченні їй побачення і конфіденційного спілкування з захисником до першого допиту;
- всупереч вимогам статті 370, частини 3 статті 404, частини 2 статті 419 КПК апеляційний суд не здійснив належної перевірки доводів сторони захисту про невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину і порушення її права, гарантованого пунктом 3 частини 3 статті 42 КПК, не дав на них вичерпних відповідей і не розглянув клопотання про дослідження у судовому засіданні документів, у тому числі висновків експертиз про відсутність у крові засудженої наркотичних засобів і психотропних речовин.
Крім цього, засуджена ОСОБА_6 у касаційній скарзі посилається на те, що:
- всупереч вимогам частини 4 статті 95 КПК суд обґрунтував вирок її показаннями, отриманими під час досудового розслідування;
- під час першого допиту на досудовому розслідуванні щодо неї застосовувалися недозволені методи слідства, зокрема психологічний тиск;
- призначене їй покарання є несправедливим унаслідок суворості, оскільки суд не врахував її молодого віку і вчинення злочину вперше.
17. Захисник ОСОБА_9, крім цього, посилається на те, що суд не відобразив у вироку точного змісту показань потерпілого ОСОБА_13 та засудженого ОСОБА_8 і не дав їм належної оцінки, хоча ці свідчення мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину.
18. Судові рішення щодо ОСОБА_7 у касаційному порядку не оскаржено.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_10 просили задовольнити подану засудженим касаційну скаргу з доповненнями, вважали доводикасаційних скарг засудженої ОСОБА_6 та її захисника обґрунтованими.
Засуджена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_9 просили задовольнити подані ними касаційні скарги, а також підтримали касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Засуджений ОСОБА_7 і його захисник ОСОБА_11 вважали доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_9 обґрунтованими.
Прокурор ОСОБА_5 висловила позицію про законність й обґрунтованість судових рішень, просила залишити їх без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Мотиви суду
19. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
20. Висновки суду про доведеність фактів домовленості ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволодіти майном потерпілих насильницьким шляхом, призначення для цього їм зустрічі під вигаданим приводом, підсипання з означеною метою ОСОБА_6 під час спільного дозвілля ОСОБА_19, ОСОБА_13 та ОСОБА_16 снодійного, вчинення співучасниками злочину розбою і кваліфікація дій кожного з них за частиною 4 статті 187 КК у касаційних скаргах не оспорюються і судом касаційної інстанції не перевіряються.
Доводи про недоведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в умисному вбивстві
21. Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_8 і ОСОБА_6 умислу на вбивство і домовленості між співучасниками на позбавлення життя громадян Індії, аналогічні наведеним у касаційних скаргах з доповненнями, були предметом ретельної перевірки апеляційного суду. Всупереч доводам касаційних скарг, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини 2 статті 419 КПК належним чином проаналізував такі доводи, дав на них вичерпні відповіді та, залишаючи подані в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_6 апеляційні скарги без задоволення, навів в ухвалі переконливі мотиви своїх висновків про визнання їх необґрунтованими.
22. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, який узяв до уваги показання у судовому засіданні ОСОБА_8 про механізм заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень та дії його і ОСОБА_7 . У цих свідченнях ОСОБА_8 повідомляв, що коли громадяни Індії заснули, вони зі ОСОБА_7 з метою заволодіння їх речами вирішили завдати їм тілесні ушкодження знайденим у дворі камінням, оскільки боялися, що жертви їх упізнають. Коли вони зі ОСОБА_7 зайшли у кімнату, де потерпілі відпочивали, він бив ОСОБА_12 та ОСОБА_16 тротуарною бруківкою та ножем. Не заперечував ОСОБА_8 і того, що у подальшому вони зі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зайшли у кімнату, де спав ОСОБА_13, коли ОСОБА_7 бив цього потерпілого сковорідкою, він із ножем знаходився поруч. Зазначав засуджений і про те, що після побиття громадян Індії співучасники нападу забрали їх речі, він, ОСОБА_8, переодягнувся, оскільки його одяг був закривавлений, і разом з ОСОБА_6 намагався втекти.
23. Засуджена ОСОБА_6 у своїх показаннях у судовому засіданні зазначила, що коли громадяни Індії після повернення з озера заснули, вона з іншими засудженими зайшла у кімнату до ОСОБА_12 і ОСОБА_16 з метою їх пограбування, після чого між її друзями і потерпілими почалася бійка. ОСОБА_6 підтверджувала, що завдала удару ОСОБА_16 супницею по голові, мотивуючи це бажанням захистити ОСОБА_7, якого потерпілий у цей час бив. Після побиття громадян Індії засуджена згідно з цими свідченнями переодягла сорочку, на якій були сліди крові, разом зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 взяла речі потерпілих і залишила місце події. Зі слів ОСОБА_6, вони не намагалися надати ОСОБА_19, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 медичну допомогу, і доля потерпілих її не цікавила.
24. Разом із тим, під час проведених за участю захисників слідчих експериментів, протоколи і відеозаписи яких було досліджено у судовому засіданні, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дали більш конкретні та розгорнуті показання щодо способу заподіяння ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, характеру і послідовності дій кожного із співучасників.
25. Зокрема, ОСОБА_6 під час зазначеної вище слідчої дії розповіла, що вона під час бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 ударила останнього по голові спочатку супницею, внаслідок чого посудина розбилася, а потім - дошкою, від чого ручка цього знаряддя відламалася. Підтверджувала ОСОБА_6 і те, що на її очах ОСОБА_8 бив лежачого на підлозі ОСОБА_16 ножем по шиї. Коли співучасники злочину зайшли у кімнату до ОСОБА_13, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 дала йому сковорідку, якою ОСОБА_7 бив потерпілого по голові (т. 5, а. с. 185, 187-202).
26. Засуджений ОСОБА_7 під час слідчого експерименту повідомляв, що ОСОБА_8 завдав ОСОБА_19 та ОСОБА_16 низку ударів ножем. Крім цього, одного з них ОСОБА_8 бив по голові тротуарною бруківкою, а ОСОБА_6 - порцеляновою супницею і дерев`яною дошкою. Під час процесуальної дії ОСОБА_7 зазначав, що вбивши ОСОБА_12 і ОСОБА_16, вони мали намір не залишати у живих і ОСОБА_13, і втрьох зайшли до нього у кімнату з метою вбивства. З цією метою, як повідомляв ОСОБА_7, він бив потерпілого тротуарною бруківкою по голові, ОСОБА_8 завдав йому 3-4 удари ножем у шию і тулуб, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почергово завдали ОСОБА_13 кількох ударів по голові сковородою, яку ОСОБА_6 принесла з кухні (т. 5, а. с. 186-196).
27. ОСОБА_8 під час слідчого експерименту підтверджував, що до початку нападу вони зі ОСОБА_7 домовилися вбити всіх трьох громадян Індії, і ОСОБА_6 чула дану розмову. З цією метою, як зазначав засуджений під час слідчої дії, ОСОБА_7 бив каменем по голові ОСОБА_12 і ОСОБА_16, він, ОСОБА_8, завдав кількох ударів ОСОБА_16 бруківкою і ножем, а ОСОБА_6 допомагала йому і ОСОБА_7, у тому числі вдарила одного з потерпілих по голові якимось важким предметом, можливо, супницею. Потім, зі слів ОСОБА_8, вони з метою позбавлення життя також і ОСОБА_13 втрьох зайшли до нього в кімнату, де ОСОБА_7 бив потерпілого сковородою, а він - ножем (т. 5, а. с. 184, 198-202).
28. Усі троє засуджених під час слідчих експериментів зазначали, що оскільки ніж у ОСОБА_8 був тупим і ним не вдавалося завдати ОСОБА_13 глибоких поранень, ОСОБА_8 впер вістря цього знаряддя у тіло потерпілого, а ОСОБА_7 бив по руків`ю сковорідкою (т. 5, а. с. 185, 187-190). ОСОБА_8 і ОСОБА_6 під час зазначених процесуальних дій повідомляли також про те, що під час побиття ОСОБА_13 . ОСОБА_6 затуляла йому рот і ніс подушкою (т. 5, а. с. 185-202).
29. Узяв суд до уваги і показання у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_13 про обставини замаху на його життя. Згідно з наведеними свідченнями перед нападом потерпілий зі своїми друзями відпочивав на природі у компанії з ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . Повернувшись разом із ними додому, ОСОБА_13 ліг спати, а через деякий час прокинувся від того, що відчинилися двері, й одразу отримав удар по голові. У подальшому двоє осіб били його по голові, а хтось третій давив, затуляючи рот і ніс. Потерпілого тримали за руки і він не міг рухатись. Крім цього, зі слів ОСОБА_13, йому завдали 3-4 удари ножем у шию. Нападниками були ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ще один хлопець. Від отриманих травм потерпілий знепритомнів, через деякий час прийшовши до тями, спромігся виповзти з кімнати і покликати господарів будинку, після чого знову втратив свідомість.
30. Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол якого досліджено судом, ОСОБА_13 упізнав ОСОБА_8 як особу, котра била його ножем у голову, шию та спину (т. 5, а. с. 120-122).
31. Показання засуджених у судовому засіданні та під час слідчих експериментів і свідчення потерпілого ОСОБА_13 суд відповідно до вимог статті 94 КПК оцінив у сукупності і взаємозв`язку з дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема, даними: протоколу огляду місця події, яким задокументовано слідову картину злочину, у тому числі виявлення і вилучення на місці події фрагментів бруківки, ножів, уламків супниці і дерев`яної дошки (т. 5, а. с. 17-62); висновків судово-медичних експертиз щодо кількості, характеру, локалізації спричинених потерпілим тілесних ушкоджень і механізму їх заподіяння; результатів молекулярно-генетичних експертних досліджень, за якими ідентифіковано знаряддя вбивства і замаху на вбивство й об`єктивно підтверджено безпосередню участь усіх засуджених у вчиненні даних злочинів.
32. Зокрема, відповідно до висновків судово-медичних експертиз:
- ОСОБА_13 було завдано тяжких небезпечних для життя тілесних ушкоджень у виді черепно-мозкової травми з численними рвано-забійними ранами голови, а також колото-різаними ранами шиї та спини, які у сукупності призвели до травматичного шоку; рвано-забійні рани могли утворитися внаслідок не менш як 12 ударів твердими тупими предметами, а колото-різані - від дії плаского колюче-ріжучого знаряддя за типом клинка ножа за обставин, повідомлених потерпілим у своїх показаннях (т. 5, а. с. 177-181);
- ОСОБА_16 спричинено тяжких тілесних ушкоджень, які стали безпосередньою причиною смерті, у виді відкритої черепно-мозкової травми з субарахноїдальними крововиливами, крововиливами у м`які тканини голови, численними рвано-забійними голови й обличчя, що могли утворитися внаслідок не менш як 25 ударів тупогранними предметами, і колото-різаної рани шиї, яка могла виникнути внаслідок дії колюче-ріжучого плаского предмета за типом клинка ножа;
- ОСОБА_19 заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, які стали безпосередньою причиною смерті, у виді відкритої черепно-мозкової травми з багатоуламковими переломами кісток склепіння і основи черепа, субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку важкого ступеня, численних рвано-забійних ран голови, що утворилися внаслідок не менш як 30 ударів тупогранними предметами, колото-різаних ран шиї та плеча, що виникли внаслідок дії плаского колюче-ріжучого предмета за типом клинка ножа (т. 6, а. с. 182-214).
33. За даними досліджених у судовому засіданні висновків судових медичних і молекулярно-генетичних експертиз у результаті цих досліджень виявлено:
- у піднігтьовому вмісті ОСОБА_8 - кров та клітини з генетичними ознаками крові ОСОБА_16 та ОСОБА_23, а у піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 - кров та клітини з генетичними ознаками крові ОСОБА_12 та ОСОБА_16 ;
- у змивах із вилучених на місці вбивства предметів сліди крові з генетичними ознаками: на двох фрагментах бруківки - ОСОБА_12 та ОСОБА_16 ; на уламку супниці - ОСОБА_12 та ОСОБА_6 ; на ручці і дні сковорідки та клинках двох ножів - усіх трьох потерпілих;
- на чоловічому одязі, який на час затримання ОСОБА_8 і ОСОБА_6 був у них при собі у пакеті, - сліди крові з генетичними ознаками ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_23 (т. 6, а. с. 71-89; т. 7, а. с. 32-41, 59-76, 79-97).
34. Показання потерпілого ОСОБА_23, а також свідчення засуджених щодо їх поведінки після вчинення злочинів узгоджувалися з іншими доказами, зміст яких докладно наведено у вироку, зокрема з безпосередньо сприйнятими судом показаннями свідків: господарів орендованого громадянами Індії житла ОСОБА_20 та ОСОБА_24 про виявлення ними вбитих ОСОБА_12 та ОСОБА_16 і пораненого ОСОБА_13, а також втечі з місця події ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6, яких ОСОБА_20 встиг побачити біля будинку; працівників поліції ОСОБА_25 і ОСОБА_26 у сукупності з даними досліджених судом рапортів і протоколу огляду місця події - про обставини затримання за орієнтуванням на осіб, підозрюваних у вбивстві: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з паспортами громадян Індії та викраденими у них речами - поблизу державного кордону України, а ОСОБА_7 - у м. Ужгороді (т. 5, а. с. 75-107).
35. Правова оцінка судами дій засуджених ґрунтується на положеннях частини 2 статті 28 КК, згідно з якими злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.