ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 346/2413/21
провадження № 51-7821 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
представника
потерпілої - адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091180000173, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2023 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126-1 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні дій, які виразились у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до постанов Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 серпня та 02 листопада 2020 року, ОСОБА_6 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУПаП (вчинення домашнього насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_8 ).
Проте, ОСОБА_6 висновків щодо недопущення насильства в сім`ї не зробив та 17 травня 2021 року о 12:45 год по АДРЕСА_2, вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_8 . Зокрема перебуваючи в громадському місці, безпричинно вчинив з останньою конфлікт в присутності спільної дитини - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час якого викрикував образливі слова в сторону колишньої дружини, виражався нецензурними словами в її адресу та погрожував фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань потерпілої.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК України, належним чином не дослідив покази потерпілої. Крім того, всупереч вимогамст. 419 КПК України, апеляційний суд не мотивував належним чином свого рішення про залишення без зміни виправдувального вироку суду першої інстанції. Вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_6 .
Прокурор під час касаційного розгляду підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Виправданий ОСОБА_6 під час касаційного розгляду заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора та зазначив, що ухвала апеляційного суду є законною та мотивованою.
Під час касаційного розгляду представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7, вважав за необхідне касаційну скаргу сторони обвинувачення задовільнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Натомість, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК України.